Уряди Польщі та України мають узгодити правові норми та стандарти міжнародних перевезень, щоб зняти напруження у цій сфері, - наголошують експерти.
Українські та польські експерти, учасники круглого столу «Транспортна галузь у Європі: досвід, виклики та тенденції. Як змінюється ринок міжнародних перевезень у Європі?», організованого Європейським офісом Спілки українських підприємців у Варшаві 10 жовтня, наголошували, що Україні потрібно якнайшвидше запроваджувати стандарти Євросоюзу, використовуючи досвід євроінтеграції Польщі. Якщо українська транспортна галузь буде реформуватися такими темпами, як зараз, то триватиме 10-14 років, і стільки ж може тривати напруга між Польщею та Україною в сфері міжнародних перевезень.
«Якщо імплементація європейського законодавства в Україні в галузі транспорту йтиме нинішніми темпами, то реформа триватиме 10-14 років», — зазначила Марта Кіндрись керівниця Центру міжнародного співробітництва Спілки українських підприємців (СУП).
Експерт Центру східних досліджень Конрад Поплавський підкреслив, що коли на початку повномасштабної війни росії проти України на ринку міжнародних перевезень між Україною та ЄС відбулася стрімка лібералізація, відкриття ринків ЄС для українських перевізників, то ані польська, ані українська держава не встигли підготуватися до таких змін. «Тепер, коли ми бачимо, що війна є довготривалою, треба опрацьовувати нові механізми підтримки України з урахуванням інтересів Польщі. Мусимо визнати, що обидві держави не були готові до цих змін: з польської сторони не було достатнього контролю перевезень і ми до кінця не знаємо, чи дійсно українські перевізники порушували правові норми, а коли немає інформації, з’являються плітки та спекуляції», — оцінив експерт.
Мацєй Вронський, президент Асоціації роботодавців транспорту та логістики Польщі, звернув увагу на зниження темпів економічного росту в ЄС на 2-3% та відповідно зменшення попиту на перевезення, що є дуже чутливим для переважної більшості польських перевізників. Мацєй Вронський представив об'ємне й різностороннє бачення проблеми, він ініціює створення рівних умов функціонування на ринку для польських та українських перевізників – щодо черг на кордоні, умов праці водіїв і навіть штрафів, бо все це впливає на собівартість послуг і призводить до напруження між польськими та українським перевізниками.
Мацєй Вронський вважає, що уряди Польщі й України мають на двосторонній основі опрацювати механізми контролю та нагляду. Він переконаний, що швидке впровадження стандартів ЄС в Україні в сфері транспорту дозволить розв’язати більшість нинішніх проблем між перевізниками двох країн.
Виконавча директорка Спілки українських підприємців Катерина Глазкова висловила пропозицію залучити бізнес-спільноти Польщі та України до опрацювання пропозицій і передати такі пропозиції урядам двох країн. Уже буквально в дорозі до масштабного Європейського форуму нових ідей, який відбудеться в Сопоті за кілька днів, Катерина Глазкова розповіла, що Спілка готова долучитися до такої роботи, оскільки знає, наскільки тема транспорту є важливою у польcько-українських відносинах
«Ми провели круглий стіл, присвячений темі транспорту, тому що це одна з гарячих тем у двосторонніх відносинах між Україною та Польщею. Ми знаємо, що час від часу виникають питання, пов'язані з перетинанням кордону, існують випадки блокування кордону. Ми пам'ятаємо, що дуже добре, як це було, і останніми днями визначали чергові погрози з боку польських перевізників знову заблокувати частково виїзд та в'їзду України.
Саме тому ми обрали тему транспорту для такої широкої дискусії разом з польськими і українськими підприємцями, гравцями цього ринку, нашими партнерськими асоціаціями й експертним середовищем. І ця дискусія показала, що тема транспорту, транспортних перевезень, причому як наземних, так і залізничних, і навіть морського транспорту, вона дійсно дуже гаряча для обох сторін. І тут є над чим працювати Україні, і ми розуміємо, що це такий має бути дуже синхронізований з європейським, дуже синхронізований шлях разом зі змінами в українському законодавстві.
Транспорт — це насправді дуже важлива тема, тому що вона, по-перше, викликає постійні суперечки між польською і українською стороною, по-друге, в принципі транспорт – це така транспортна система, це, по суті, кров'яна система економіки».
Товари з України і в Україну завозяться землею, дорогами, залізницею, морськими шляхами. Тобто це в будь-якому випадку дуже важлива тема, і саме тому ми почали саме нашу серію «Круглий столів» з теми транспорту. Ми плануємо проводити ще низку подібних тематичних «Круглих столів», з різними сферами економіки, і будемо шукати спільні шляхи розв’язання гарячих проблем між Україною і Польщею, шукати варіанти, де ми можемо не конкурувати як країни, а все ж таки співпрацювати як партнери, будувати якісь спільні виробництва, можливо, або шукати якісь сфери і галузі, де ми можемо виступати разом і мати такі, як кажуть в перемовинах, «він-він», як для польського, так і для українського бізнесу, для польської і української економіки.
І ми будемо це робити регулярно, як Спілка українських підприємців, запрошувати представників бізнес-спільноти, представників експертного середовища, представників влади обох країн. І цей проєкт, який ми запроваджуємо, він відбувається за підтримки Центру міжнародного приватного підприємництва (CIPE), який підтримав Європейський офіс Cпілки українських підприємців у цьому прагненні налагодити партнерство між польським і українським бізнесом. І такі круглі столи — частина цього процесу.
Катерина Глазкова зазначила, що Спілка українських підприємців мала дуже ґрунтовні причини для відкриття Європейського офісу саму в Польщі:
«Серед учасників спілки, а це понад 1200 компаній в Україні, десь 100-150 компаній мають або представництво в Польщі, або частково релоковану команду, або частину якихось потужностей, які зараз знаходяться на території Польщі. І, власне, Польща знаходиться найближче і територіально з європейських країн до України. І це був для нас дуже логічний крок: відкрити європейський офіс саме в Польщі, країні, яка може стати для нас таким партнером і вже є партнером для нас і на шляху до Європейського Союзу зокрема».
Поза тим, із січня 2025 року, як відомо, Польща головуватиме в раді ЄС і це для нас також дуже важливо, мати тісний контакт із представниками влади, представниками бізнес-середовища, експертного середовища в Польщі на цьому етапі переговорного процесу України вступу в ЄС.
Спілка українських підприємців після відкриття Європейського офісу має амбітні завдання в польсько-українських економічних відносинах, — каже Катерина Глазкова.
«Основні пріоритети діяльності Спілки українських підприємців в Польщі — це підтримка українських компаній, які вже тут знаходяться, захист їх інтересів, допомога в кращій інтеграції в польський і в єдиний європейський ринок, допомога в побудові довіри між підприємцями України, Польщі й інших європейських країн, а також системна робота з медіа для представлення позицій українського бізнесу, присутності голосу українського бізнесу в дискусіях особливо з таких болючих питань, які виникають у нашій, наприклад, двосторонній торгівлі або в переговорах про вступ у Європейський Союз. Також ще є мета допомогти, стати таким містком, побудувати партнерські відносини з асоціаціями, які представляють польський бізнес для того, щоб допомогти польському бізнесу більше дізнатися про Україну, про українських підприємців, розвіяти всі ці міфи, пов’язані з шаленою корупцією в Україні, присутністю винятково олігархів в українській економіці. Більше розповісти про можливості України, як країни, куди варто вкладати кошти, у яку варто заходити навіть не зважаючи на війну та приглядатися до потенційних проєктів, наприклад, відбудови України, знайти надійних партнерів серед українських підприємців».
Виконавча директорка Спілки українських підприємців заявляє, що Спілка українських підприємців готова розробляти проєкти рішень і пропонувати їх урядовцям, щоби врахувати інтереси бізнесу:
«Спілка готова взяти на себе лідерство в процесі по організації подібних дискусій і надалі, у виявленні найпроблемніших питань, можливо, прогалин законодавства, запропонувати й підготувати проєкти рішень, запропонувати їх урядовцям для того, щоб були враховані позиції бізнесу, внесені якнайшвидше певні необхідні зміни в законодавство і були зняти ці проблеми напруження. Тут питання лежить в площині часто політичній, і дуже багато у розв’язанні цих питань залежить не від самого бізнесу, не від самих компаній, а в законодавчих змінах, які мають бути прийняті українською стороною, які мають бути враховані польською стороною.
У цьому сенсі приклад Польщі може бути дуже корисним для України, адже для нас цей ринок перевезень був лібералізований, відкритий, зокрема і через війну в дуже пришвидшеному темпі, і виявилось так, і це відмічали учасники Круглого столу з польського і з українського боку, що ані Україна, ані Польща не були достатньо готові до такого відкриття ринку, лібералізації цих перевезень, і можливо через це, зокрема, виникла певна напруга і виникли проблеми навколо перевезень. Але разом з тим, знов таки, треба не виключати і загальну європейську тенденцію, коли збільшується конкуренція, трохи йде скорочення цього ринку перевезень, перебудова, якщо можна так сказати, цього ринку. Малим гравцям все важче втриматися на цьому ринку, великі компанії відчувають себе там більш впевнено, і вони більш конкурентно здатні, і це теж впливає на поведінку тих чи інших компаній перевізників».
Анджей Рудка, радник правління Конфедерації Левіафан (Konfederacja Lewiatan), керівник групи з питань співпраці з Україною, експерт із питань конкурентоспроможності економіки ЄС наголосив під час круглого столу: «Ми розуміємо, у яких складних умовах перебуває Україна, але закликаємо українську сторону прискорити зміни, потрібні для вступу до ЄС. Без цього переговори будуть просуватися повільно. Відбулося раптове відкриття спільних ринків ЄС у різних сферах, практично беззастережно, і ми зараз входимо в період переговорів, який триватиме кілька років. Якщо переговори затягнуться, чи збереже ЄС цей пільговий режим для України? Існує небезпека, що ці преференції будуть скасовані, і українська сторона повинна це усвідомлювати. Ми повинні разом із українськими партнерами на європейському ринку досягати спільних цілей, а не чинити опір трансформаціям».
З 1 листопада 2024 року Польща планує ввести зміни, згідно з якими система моніторингу SENT стане обов’язковою для всіх перевізників вантажів територією цієї країни, зокрема й країн з-поза ЄС. Такі зміни маю вирішити проблеми польського ринку, про які неодноразово повідомляли ЗМІ з посиланням на польських чиновників.
Водночас угоду між ЄС та Україною про лібералізацію міжнародних перевезень, за якою українські перевізники не повинні отримувати відповідні дозволи, продовжено до червня 2025 року. Угода містить поправку, яка дозволяє призупинити дію угоди на території однієї з держав-учасниць ЄС, якщо її дія спричиняє ситуацію, що загрожує безпеці країни (ця поправка важлива для Польщі).
Звукову версію передачі запрошую послухати в доданому аудіофайлі.
Сніжана Чернюк