15 жовтня минув рік з часу парламентських виборів, у результаті яких 13 грудня було сформовано новий коаліційний уряд на чолі з прем’єр-міністром Дональдом Туском. До складу нової владної коаліції ввійшли Громадянська платформа, партія «Польща 2050», Польська селянська партія, блок «Нові сили».
Нова влада почала радикальний перегляд зробленого і започаткованого попередниками в особі Об’єднаних правих сил на чолі з партією «Право і справедливість» (ПіС). Під питанням стало майбутнє низки флагманських інфраструктурних і енергетичних проектів, зокрема розгорілася дискусія про подальший розвиток проекту перших двох польських АЕС, який ініціював уряд ПіС на чолі з Матеушем Моравєцьким. З боку теперішньої владної коаліції надходили різні, не раз суперечливі заяви щодо доцільності цього проекту, що ставало об’єктом гострої критики з боку ПіС.
Тема розвитку проекту АЕС до певної міри стала заручником політичного конфлікту між владою і опозицією, між іншим на лінії прем’єр — президент, які представляють протилежні політичні табори. Так, президент Анджей Дуда в своєму зверненні в парламенті з нагоди річниці торішніх парламентських виборів 15 жовтня розкритикував політику уряду Туска і, зокрема, заявив, що з огляду на геополітичні і кліматичні виклики Польща повинна поставити на будову атомних електростанцій. У відповідь прем’єр звинуватив ПіС в тому, що той пильним оком президента нібито планував з росією побудову в 2021 році спільної АЕС в російському Кеніґзберзі.
Тим не менше, попри ці політичні перепалки, здається, що першій польській АЕС бути. Вже згодом, наступного дня на Європейському форумі нових ідей в Сопоті Дональд Туск підтвердив, що майже зібрано всі кошти на її будівництво. Вона має бути створена на Помор’ї в місцевості Хочево. Очікують, що перший реактор буде введений в дію у 2035 році. Її власником буде в 100% держава. Натомість очільник уряду зазначив, що у випадку другої АЕС необхідне залучення іноземного інвестора.
Про ситуацію довкола розвитку польської атомної енергетики за часів нового уряду, зокрема в світлі обміну закидами між президентом і прем’єром, я попросив розповісти Даніеля Чижевського, експерта з енергетичних питань.
— Дуже добре, що тема атомної електростанції з’являється у промовах найвищих осіб в державі — президента і прем’єра. Це є свідченням того, що процес її будівництва принаймні моніторується тими, хто керує нашою країною.
Довкола ядерної електростанції точиться більше політична, емоційна дискусія, аніж дискусія по суті. Проте, якщо ми подивимося на факти, на те, що відбулося впродовж останнього року, то можна сказати, що маємо хорошу і погану новину, чи таку, яка є досить тривожною.
Хороша новина полягає в тому, що ми вже починаємо будувати АЕС. Інвестиційний, адміністративний і фінансовий процес рухається вперед. Хоча це не відбувається в якомусь запаморочливому темпі, але ми маємо конкретні кроки. До прикладу, це створення різного роду інфраструктури, яка необхідна для функціонування атомної електростанції на Помор’ї. Почалися перші ландшафтні роботи з очищення терену під цей проект. Йде вирубка лісу. Можливо це не найкраща інформація для місцевих мешканців та екологів, але для АЕС потрібна територія і пласка поверхня.
Тривожною інформацією є скоріше чиновницька, а не політична суперечка, пов’язана з перенесенням департаменту ядерної політики з Міністерства клімату і довколишнього середовища до Міністерства промисловості, яке було створене вже за часів нової владної коаліції. Ми були свідками суперечки з огляду на питання компетенцій цих двох відомств. Проте, схоже, що є консенсус, що інвестицію АЕС перебирає на себе Міністерство промисловості і тут не повинно бути сумнівів. Ми вже в такому моменті, що знаємо, хто буде займатися цією інвестицією.
Нещодавно прем’єр-міністр Дональд Туск на конференції EFNI заявив, що вітрові ферми в Польщі здатні виробити 18 Гігават енергії, що в чотири рази більше виробничих потужностей майбутньої першої польської АЕС.
Чи це означає, що енергетична модель Польщі за цього уряду буде базуватися на відновлювальних джерелах енергії плюс атомна електростанція?
— Звичайно, в Європейському союзі відновлювальну енергію бачать як головний фундамент енергетичної трансформації. Головним козирем відновлювальних джерел енергії (ВДЕ) з точки зору політики і змін урядів в країнах ЄС, є той факт, що вітрові і сонячні ферми можна швидко встановити. Скажімо, впродовж повноважень парламенту ми можемо помітити значний ріст потужностей відновлювальних джерел енергії. Ці процеси набагато швидші, ніж у випадку побудови АЕС, запуску якої уряд Дональда Туска не дочекається. Невідомо чи інші політики цього дочекаються, бо ми ж говоримо про 2040 рік. З політичної точки зору просування атомної енергетики є значно менш ефектним.
Відновлювальна енергія займає своє місце в енергетичній трансформації. Як це співвідноситься з ядерною енергетикою, то це ми ще побачимо. Але очевидно, що цей вид енергії посідає все вище місце в євросоюзній енергетичній трансформації. У випадку Польщі складно сказати як це буде виглядати, тобто скільки енергії буде походити з ВДЕ, а скільки з атому. Як показували розрахунки останніх років, ВДЕ могли б дати Польщі 20-25% від всього виробленого об’єму енергії по країні. У випадку атома, то з одною АЕС це було би суттєво менше, але вже дві АЕС це десь приблизно такий же показник або навіть вищий. Це складно підрахувати, бо ми не знаємо, який буде попит на енергію за 5 чи 15 років.
Експерт наголошує, що серед відновлювальних джерел енергії найбільш стабільними є вітрові установки на морському узбережжі і у Польщі тут помітний серйозний прогрес.
— Вітер на морі дме з великою швидкістю, віє частіше і тому потужність морських вітрових ферм є вищою, ніж у випадку станцій на суходолі. Це вже не кажучи про фотовальтаїку. Якщо вже інвестувати в ВДЕ, то вітрова енергетика є найбільш стабільною та найбільш ефективною.
Вже створюють вітрові ферми на Балтійському морі. Лідером тут є концерн Orlen. На 2030 рік ми повинні мати 5,9 Гігават потужностей, а до 2040 року — 11 Гігават. Це серйозні величини. Варто зауважити, що атомні потужності будуть значно меншими, але об’єм виробленої енергії буде близьким до показників вітрових ферм. Урядові стратегії передбачають потужності атома на рівні 6-9 Гігават. Звичайно, якщо це буде 9 Гігават, то це дасть значно більше енергії, ніж у випадку вітрових станцій. Адже, АЕС працює в постійному режимі, зрозуміло, що винятком тут є технічні і модернізаційні перерви тощо.
Водночас слід підкреслити, що введення відновлювальних джерел енергії вимагає перебудови і модернізації польської енергосистеми. За оцінками деяких експертів на це потрібно 70 мільярдів злотих (близько 16 мільярдів євро). Ані вітрові, ані фотовальтаїчні ферми не є стабільними постачальниками енергії. По суті, потрібно створювати паралельну мережу. Чи доцільно вкладати настільки великі кошти в цю модернізацію під ВДЕ, а не скерувати їх на розвиток атомної енергетики?
— Звичайно, теоретично ми могли б задовільнити весь попит на енергію за рахунок атомних електростанцій, але тоді ми мусили б їх мати, напевно, з декілька десятків в перспективі наступних десятиліть, а будівництво АЕС поглинає багато часу і капіталу. Цей процес набагато повільніший, ніж інвестиції в ВДЕ. Тому тут є часові і фінансові перепони. Напевно, ми не зможемо покривати всі наші потреби за рахунок атома. Найкращим варіантом енергетичної моделі майбутнього в Польщі є розумний баланс між атомом і відновлювальними джерелами енергії. Звичайно, до цього всього треба дорахувати перебудову мереж. Проте наші електроенергетичні мережі є старими. Я тут говорю про різні об’єкти: трансформаторні станції, високовольтні і низьковольтні лінії. Тому так чи інакше їх потрібно модернізувати. Тому з огляду на модернізацію енергетики ми перебудовуємо ці мережі в нову енергосистему, де буде багато ВДЕ.
Напевно, без цієї перебудови під диктат відновлювальних джерел енергії це коштувало б дешевше, але тут теж потрібен окремий аналіз на цю тему. Не забуваймо, що є глобальні тренди переходу на чисту енергію. Тому тут важко було б залишитися при вугільних чи газових електростанціях, а побудова мережі АЕС, такої, яку має Франція, принаймні в теперішні часи, є зараз не під силу польській державі.
У найближчі десятиліття Польщу чекає проблема гострої нестачі електроенергії. В 2029 році вже не буде можливості дотувати вугільну галузь з держбюджету, а вугільні електростанції поступово будуть закриватися з огляду на вимоги ЄС з досягнення кліматичної нейтральності в 2050 році. Так, в 2036 році припинить свою роботу Белхатув — найбільша в країні і в Європі ТЕС. В той же час перший блок першої польської АЕС буде запущений лише в 2035 році.
Прогноз експерта щодо того, чи поляки зуміють подолати цю проблему.
— Звичайно, ці найближчі кільканадцять років будуть величезним викликом для польської енергетики. Завданням буде вистояти, забезпечити постачання енергії і надати населенню стільки енергії, скільки йому буде необхідно. Це надзвичайно важливе питання, бо без енергії не має економічного розвитку та спокійного суспільного розвитку.
Безумовно, наші вугільні підприємства все старіші і старіші, будуть припиняти свою діяльність з огляду на свій вік, а не з огляду, що вони вугільні і продукують дуже багато CO₂. Певною підтримкою тут служитимуть вітрові станції, якщо, звісно, ми встигнемо зі всім, між іншим, з перебудовою електромереж, а ці вітрові ферми будуть регулярно підключати до електроенергетичної системи. Так, як це передбачає план.
Гадаю, що цю проблему ми будемо вирішувати завдяки газу і газовим електростанціям, позаяк газ ще сприймають у ЄС як перехідне пальне в енергетичній трансформації. Якщо ми не встигнемо з введенням відновлювальних джерел енергії (ВДЕ) і модернізацією під них енергетичної мережі, щоб заповнити вугільний пробіл, нам доведеться звернутися до газу. Сьогодні Польща виробляє небагато електроенергії з газу — це менше 10%. Цей показник може зрости впродовж найближчого десятиліття, бо ми будемо змушені чимось заповнити систему і компенсувати вугільні потужності, які будуть вимикати.
Матеріал підготував Назар Олійник