Протестувальники, які заблокували польсько-український кордон на переході Медика-Шегині, призупинили протест до 10 грудня.
Ця інформація з’явилася в неділю, 24 листопада, ввечері після зустрічі із блокувальниками міністра сільського господарства і розвитку села Польщі Чеслава Сєкерського.
Про протест відомо вже півтора місяці після вироку суду, який дозволив фермерам страйкувати.
Які ж вимоги протестувальників?
Один з організаторів протестів Роман Кондров заявив порталу nowiny24.pl, що прямим приводом для відновлення протесту є спротив фермерів невиконанню урядом частини раніше узгоджених вимог. Перш за все — списання частини сільськогосподарського податку.
«Ми не пропускатимемо жодного транспорту з українського боку. Легкові автомобілі, автобуси, а також техніка з військовою підтримкою зможуть безперешкодно рухатися в обох напрямках. Ми будемо відправляти вантажівки з Польщі в Україну по одній на годину», — заявив Кондров на початку протесту. І додав, що протест адресований польському уряду, оскільки фермери очікують попередньо узгодженого зниження сільськогосподарського податку та фактичного виконання закону програма «Активний фермер». Акція також є виявом незгоди щодо угоди між Європейським Союзом і країнами МЕРКОСУР (це країни Південної Америки).
«Ми боїмося бути завалені дешевою і неякісною сільськогосподарською та харчовою продукцією. Ми дбаємо про добро польського споживача, але також про те, щоб польський фермер не був повністю виснажений, — наголошує лідер «Podkarpackiej Oszukanej Wsi».
Тобто, жодних вимог до України. Яке відношення має Україна до польського аграрного податку, країн Південної Америки, польської програми «Активний фермер»?
Роман Кодров пояснює, що жодного. Проте Україну використовують тут як больову точку польського уряду.
Раніше — у квітні 2024 року — прем’єр Польщі Дональд Туск після попереднього блокування кордону польськими аграріями, а раніше і транспотрниками, заявив: «Я мав добру сотню годин розмов із фермерами. Я щодня чую «перекрити кордон з Україною». Я не буду блокувати кордон у ситуації, коли в ці місяці вирішується доля України. Я цього робити не буду і нікому не дозволю», — написав 3 квітня 2024 року портал money.pl.
Роман Кондров говорить: «Чому саме тут? — А де ми маємо апелювати? Чи нам їхати до пана Туска?.. Я розраховував на співпрацю з урядом, що хтось прийде і послухає нас. Ми говорили з воєводою, але воєвода не має впливу на центральну владу. Тому ми вирішили тиснути на кордон».
Вже у неділю, 24 листопада, до протестувальників приїжджає міністр Чеслав Сєкєрський.
Він повідомив, що його міністерство спільно з Мінрозвитку готує негативну позицію щодо торгової угоди між ЄС і країнами МЕРКОСУР (організацією, заснованою Аргентиною, Бразилією, Парагваєм і Уругваєм). України серед них немає.
Чеслав Сєкєрський підкреслив, що Міністерство сільського господарства виступає проти підписання торгової угоди між ЄС і країнами МЕРКОСУР.
«Нагадаю, що ми були першими, хто висловився проти таких умов контракту, ще до того, як це зробили профспілки, агропромислові палати і, напевно, одними з перших в Європі», — зазначив він.
Він додав, що в п'ятницю у Варшаві розмовляв на цю тему з міністром сільського господарства Франції Анні Женевар.
«Ми разом домовилися про певні дії на європейському рівні для досягнення мети блокування цієї угоди», — зауважив очільник Мінагрополітики.
Після зустрічі із Чеславом Сєкерським протестувальники заявили, що призупиняють протест до 10 грудня.
Очільник організації «Podkarpacka Oszukana Wieś» Роман Кондров підкреслив, що це попередня домовленість, а призупинення протесту залежатиме від реакції міністерства на вимоги фермерів. Вимоги фермерів будуть передані до Міністерства сільського господарства до вівторка.
Примітно, що акцію протесту і перекривання кордону «Ошукана Вєсь» розпочинає 23 листопада, в день памяті жертв Голодоморів.
Посольство України в Республіці Польща у звʼязку з блокадою українсько-польського кордону на прикордонному пункті пропуску Шегині-Медика виступило із заявою.
«Сьогодні ми вшановуємо пам’ять мільйонів невинних жертв Голодомору — однієї з найжахливіших трагедій в історії Людства. Ця трагедія вчить нас, що обмеження доступу до продовольства та порушення принципів солідарності можуть мати катастрофічні наслідки.
На жаль, Україна, яка колись пережила цю жахливу трагедію, голод, спричинений штучними обмеженнями доступу до їжі, і яка сьогодні потерпає від кривавої агресії російської федерації, змушена також боротись за збереження своїх шляхів солідарності до наших західних партнерів», — йдеться у повідомленні Посольства України у Польщі на офіційній сторінці у фейсбуці.
У Посольстві стверджують, що блокування українського кордону польськими фермерами через вимоги, які не мають жодного стосунку до України, в цей скорботний день виглядає, як «особливо болісний парадокс».
У Посольстві додають, що «такі дії не лише шкодять економічним інтересам обох країн, але й грають на руку тим, хто прагне посіяти розбрат між українцями і поляками».
«Зараз вкрай важливо, щоб наші сусіди в Польщі, які добре розуміють тягар історичних травм, проявили солідарність та спільно шукали рішення, що задовольнять інтереси обох сторін, не знецінюючи пам’ять про трагедії минулого», — написали у зверненні Посольства.
Того ж дня зі зверненням до протестувальників виступає правління Польсько-української господарської палати:
«Звертаємося до організаторів блокади в Медиці з проханням відмовитися від такої форми протесту в цьому місці і в цей час. Російська агресія проти України посилюється. Кремль використовує нові вбивчі інструменти військових злочинів. Руйнування енергосистеми України з рук агресора загрожує гуманітарною катастрофою. Україні потрібна більше підтримки та солідарності, а не труднощі в обміні товарами. Не можна відстоювати свої інтереси за рахунок знекровленої України.
Шановні польські фермери, хочемо звернути увагу на те, що розкритикований проект угоди між Європейським Союзом і країнами Південної Америки з групи МЕРКОСУР створювався не в Києві. Україна знаходиться в Європі і не є членом МЕРКОСУР. Ми погоджуємося з вами, що майбутнє сільського господарства і, отже, продовольча безпека Європейського Союзу вимагає термінової роботи з боку інституцій ЄС та держав-членів. Ми віримо, що спільну безпеку можна забезпечити через злагоджену, продуману співпрацю агровиробників Польщі та України. Переговори про вступ України допоможуть розробити дорожню карту.
Звертаємось до органів державної влади продовжувати діалог із аграріями та надавати прагматичні рішення, ефективну інформаційну політику, яка роз’яснює реалії та викриває фейкові новини.
Стратегічне партнерство Польщі та України, підтримка польської держави, органів місцевого самоврядування та громадян України, яка бореться «за нашу і вашу свободу», не можуть бути підірвані блокадою кордону. Зміни в законодавстві необхідні для запобігання блокуванню кордону та критичної інфраструктури.
Правління Польсько-Української Господарської Палати
Варшава, 23 листопада 2024 р».
Інших голосів, звернень і заяв — не лунає. Вихідні, політичні партії зайняті висуванням кандидатів на посаду президента.
Тут, гадаю, варто пригадати попередню блокаду наприкінці минулого — початку цього року. Негативні наслідки її відчули в першу чергу економіки обох країн.
Європейська Бізнес Асоціація щодо впливу страйків на західному кордоні України на роботу бізнесу провела тоді опитування. 67% опитаних топ-менеджерів членських компаній Європейської Бізнес Асоціації заявили, що їхній бізнес відчув на собі наслідки страйків на польсько-українських пунктах пропуску.
«За даними 36 учасників спеціального опитування Асоціації, загальна сукупна сума збитків з початку страйків склала принаймні 24,8 млн євро. В перерахунку на одну компанію — це майже 700 тис. євро збитків в середньому». Про це 12 березня 2024 повідомляв «Уніан».
Скаржилися на збитки від блокади і представники польського бізнесу.
На початку травня цього року на Економічному конгресі у Катовицях, який відбувся буквально за свіжими слідами після протестів, говорили багато про українську агропродукцію, про конкуренцію і про співпрацю.
На одній із панельних дискусій про конкуренцію і співпрацю з Україною було озвучено результати опитування щодо обмеження чи заборони на імпорт агропродукції з України. Його результати тоді представила Пауліна Півоварек, ведуча журналістка PortalSpozywczy.pl, SadyOgrody.pl
«IBRIS було проведено опитування громадської думки на замовлення організатора конгресу. Це дослідження було проведено наприкінці квітня цього року на групі з тисячі поляків. Зідно з цим дослідженням, 19% поляків вважають, що Польща повинна заборонити імпорт продовольства та сільськогосподарської продукції з України, а 71% — що Польща повинна запровадити на цей імпорт обмеження. Лише 4% респондентів підтвердили, що Польща має дозволити вільний імпорт продуктів харчування та сільськогосподарської продукції з України, а 6% поляків не мали що відповісти.
Якщо дивитися у віковому розрізі, то серед наймолодших споживачів 29% вважають, що треба вводити заборону, а 62% вважають, що треба вводити обмеження. Люди віком 30-39 років — 18% за заборону, 69 % за обмеження. Віком 40-49, 9% — за заборону, 77% за обмеження. 50-59 років — 33% респондентів цієї вікової групи вважають, що Польща повинна заборонити імпорт продуктів харчування та сільськогосподарської продукції з України, а 53% виступають за обмеження. Серед опитаних поляків у віці 60-69 років 16% вказали на заборону, а 77% на обмеження.
Серед найстарших респондентів про заборону говорили 16%, а про обмеження — 78%. 22% мешканців села серед опитаних за заборону ввезення продуктів харчування та сільськогосподарської продукції з України. 76% кажуть, що потрібно ввести обмеження. У малих містах — 13% за заборону, 73% за обмеження. Середніх міст — 29% проти 65%. У великих містах 16% вважають, що Польща має заборонити імпорт, а 65% — що мають обмежити.
Також маємо поділ за електоральними преференціями на парламентських виборах у Польщі у 2023 році.
Серед виборців "Конфедерації" 28% вважають, що Польща повинна заборонити імпорт, а 72% — що вона має ввести обмеження. Серед прихильників PiS 27% підтримують заборону, а 72% підтримують обмеження, досить схожий результат. Що стосується прихильників правлячої коаліції, то 13% вважають, що Польща повинна заборонити імпорт продуктів харчування та сільськогосподарської продукції з України, а 73% вважають, що вона має ввести обмеження».
На тлі цих опитувань польські бізнесмени, керівники великих корпорацій, звісно, попри необхідність впорядкування правил для захисту власного виробника, апелювали до влади про те, що необхідно говорити із суспільством про те, як насправді виглядає ситуація із українським агросектором. Бо результат опитування, заявив тоді, у травні, віцеголова Польсько-української господарської палати Даріуш Шимчиха, доволі показовий і ґрунтується на фейкових повідомленнях, які наповнили тоді медіапростір Польщі.
«Польща виграє від економічної співпраці з Україною. У нас позитивне сальдо, плюс 7 млрд євро минулого року. Отже, поважаючи захист інтересів усіх професійних груп, ми повинні дивитися на це глобально.
Тобто іноді доводиться підпорядковувати свій інтерес вищому інтересу. Це мій перший загальний коментар. Друге зауваження — важко сперечатися з результатами опитувань громадської думки.
Але вони не були, скажімо, несподіваними. У тому сенсі, що вони базувалися на серії фейкових новин, які циркулювали в польській громадській думці. Цифри були виміряні правильно, але реальність була спотворена.
Реальність інша. Тому нам потрібно повернутися до правди про економічні відносини, до правди про українське сільське господарство. Я вважаю, що українському сільському господарству теж є над чим попрацювати, щоб представити себе Європі.
Тому що асоціації про те, що українське сільське господарство складається лише з олігархів, служить наративу, який ми зараз маємо в Польщі. Тож у вас також є домашнє завдання. Отже, підсумовуючи, є співпраця, є конкуренція, взаємодоповнення та сильніша позиція Польщі в Європейському Союзі.
Адже ці невигідні для Польщі європейські норми, мабуть, можна було реалізувати інакше».
Протести на дорогах і біля урядових установ супроводжувалися накачуванням публічного простору переважно в соціальних мережах, але й в медіа відвертими фейками про те, що українська продукція неякісна, що в Україні не такі умови виробництва, що продукція українська дешевша, що вона масово заливає польський ринок, що вона шкідлива та отруєна.
Щось із цього є правдою, а щось відвертою брехнею, говорить польський економіст Вавжинєц Чубак.
Наприклад, фейк про те, що Україна «заливає» ринок ЄС зерном.
«Коли посилювалися протести через надходження зерна з України, після повного відкриття кордонів і з неконтрольованим надходженням, то оцінювали, що масштаб цього імпорту був від 3,5 до 5 мільйонів тонн. Стільки зерна, начебто, опинилося в Польщі. Взагалі-то у Європейському Союзі, оскільки ми є членом єдиного європейського ринку, тому всередині ЄС немає жодних обмежень, бар’єрів, мит чи тарифів. Товари тут можуть вільно циркулювати, тому треба говорити про те, скільки надійшло на ринок Європейського Союзу.
Водночас Європейський Союз, виробив близько 280-290 мільйонів тонн. Тому, якщо би ми застосували навіть цю верхню оцінку — 5 мільйонів тонн — то проти 280 мільйонів це, звичайно, не був той масштаб імпорту, який міг дуже деструктивно вплинути на ситуацію в Євросоюзі. Звичайно, може бути так, і, ймовірно, так сталося, що через наше пряме географічне розташування поруч із Україною, частина зернових, які мали бути перевезені транзитом в інші регіони Європи, а звідти реекспортовані до країн, які були пунктом призначення, можливо, частина цього імпорту десь застрягла, особливо регіонально, у південно-східній частині країни. І там могла виникнути ситуація, коли десь на місцевих ринках здомінував імпорт з України, який призначався кудись далі. Можливо, такі ситуації траплялися. Натомість, чи варто боятися цього імпорту з України?
Ситуація залишається критичною щодо війни. Надалі існує небезпека чергового зриву цих класичних методів перевезення морем. Залишається ще канал для цього шляху довкола, тобто знову через Польщу та Румунію. Неважливо, яким шляхом, але й так ввозиться на територію ЄС, то я би цього так не боявся».
Тобто, закривши кордон з Україною, польські аграрії зробили собі і польським виробникам постріл в ногу, так би мовити.
А що Україна? Україна знайшла собі інші шляхи експорту.
Про це говорив під час Економічного Конгресу в Катовицях Марцін Зелінський із Makarony Polskie SA, директор з продажів та розвитку. Більше того, він спростував інформацію про те, що українська продукція неякісна.
«Коли були аграрні протести та скандал із імпортом цільного зерна (сорту дурум). По суті, псевдоскандал, тому що скандалом це важко назвати, адже імпорт був легальним, і кожен, хто займався бізнесом, міг імпортувати сировину.
Ми пов'язані з українським ринком більше 10 років і скористалися цими можливостями. Ми імпортували частину сировини, якої не було в Польщі або вона була дорожчою. Нам йшлося про тверді сорти пшениці, яка не росте в Польщі, бо немає кліматичних умов, які б дозволяли її вирощувати.
У нас був партнер в Україні, з яким ми роками співпрацювали комерційно, але це також компанія, яка керує великою сільськогосподарською фермою в Україні, майже 100 тис. гектарів. Ми домовилися, що вони на пробу посіють тверду пшеницю, яка виявилася дуже якісною, і ми фактично її невелику кількість імпортували, щоб перевірити, наскільки вона підходить для виробництва наших макаронів.
Виявилося, що якість сировини дуже хороша. Проте почався галас, з’явився список фірм, спочатку офіційний, потім неофіційний. Ми вирішили, що не хочемо бути в центрі такої політичної уваги, і оскільки така ситуація, ми повинні відмовитися від пшениці.
І наш партнер сказав: вирішуйте, брати чи ні, тому що у мене є клієнт з Італії. І виявилося, що фактично вся тверда пшениця, яку теоретично готували для нас, була продана італійським виробникам, які, звісно переробили її на борошно, виготовили макарони які продали на польський ринок. Ось так це приблизно виглядає.
Нас особливо вдарила блокада на кордоні з Україною, тому що ми маємо контракти, ми постачаємо макарони в найбільшу торгову мережу України, робимо для них свій бренд. Наша компанія також спеціалізується в основному на виробництві власних торгових марок. Як відомо, ринок не знає вакууму, торгова мережа не може дозволити собі дефіцит товарів.
І були конкурентні пропозиції від турецьких та італійських виробників. Ціни на транспортування в Україну зросли від 1000 євро за машину до 3000 євро, а на піку до 8000 євро, що означало, що цей бізнес став зовсім нерентабельним.
Ми наклали багато обмежень на імпорт сировини з України, і слабо усвідомлюємо, що Європейський Союз як Союз імпортує багато сировини з Росії. І унікально, що з Росії більше, ніж з України».
Голова правління польського представництва Польсько-української господарської палати Яцек Пєхота у жовтні цього року на Конгресі з відбудови України Common Future у Познані, згадуючи попередню блокаду кордону (а вже було відомо, що фермери планують знову блокувати кордон), заявив, що українська економіка багато втратила на тій першій блокаді. Як і польська, зрештою, також. Згадував він і про фейкти і дезінформацію, що тоді залили незгірше, ніж так зване українське збіжжя європейський ринок, європейські і зокрема польські соцмережі і медіа.
«Блокада, яка тривала драматично довго, і була надзвичайно дорогою для української економіки, але й для нашого майбутнього. Ось такі транзитні потоки сьогодні здійснюються через Румунію та Угорщину, що в першу чергу вплинуло на експорт зерна з України, але, погодьтеся, блокада кордону, тисячі вантажівок, які стоять на прикордонних переходах, – це також блокада поставок для української економіки та української промисловості. Це величезні втрати для України. Ми як Палата піднімали це питання і кілька разів займали дуже жорстку позицію, що ці блокади насправді служать російському агресору. Ну а сьогодні ми маємо ситуацію, коли фермери Підкарпаття знову заявляють про можливість блокування польсько-українського кордону. Якщо ми не зробимо порядку на кордоні, ми втратимо його. Але цей час цих подій, за якими ми дуже уважно стежили в палаті, те, що відбувалося в ЗМІ, те, що відбувалося в соціальних медіа, був часом, який чітко показав, і треба ще раз твердо сказати, що Польща перебуває в стані гібридної війни з Російською Федерацією. За цей час, час блокади, але й ще до того, російські тролі викладали в соцмережах дивовижні історії, дивовижну неправду, брехню про роль українського зерна та конкуренцію українських перевізників. Це було щось неймовірне, і ніщо з нашого боку не могло ефективно протидіяти цій кампанії брехні. А ефекти? Ми чули виступи польських фермерів і польських перевізників про згубний вплив українців на їхнє життєве становище. Часто дуже важке, навіть драматичне, але не через те, що Україна жива, функціонує і українська економіка є загрозою».
Під час протестів у соцмережах крутився змонтований ролик. Про начебто отруєне українське зерно, яке начебто потрапляло на польський, а отже і європейський ринок. Фейкове по суті змонтоване відео мало продемонструвати, як Україна «отруює Європу», більше і ще більше накрутити суспільні настрої. У тому ролику Марцін Вітчак, голова правління Laude Smart Intermodal S.A. впізнав свій потяг.
«Створили фільм, 100%, це російські агенти, створили фільм, де наш поїзд їде, з поїзда сиплеться зерно, птахи це зерно їдять і гинуть. Це було зроблено так грубо. Було видно, що відео з різних днів. Але до нас приїхала санепідемстанція, якісь контори з Франції, газети і таке інше. Я тоді зрозумів, як легко маніпулювати нами. Але поляки також були трохи винні в тому, що говорили, що це технічне зерно.
Що таке технічне зерно? Будь-яке зерно можна їсти, і навіть якщо ви їсте зерно нижчої якості, а нижча якість не означає, що воно погане чи шкідливе, це означає лише те, що воно не найвищої якості, а лише нижчої, його можна використовувати для промисловості.
Тож ми представили кілька термінів, які це агентство дуже легко підхопило та використовувало. І зараз мені дуже не вистачає пояснення цим простим людям, що це таке.
Тому як може бути, що польський уряд не може пояснити, що таке транзит? Як я вже казав у цьому прикладі транзиту зерна, сигарети, зброя, інші речі перевозяться транзитом, і якби це зникло, було б дивно. І маємо ситуацію, коли їдуть машини, а за ними машина з митниками, щоб записати фільм для телебачення.
Ну, це дурниці, давайте люди, хто такий дурний, щоб у це повірити? Є процедури, і потрібно просто пояснити, транзит – це одне, а імпорт – інше. Якщо ви їдете транзитом, ви починаєте його, а закінчуєте його подальшим експортом з країн Європейського Союзу.
Імпорт до Євросоюзу – це інша справа, і це потрібно пояснити цій простій людині. І наче мені не вистачає, щоб польська держава дуже просто пояснила, з чим ми маємо справу. А вони цього не роблять.
Є реакція з обох сторін, мовляв, може, митник комусь щось підлаштував, щось зробив і так далі. І що відбувається? Ми сперечаємось один з одним, але хто виграє? Будьмо об'єктивними.
Кадр з фейкового відео.
Чому сьогодні такі ціни на зерно? У Південній Америці його багато, і виробляється набагато більше. В Росії і в Україні посуха, але в Росії є зерно, яке вкрали, давайте будемо об’єктивними, яке вивели на ринок, там мільярди доларів надходять, знижують ціну.
Ну чому? Тому що ми сперечаємося тут, у Європі. Ми повинні сказати так. Внутрішньо, кулуарно щось сказати, порозумітися, а зовні, простому обивателю, пояснити йому, що все добре, треба триматися разом, треба рухатися вперед, бо іншого шляху немає, т. , повністю усунути фейкові новини та боротися з ними за допомогою цього методу справді дуже серйозно, тому що такого не існує взагалі, і дуже легко опублікувати таке відео та відштовхнути кількох людей, а якщо це все ж таки станеться, влада, яка є при владі показують що керують зерно гниє ну Гниє, тому що стоїть три місяці, бо не має жодного документа.
Ну я не знаю, ми якось брали парафін для свічок, і одна велика свічка створилася, бо не було документа, це означає, що хтось обманює? Підводячи підсумок, виховувати, вчити, але просто, не так, як зрозуміє хабілітований лікар, а так, щоб
так, щоб проста людина зрозуміла, що українське зерно не може бути безконтрольним, ніби затопленим, щоб Польща не була затоплена, якщо є митні процедури, Україна і Польща повинні триматися разом, чи подобається їм інший, чи вони подобаються один одному, вони не люблять це, вони повинні, чи не так? І історично ми повинні цього дотримуватися. Треба разом шукати домовленості, а не як би шукати проблеми. Ці проблеми є і будуть.
Коли ми входили в Євросоюз, пам’ятаєте, було гасло: їдьте в Польщу, ваша машина вже там. Так до нас ставилися, чи не так? Сьогодні ми так само боїмося українців, що вони приїдуть і у нас буде дешевше. Але буде те саме.
Зрештою, найбільше від цього вступу виграє сільське господарство, яке найбільше боялося вступу до Євросоюзу. Давайте усунути брехню на кожному етапі та навчати простих людей про те, що відбувається, давайте навчати їх, тому що це насправді дуже просто, і польська держава повинна цим займатися, тому що це в наших інтересах, і, не роблячи цього, ми підтримуємо агентів і дуже легко потрапити в їхні інтереси сперечатися.
З іншого боку, з українського, також було відео, що нібито польські фермери потрощили автівки, приготовані для відправки українцям на фронт. Теж було незрозуміло, де знято це відео, що це за відео, що це за автівки. І, власне, це як приклади того, як вкидають в інформаційний простір такі повідомлення про якісь, начебто, дії, вчинені однією або іншою стороною, і це, очевидно, теж є провокацією.
Кадр з фекового відео.
Про це говорить експерт із Центру досліджень сучасного безпекового середовища Міхал Марек.
«Варто пам'ятати, по-перше, що Польща як держава однозначно найбільше в міру своїх можливостей допомогла Україні. Якщо порівнювати з іншими державами. Тому наша позиція і позиція нашого суспільства не змінилися. І переважна більшість з нас і далі виступають за підтримку України.
Ми абсолютно на українському боці. Українське суспільство мало би бачити і розуміти це, дивлячись на всілякі різноманітні суперечливі матеріали, які з'являються в інтернеті, розглядати їх, власне, під цим кутом зору. Якщо є якісь відео, фотографії чи якісь дописи, які радикально суперечать тому образу, який ви бачили вже раніше, має так загорітися червона лампочка, щось тут не так.
Якщо раптом у нас буде новина про те, що нібито поляки повсюдно ненавидять українців, чи новина про те, що нібито поляки напали на якусь українську установу, чи що вони нібито просто знищили, як ви кажете, автівки, які мали їхати на фронт. У того, хто таке бачить, має спрацювати запобіжник, загорітися червоний вогник, щось тут не так. Увага! Зачекайте, не впадайте в емоції, почекайте на офіційні повідомлення.
Можливо, невдовзі з'явиться якесь спростування із відповідних джерел офіційних, наприклад, з української організації, яка тут займається в Польщі факт-чекінгом, чи з українських офіційних джерел. Тобто, перш за все, варто пам'ятати, що польське суспільство у своїй масі, у своїй більшості не змінило свого ставлення. Ми бачимо тут, що українська сторона є абсолютно нашим партнером, і ми все одно хочемо допомагати українській стороні.
Нічого не змінилося. Ми не орієнтуємося на Росію, абсолютно не йдемо за Росією, і якщо є якісь суперечливі повідомлення, які серйозно порушують, власне, цей цілісний, логічний образ, слід двічі подумати перш ніж щось поширювати і коментувати. Бо, і власне, до таких повідомлень треба ставитися холодно і чекати спростувань чи офіційних повідомлень такої інформації».
Росія вже не раз вдавалася до провокацій, говорить Міхайл Марек, намагаючись посварити поляків та українців, і це були дуже негативні акції за своїми наслідками часом, які били в історичний контекст. Щоправда, зроблені були доволі, так би мовити, криво з точки зору конспіративної, бо слід, звідки ці акції були керовані, було видно, власне, за цими акціями дуже чітко.
«Можливо, дехто з вас пам'ятає обстріл із гранатомета Консульства Польщі в Луцьку. Якщо не помиляюсь, це був 2017 рік. Так само було знищено пам'ятник жертвам Волинської трагедії в Гуті-Пеняцькій в Україні. Також були провокації в Польщі, наприклад, у Кракові на пам'ятнику Пілсудському невідомі залишили дивні написи, не зовсім зрозумілі, і, власне, вони мали свідчити, що це ніби українці зробили, але було зроблено так незграбно, і відразу було видно, що це хтось вдався до провокації. Так само антипольські гасла були намальовані у Харкові, чи з'являлися у меморіалі у Биківні під Києвом, були акти вандалізму і на польських, і на українських цвинтарях. Тож, російська сторона тут вже діяла таким чином, і можна очікувати повторення подібних подій».
На жаль, ризик проведення серйозних провокацій також залишається чи на кордоні, чи поблизу дипломатичних установ обох наших країн, власне, з ініціативи Росії. Це означає, що, можливо, якісь акти вандалізму, що завгодно може відбуватися по обидва боки. І варто пам'ятати, на жаль, що, скоріш за все, це було зрежисовано, сплановано і спровоковано російською стороною, так само, як і на кордонах, так само, як і в середині країни. Ситуація складна, але разом ми впораємось і подолаємо діяльність російської сторони, яка явно скерована на розділення двох наших народів, — додає Міхал Марек.
Слухайте матеріал у доданому звуковому файлі:
30:02 PROFIT_25_11_2024_BLOKADA_KORDONU_FEJKY I DEZINFORMACIJA.mp3
Матеріал підготував Володимир Гарматюк.