Польща опинилася на енергетичному роздоріжжі. Законопроєкт, який поєднує питання заморожування цін на електроенергію та будівництво вітрових електростанцій, розділив не лише політиків, а й суспільство. Одні бачать у ньому шанс на доступну та чисту енергію, інші — загрозу для довкілля, ландшафтів і громадянських інтересів. І хоча документ ще не набув чинності, він уже став лакмусовим папірцем для майбутнього польської енергетики.
Суть законопроєкту — проста, але водночас вибухонебезпечна: дозволити встановлення вітрових турбін ближче до житлових будинків і територій Natura 2000, а також заморозити тарифи на електроенергію до кінця року. Здавалося б, логічне поєднання — вітрова енергетика як інструмент зниження цін. Але політика не про логіку, а про вплив.
Президент Анджей Дуда відкрито висловив своє невдоволення, назвавши поєднання екологічної та цінової тем проблематичним. На його думку, такий підхід — політична пастка, аби змусити його підписати закон. Усе це відбувається на тлі позиції новообраного президента Кароля Навроцького, який, ймовірно, ще менш прихильно ставиться до вітрової енергетики, ніж його попередник. Для нього вітер — не символ прогресу, а, швидше, подразник, що псує краєвиди та громадський настрій.
Противники закону — насамперед опозиція в обличчі ПіС — звинувачують уряд у нав’язуванні громадам неприємних рішень. Вони наголошують: поляки не хочуть мати вітряки «під вікнами», а екологічні ризики від будівництва біля охоронних зон — надто великі. Їхня логіка зрозуміла: якщо закон викликає суспільний спротив, значить, він — шкідливий.
Але уряд бачить іншу реальність. Його аргументи жорсткі, але логічні: енергія з атомних станцій буде через десять років, а рахунки за світло приходять щомісяця. Потрібно діяти зараз. І якщо місцеві громади погоджуються, чому не дати їм інструменти енергетичної незалежності?
Ще до початку повномасштабної війни в Україні активно працювали над розвитком альтернативних джерел енергії — зокрема, сонячної та вітрової. І хоча, якщо порівнювати з іншими країнами Європи, частка вітерової енергетики в енергобалансі України залишається незначною — усе пізнається в порівнянні.
Про перспективи української вітероенергетики розповідає голова правління Української вітроенергетичної асоціації Андрій Конеченков. За його словами, ця галузь має всі шанси стати важливою складовою енергетичної безпеки країни в майбутньому. Зокрема, асоціація активно співпрацює з польськими партнерами, що допомогло Україні долати енергетичні кризи під час атак на інфраструктуру.
«Польща зараз активно інвестує в офшорну вітрогенерацію, — каже Конеченков. — Ми бачимо великий потенціал співпраці в цій сфері. Сьогодні польський досвід — це приклад для нас, зокрема в питанні адаптації законодавства та залучення інвестицій».
Конеченков також наголошує на важливості оцінки впливу на навколишнє середовище та проведення громадських обговорень перед будівництвом вітроелектростанцій. Адже навіть найекологічніший проєкт може викликати спротив громад, якщо не дотримано процедур прозорості та участі.
Послухати програму можна у доданому звуковому файлі:
25:52 USPR_ENER_TRANS_2025_07_20.mp3 ЕНЕРГЕТИЧНА ТРАНСФОРМАЦІЯ. Чиста енергія, складні рішення: чому Польща не може домовитися про вітер
Володимир Гарматюк
.