Перший модуль, BioDezinfoLAB, був присвячений боротьбі з дезінформацією у сфері біорізноманіття, що має вирішальне значення для стабільності екосистем, збереження природи та продовольчої безпеки.
Представниця Міністерства клімату й довкілля Каміла Каджидловська наголосила, що дезінформація сьогодні є потужним інструментом впливу, який послаблює суспільство на різних рівнях — від індивідуальних рішень до загальнонаціональної безпеки. На її думку, кліматична та природоохоронна дезінформація вже стала частиною стратегічних операцій, які впливають на країни Європейського Союзу. Симптоматично, що на Кліматичному саміті COP30, який у листопаді пройшов у Белені (Бразилія) та зібрав тисячі делегатів, дезінформація вперше стала однією з головних тем дискусій.
Директор Департаменту освіти та комунікації Міністерства клімату і довкілля Губерт Рожик підкреслив, що боротьба з дезінформацією лише починається, і демократії мають розвивати системну стійкість до неї. На його думку, дезінформація, пов’язана з біорізноманіттям, часто залишається у тіні — її затьмарюють медійно гучніші теми, як-от кліматичні суперечки чи дискусії про енергетику. Це, за словами Рожика, є великою помилкою, адже саме біорізноманіття лежить в основі економіки, технологій та функціонування природних систем.
Губерт Рожик наголосив на трьох ключових причинах, чому дезінформацію про біорізноманіття потрібно активно долати вже сьогодні. По-перше, економіка будь-якої країни напряму залежить від природних ресурсів, а біорізноманіття створює основу для більшості технологічних інновацій.
По-друге, це питання жорсткої безпеки: Польща перебуває в умовах когнітивної війни, а Російська Федерація активно використовує інформаційні атаки для дестабілізації. Маніпуляції у сфері природи — зручний інструмент для підбурювання внутрішніх конфліктів. По-третє, біорізноманіття безпосередньо пов’язане з добробутом кожної родини: без диких запилювачів та інших ключових видів ціни на продукти харчування виглядали б зовсім інакше.
Під час зустрічі було розглянуто низку прикладів дезінформації, що поширюється у Польщі. Однією з найбільш маніпулятивних тем є вовки. У суспільстві циркулюють міфи про їхню агресивність та загрозу для людей, хоча з часів Другої світової війни не зафіксовано жодного випадку, коли вовк убив людину. Тим часом щороку собак кусають десятки тисяч людей, і саме вони спричиняють смертельні інциденти. Попри це, у суспільній уяві вовк часто виступає «ворогом», хоча насправді є важливим елементом стабільних екосистем.
Інший приклад — дезінформація про бобрів. Після повені 2024 року їх безпідставно звинувачували у спричиненні стихійного лиха, хоча наукові дані свідчать: бобри навпаки допомагають утримувати воду в ландшафтах і є надзвичайно корисними під час періодів посухи. Навіть на державному рівні часом трапляються помилки: неправильні дані можуть потрапити до публічних виступів високопосадовців, що підсилює маніпуляції в інфопросторі.
Управління охорони довкілля наголошують, що майже щодня стикаються з неправдивою інформацією — як про свою діяльність, так і про природні ресурси. Іноді фейки навіть впливають на рішення органів влади, що демонструє, наскільки небезпечною може бути дезінформація, коли вона проникає на рівень управління природою.
Губерт Рожик навів ще один вагомий приклад: поширений міф про те, що дикі запилювачі не є важливими для економіки, а турбота про них — «хобі екологів». У реальності ж саме дикі запилювачі забезпечують значну частину виробництва продуктів харчування. Крім того, більшість лікарських препаратів має рослинне походження, тому знищення біорізноманіття несе ризики втрати потенційних ліків майбутнього.
Губерт Рожик наголосив, що дезінформація в екологічних і кліматичних питаннях — частина ширшої операції, спрямованої на зниження довіри до державних інституцій і поляризацію суспільства. На його думку, ключовим завданням держави є не лише реагування на фейки, а й побудова стійкого суспільства, здатного самостійно розрізняти правду й маніпуляції. Розвиток медіаграмотності, міжвідомча співпраця, зміни в освітніх програмах і системні тренінги — важливі елементи цього процесу.
«Лабораторія протидії дезінформації» стане довгостроковим форматом навчання та діалогу. Перший модуль, BioDezinfoLAB, заклав основу серії подальших зустрічей, що будуть присвячені клімату, енергетиці та іншим критичним напрямам політики Міністерства клімату та довкілля. Ініціатива покликана зміцнювати інформаційну стійкість Польщі, захищати суспільство від маніпуляцій та формувати спільне розуміння цінності природи як надбання, що належить кожному.
Повну версію слухайте у доданому звуковому файлі:
25:14 PROFIT_KLIMAT_DEZA_2025_12_01.mp3 ПРОФІТ. Перша кліматична лабораторія для боротьби з дезінформацією
Володимир Гарматюк