Польща, Франція та Угорщина заявляють про намір голосувати проти торговельної угоди Європейського Союзу з блоком МЕРКОСУР, тоді як Італія поки не визначилася, а кілька інших держав можуть утриматися. Угода, у разі підписання, створила б найбільшу у світі зону вільної торгівлі з населенням близько одного мільярда людей, однак саме її наслідки для окремих галузей викликають найбільші суперечки всередині ЄС.
За словами економіста та аналітика фінансових ринків Марека Зубера, спротив угоді з боку Угорщини має радше політичний характер і вписується у ширший контекст її позицій щодо рішень Євросоюзу, зокрема у зв’язок з Росією. Водночас у Польщі та Франції ключову роль відіграє фактор сільського господарства: саме аграрний сектор вважається найбільш вразливим до конкуренції з боку країн Південної Америки.
Експерт наголошує, що у випадку сільського господарства після підписання угоди прибутки європейських фермерів можуть зменшитися, а в окремих регіонах без додаткових дотацій виробництво може стати нерентабельним. Йдеться не лише про економічний, а й про стратегічний вимір — війна в Україні, пандемія та глобальні кризи показали, що власне аграрне виробництво є критично важливим для безпеки Європи. Саме тому Європейська комісія передбачає фінансову підтримку аграріїв, хоча конкретні механізми ще залишаються не до кінця зрозумілими.
Водночас угода з країнами МЕРКОСУР може принести вигоду іншим галузям — передусім промисловості, зокрема автомобільній, а також полегшити доступ ЄС до рідкісноземельних металів, таких як літій, що є ключовими для нових технологій. Окремо Марек Зубер звертає увагу на можливі наслідки для України: поява на європейському ринку продукції з Південної Америки може посилити конкуренцію для українського аграрного експорту. Остаточне рішення щодо угоди ще попереду, і його наслідки, за словами експерта, стануть зрозумілими лише з часом.
Усю розмову можна послухати у доданому файлі.
Євгеній Дячков