Європейський Союз продовжує курс на зелену трансформацію та скорочення викидів, однак на практиці цей процес дедалі частіше стикається з економічними, технологічними та геополітичними викликами. Війна в Україні, нестабільність на світових енергетичних ринках та конкуренція з Китаєм і США змушують країни ЄС переглядати підходи до енергетичної безпеки та темпів переходу до «зеленої» економіки.
Про це говорили учасники дискусій під час Європейського економічного конгресу в Катовицях, а також 9-го Міжнародного конгресу економіки цінностей Open Eyes Economy Summit у Кракові.
Міністерка фондів і регіональної політики Польщі Катажина Пелчинська-Наленч наголосила, що Європа правильно оцінила загрозу кліматичної кризи та побудувала свою модель розвитку на зеленій трансформації.
«Європа побудувала свою ідею зеленої трансформації та енергетичної трансформації з правильним і дуже фундаментальним висновком, що кліматичну кризу потрібно сприймати дуже серйозно», — заявила урядовиця.
Водночас вона визнала: сьогодні ЄС уже не має такого глобального впливу, як раніше. Частка Європи у світових викидах парникових газів становить лише близько 9%, тоді як основними джерелами залишаються Китай, США та Індія. Через це навіть масштабні зміни всередині Євросоюзу не гарантують глобального ефекту без аналогічних дій інших економік світу.
За словами Пелчинської-Наленч, проблема полягає також у тому, що суворі європейські екологічні стандарти часто створюють додаткові витрати для бізнесу, тоді як конкуренти за межами ЄС працюють у значно менш зарегульованих умовах.
Відходи як джерело енергії
Одним із рішень, яке дедалі частіше обговорюють у Польщі, є використання відходів для виробництва енергії.
Директорка офісу правління Союзу роботодавців пакувальної промисловості та продукції в упаковці EKO-PAK Маґдалена Дзічек наголошує: відходи сьогодні — це вже не сміття, а цінна сировина.
За її словами, важливу роль у цьому має відіграти кауційна система — механізм повернення заставної вартості упаковки. Йдеться про пластикові пляшки, алюмінієві банки та скляну тару, які після повернення можуть бути перероблені й повторно використані у виробництві.
«Відходи — це дуже цінний ресурс, який ми маємо буквально під рукою, але часто про це забуваємо», — зазначає експертка.
Однак реалізація такої системи виявилася складнішою, ніж очікувалося. Для її запуску потрібна масштабна інфраструктура: автомати прийому тари, логістичні центри, системи сортування, транспортування та цифрового обліку.
Польщі бракує переробних потужностей
Голова правління компанії MASTER – Odpady i Energia Ева Зембаловська звертає увагу, що Польща досі не має достатньої кількості підприємств для термічної переробки відходів.
Через це значна частина сміття фактично експортується до інших країн Європи — Німеччини, Чехії чи Скандинавії, де використовується для виробництва тепла та електроенергії.
«Ми платимо за те, щоб наші відходи вивозили за кордон, а потім вони обігрівають житло в інших країнах», — каже Зембаловська.
Вона підкреслює: відходи можуть стати стабільним внутрішнім джерелом енергії, менш залежним від геополітичної ситуації чи імпорту сировини.
Водночас експертка визнає, що не всі види відходів придатні для спалювання. Наприклад, текстильна продукція може погіршувати якість палива через високий вміст хлору.
Біогаз — недооцінений потенціал
Окрему увагу експерти приділяють біогазу та біометану.
Керівник Лабораторії екотехнологій Познанського природничого університету Яцек Дах переконаний: Польща має величезний потенціал для розвитку біогазової галузі, особливо завдяки відходам тваринництва та агропромисловості.
За його словами, польські технології у цій сфері є одними з найкращих у світі, однак країна використовує лише незначну частину свого потенціалу.
«У нас є технології, є сировина і є зацікавлення бізнесу. Але ми досі використовуємо лише мінімальну частину цих можливостей», — говорить експерт.
Він додає: біогаз може стати стабільним доповненням до сонячної та вітрової енергетики, оскільки не залежить від погодних умов.
Енергетична трансформація між безпекою та вартістю
Представники енергетичної галузі наголошують, що трансформація не може відбуватися будь-якою ціною.
Менеджер із розвитку проєктів Fortum Power and Heat Polska Кшиштоф Карольчик порівнює зміни в енергетиці з «ремонтом літака під час польоту».
За його словами, Польща вже використовує технології спільного спалювання вугілля та альтернативного палива з відходів. Це дозволяє частково заміщувати викопне паливо локальними ресурсами.
Водночас головною проблемою він називає суспільне несприйняття сміттєспалювальних установок, попри те, що для енергетики використовуються лише ті відходи, які не підлягають переробці.
Європа змінює одну залежність на іншу
Старша радниця проєкту Regulatory Assistance Project Моніка Моравецька звертає увагу, що зелена трансформація створює новий тип залежності — від імпорту технологій.
Однак, за її словами, це не те саме, що залежність від імпорту газу чи нафти.
«Якщо ми залежимо від імпорту палива — нам потрібно отримувати його щодня. Якщо ж ідеться про технології, то це питання майбутніх інвестицій, а не щоденного функціонування енергетики», — пояснює експертка.
Вона наголошує: Європа має знайти баланс між швидкістю трансформації, її вартістю та підтримкою власної промисловості.
Часу дедалі менше
Польща планує масштабні зміни в енергетичному секторі вже до 2030 року. Країна поступово збільшує частку відновлюваних джерел енергії, а наприкінці 2030-х років планує запуск першої атомної електростанції.
Однак експерти визнають: без розвитку переробки відходів, біогазу, локальних джерел енергії та модернізації інфраструктури досягти цілей зеленої трансформації буде складно.
І головне питання сьогодні полягає вже не лише в екології, а й у тому, як поєднати кліматичні цілі з економічною конкурентоспроможністю та енергетичною безпекою Європи.
22:53 U_0510_TRANSFORMACJA_ENERGETYCZNA_OK_30825987_2026_05_10T09_26_40.mp3 Від сміття до енергії: як Польща шукає власний шлях «зеленої» трансформації
Володимир Гарматюк