В Україні досі немає окремого закону, який би визначав статус соціального підприємства. Водночас такі бізнеси працюють уже багато років, а їхня роль особливо зросла після початку повномасштабної війни.
Про це в ефірі програми «Профіт» Української служби Польського радіо розповів директор програми соціального підприємництва Ukraine-Moldova American Enterprise Fund Василь Назарук.
За його словами, соціальним можна вважати бізнес, який вирішує певну проблему громади або допомагає вразливим групам населення. Серед них — ветерани, люди з інвалідністю, внутрішньо переміщені особи та інші групи, яким складніше знайти роботу.
Один із критеріїв, який використовує фонд, — щонайменше 51% працівників підприємства мають належати до таких груп.
На практиці бізнес не завжди може повністю укомплектувати штат представниками вразливих категорій. Тому компанії спочатку надають їм перевагу під час найму, а якщо необхідного фахівця не знаходять, відкривають вакансію для ширшого кола кандидатів.
Водночас працевлаштування таких людей часто потребує від бізнесу додаткових ресурсів. Наприклад, для ветеранів може знадобитися психологічний супровід, для людей з інвалідністю — адаптація робочого місця, а для внутрішньо переміщених осіб — допомога з житлом.
Василь Назарук навів приклад підприємства, яке після переїзду з Донеччини до Київської області створило гуртожиток для своїх працівників-ВПО. Компанія також забезпечувала їх харчуванням. Такий підхід дозволив залучати людей, які інакше могли б не погодитися на переїзд заради роботи.
Окремою проблемою залишається плинність кадрів. Внутрішньо переміщена людина може змінити місто проживання через роботу, сімейні обставини або навчання дітей. Тому роботодавцю важливо враховувати не лише професійні навички працівника, а й обставини його життя.
Водночас соціальне підприємництво — це не лише про працевлаштування. Деякі компанії спрямовують частину прибутку на вирішення соціальних проблем.
Ukraine-Moldova American Enterprise Fund підтримує такі бізнеси через спеціальну кредитну програму. Підприємства, які відповідають критеріям програми, можуть отримати кредит у гривні під 4% річних — до еквівалента 100 тисяч доларів.
За словами Назарука, фонд свідомо відмовився від моделі, коли соціальному бізнесу просто видають гранти. Натомість підприємство отримує фінансування, розвиває комерційну діяльність і завдяки цьому отримує більше можливостей для вирішення соціальної проблеми.
Підтримку можуть отримати й компанії, які безпосередньо не працевлаштовують представників вразливих груп, але спрямовують частину прибутку на соціальні проєкти. Зокрема, критерієм програми може бути готовність направляти на такі цілі щонайменше 20% прибутку.
«Не треба пільг, це ж бізнес. Це бізнес, який має конкурувати», — пояснює Назарук. На його думку, головне завдання держави — створити зрозумілі правила та не ускладнювати роботу підприємцям зайвим регулюванням.
Соціальне підприємництво в Україні таким чином поступово стає окремим напрямом бізнесу, де комерційна діяльність поєднується з вирішенням конкретних суспільних проблем. А в умовах війни та масштабних переміщень населення його роль може лише зростати.
26:16 0082E09A.mp3 Соціальне підприємництво в Україні: бізнес, який вирішує соціальні проблеми
Володимир Гарматюк