У Варшаві обговорили майбутнє економічних відносин Польщі та України, європейську інтеграцію та відбудову України. Учасники конференції «Незалежність, суверенітет, інтеграція. Україна після 35 років», організованої Польсько-українською торгово-промисловою палатою, говорили про можливості для бізнесу та проблеми, які створює політична напруга між двома країнами.
Окрему увагу приділили тому, як війна змінює українську економіку та які можливості вона може отримати після вступу до Європейського Союзу.
Перший віцеголова Польсько-української господарчої палати Даріуш Шимчиха порівняв економічний розвиток Польщі та України за 35 років незалежності.
«Якщо ми пригадаємо, 35 років тому Польща саме починала ринкові реформи, і тоді ВВП Польщі був трохи нижчим за ВВП України. Напередодні повномасштабної війни польський ВВП був майже втричі вищим за український. Це показує, що, на мою думку, Україна не була послідовною у своїх економічних змінах і не використала повною мірою можливостей, які дала їй незалежність.
Водночас сьогодні дедалі більшу роль в українській економіці відіграють малі та середні підприємства. Саме завдяки цим компаніям Україна живе, люди мають роботу, до бюджету надходять податки. Ми називаємо це стійкістю. І саме стійкість малого та середнього бізнесу, багатьох підприємців, які ризикують не лише своїм життям, а й усім своїм капіталом, буде рушійною силою України на шляху до Європейського Союзу».
Про можливості, які відкриває перед Україною європейська інтеграція, говорив експерт із фінансування інвестицій Марек Донделевський. За його словами, процес вступу до ЄС має стати для України не лише способом отримати доступ до європейських фондів, а й стимулом для економічних реформ.
«Україна в процесі вступу до Європейського Союзу. Це дуже складний процес, який відбувається в умовах повномасштабної агресії Росії. Але найбільша цінність цього процесу полягає в тому, що він упорядковує весь розвиток країни — не лише юридичний, а й інвестиційний та економічний.
Важливо, щоб передвступні фонди, кошти підтримки та фінансові інструменти були спрямовані саме на розвиток економіки. Сильна економіка — це сильна здатність України до оборони. Це також нові інноваційні технології.
Україна може бути не лише отримувачем європейських правил і рішень, а й принести до Європейського Союзу власний економічний потенціал, створений у ці складні часи під тиском ракет. Українська економіка живе, розвивається і створює власні рішення, а в деяких сферах навіть займає провідні позиції в Європі.
Україна буде дуже цінною для Європи у сфері сучасних інноваційних технологій. Це технології, випробувані на полі бою, штучний інтелект, оборонні та енергетичні рішення. Якщо Україна виконає всі необхідні умови, вона зможе перейти до повноцінного використання європейських фондів і розвивати свою економіку».
Попри політичні суперечки, економічна співпраця між Польщею та Україною продовжується. Голова Польсько-української господарчої палати Яцек Пєхота наголосив, що саме бізнес може залишатися стабільною основою відносин між країнами.
«Економічні відносини, бізнес, ситуація win-win, у якій виграють і польські, і українські підприємці, безумовно, є фундаментом наших відносин. Економічна діяльність зовсім не похитнулася через події у світі політики. Сьогодні взаємна критика, а іноді й звинувачення, на щастя, не впливають на бізнес.
Підприємці працюють, Польща є головним торговельним партнером України, товарообіг розвивається. Ми й надалі бачимо величезну зацікавленість підприємців Україною та перспективами роботи там. До Палати постійно приєднуються нові польські та українські компанії, реалізуються великі проєкти.
Під час конференції «Незалежність, суверенітет, інтеграція. Україна після 35 років», Варшава, 26 серпня 2026 року.
Підприємці не змінюються. Вони працюють, будують, реалізують проєкти, ведуть бізнес. Тож моє величезне звернення до польської та української адміністрацій, політиків і тих, хто ухвалює рішення: не піддаваймося цим емоціям і настроям».
Серед головних можливостей для співпраці учасники називали відбудову України, енергетику, інфраструктуру, логістику та нові технології. Водночас політична напруга між країнами вже створює ризик втрати частини цих можливостей.
Окремо Яцек Пєхота звернув увагу на проблему транзиту українського зерна через Польщу до портів. Він наголосив, що транзит не означає продаж української продукції на польському ринку, а надмірні обмеження можуть змусити Україну шукати альтернативні маршрути через інші країни.
На думку Пєхоти, якщо Польща хоче залишатися важливим економічним і логістичним партнером України, політичні суперечки не повинні блокувати роботу підприємців.
На конференції також виступив посол України в Польщі Василь Боднар. Він наголосив, що економічний потенціал двох країн значно більший за нинішні обсяги співпраці. За його словами, товарообіг між Польщею та Україною торік становив близько 14 млрд доларів, з яких приблизно 10 млрд припало на польський експорт до України.
Водночас, за словами посла, на тлі війни питання безпеки та економічної стійкості мають залишатися пріоритетом, тоді як історичні й політичні суперечки дедалі частіше використовуються у внутрішній політичній боротьбі.
Учасники конференції наголошували, що майбутня відбудова України може стати одним із найбільших спільних економічних проєктів для Польщі та України. Водночас для цього потрібні не лише кошти, а й політична готовність, довіра та активніша участь бізнесу обох країн.
09:41 EKONOMIKA_2026_08_26.mp3 Економіка замість суперечок: Польща та Україна говорять про спільні інтереси
Володимир Гарматюк