Балтійський регіон переживає масштабну перебудову енергетики. Країни розвивають наземну та морську вітроенергетику, будують нові електромережі й міждержавні з’єднання, відмовляються від російських енергоресурсів і водночас намагаються забезпечити стабільне постачання електроенергії за прийнятною ціною.
До енергетичних питань дедалі чвстіше додаються питання безпеки. Критична інфраструктура потребує захисту від фізичних, кібернетичних і гібридних загроз, а зростання попиту на електроенергію створює додаткове навантаження на енергосистеми.
Про ці зміни говорили учасники конференції з безпеки Балтійського регіону. У центрі уваги — розвиток вітрової генерації, нові мережі та міждержавні з’єднання, роль природного газу, а також стрімке зростання попиту на електроенергію, зокрема через розвиток дата-центрів.
Вітроенергетика переміщується до Балтійського моря
За словами Павела Чижака, директора європейської програми EMBER Climate, енергетична карта регіону швидко змінюється. Якщо раніше великі обсяги електроенергії виробляли переважно на півдні Польщі та Німеччини за рахунок вугілля, а на півночі — завдяки гідроенергетиці Фінляндії та Швеції, то тепер генерація дедалі більше переміщується до узбережжя і в море.
Причина — розвиток морської вітроенергетики.
У найближчі роки наземні вітрові потужності в регіоні можуть зрости приблизно на 50 відсотків, а морська вітроенергетика — додати близько 20 гігаватів.
Водночас зростає і попит. За прогнозом польського оператора системи передачі, до 2040 року споживання електроенергії в Польщі може збільшитися на 90 терават-годин. Це приблизно відповідає нинішньому річному споживанню електроенергії в Бельгії.
У Фінляндії оператор системи також прогнозує значне зростання попиту — приблизно його подвоєння протягом наступного десятиліття.
Основні фактори — електрифікація опалення, транспорту та промисловості, а також розвиток дата-центрів.
Нові потужності потребують нових мереж
Проблема полягає не лише в тому, скільки електроенергії вироблятиметься, а й у тому, де саме вона буде потрібна.
Вітрові електростанції концентруються переважно біля узбережжя або в морі, тоді як найбільші центри споживання розташовані за сотні кілометрів від них.
Тому Балтійському регіону потрібні нові електромережі та міжсистемні з’єднання, які дозволять передавати надлишок електроенергії туди, де вона потрібна.
За словами Чижака, країни Балтії можуть до кінця десятиліття перейти до майже повністю чистої електроенергетики й потенційно виробляти більше електроенергії, ніж споживають. Але без розвитку транскордонних з’єднань цей потенціал буде складно використати.
Саме міжсистемні з’єднання свого часу допомогли країнам Балтії від’єднатися від російської електромережі та інтегруватися в європейську енергосистему.
Водночас будівництво нової інфраструктури потребує значних інвестицій і довгострокової політичної підтримки кількох країн.
Енергетичні хаби та питання Польщі
Один із варіантів оптимізації нової інфраструктури — створення енергетичних хабів у Балтійському морі. Кілька морських вітрових електростанцій можна об’єднати, а електроенергію передавати одразу до кількох країн.
У регіоні обговорюють два великі проєкти.
Литва, Латвія та Естонія працюють над Балтійським енергетичним хабом, який має поєднати морську вітроенергетику, виробництво водню та гібридні міжсистемні з’єднання.
Інший проєкт — енергетичний острів Борнгольм, який підтримує Європейська комісія, а очолюють Данія та Німеччина.
Польща наразі не бере участі в жодному з цих проєктів. На думку Чижака, це може обмежити можливості країни використовувати потенційний надлишок дешевої чистої електроенергії з Балтійського моря.
Дата-центри можуть змінити карту попиту
Ще один виклик — необхідність узгодити виробництво та споживання не лише в часі, а й географічно.
Чижак звертає увагу на можливість розміщувати великі споживачі ближче до джерел генерації. Один із прикладів — будівництво дата-центру на півночі Польщі, поблизу районів майбутньої морської вітроенергетики.
Такий підхід може частково зменшити потребу в будівництві величезних мереж для передачі електроенергії з півночі на південь.
Водночас дата-центри самі стають одним із головних факторів зростання попиту на електроенергію у світі. За оцінкою Rystad Energy, у сектор надходять величезні інвестиції, а сотні гігаватів нових дата-центрів можуть бути реалізовані до 2030 року.
Захист енергетичної інфраструктури
Розвиток нових мереж і генерації одночасно підвищує значення захисту критичної інфраструктури.
За словами Чижака, питання полягає не лише в тому, як захищати підстанції, кабелі чи інші об’єкти, а й у тому, хто має оплачувати цей захист.
На його думку, стійкість енергетичної інфраструктури не можна повністю залишати окремим енергетичним проєктам. У захист мають інвестувати держави та Європейський Союз.
Прикладом є країни Балтії, які разом із Європейською комісією вже залучають державне фінансування для захисту частини мережевої інфраструктури.
Енергетичний перехід тепер — це і питання безпеки
Дітліф Енгель, генеральний директор DNV Energy Systems, наголошує, що за останні роки змінилося саме розуміння енергетичної трансформації.
Якщо раніше її передусім пов’язували зі скороченням викидів і кліматичною політикою, то тепер до порядку денного додалися енергетична безпека, критична інфраструктура, промислова конкурентоспроможність і довгострокова стійкість.
Особливо це помітно в Польщі, яка історично мала високу залежність від викопного палива. Вугілля тут було пов’язане не лише з енергетикою, а й із питаннями суверенітету та безпеки постачання.
Польща вже стала одним із лідерів розвитку сонячної та вітрової енергетики в Європі. Важливим прикладом є морський вітроенергетичний проєкт Baltic Power, навколо якого формуються нові промислові та логістичні ланцюги.
За словами Енгеля, такі проєкти варто розглядати не лише як енергетичні, а і як частину промислової політики та безпеки.
Водночас він закликає не повторювати помилок минулого, коли розвиток морської вітроенергетики в різних країнах проходив через постійні цикли запуску та зупинки.
На його думку, довгостроковий ринок потребує стабільної політики, передбачуваних правил і швидшого проходження дозвільних процедур.
Газ залишається частиною енергосистеми
Попри швидкий розвиток вітрової та сонячної енергетики, природний газ ще довго залишатиметься частиною європейської енергосистеми.
Після 2022 року Європа значно скоротила залежність від російського газу. Натомість зросла роль скрапленого природного газу, який надходить із глобального ринку.
Для Польщі важливим елементом цієї стратегії став LNG-термінал у Свіноуйсті. Країна також розвиває нову інфраструктуру в Гданській затоці.
Польська газова інфраструктура має значення і для регіону. Газ може надходити далі до сусідніх країн, зокрема в Україну.
Водночас залежність від LNG означає, що європейські ціни на газ дедалі більше залежать від глобального попиту. За одні й ті самі обсяги скрапленого газу конкурують Європа та Азія.
Ормузька протока і глобальний газовий ринок
За словами Тіма Б’єркелунда, партнера Rystad Energy, події навколо Ормузької протоки показують, наскільки тісно пов’язані регіональна та глобальна енергетична безпека.
Після скорочення російських постачань Європа значною мірою покладається на LNG. Тому будь-які серйозні перебої на глобальному ринку можуть позначитися і на європейських споживачах.
Водночас найближчими роками на світовий ринок мають вийти нові обсяги LNG, зокрема зі США. Це може послабити тиск на ціни.
Енергетичні кризи водночас стимулюють інтерес до альтернатив. За словами Б’єркелунда, інвестиції у сонячну енергетику, вітер та акумулятори знову швидко зростають.
Попит на електроенергію повертається до зростання
Окремою тенденцією стає зростання попиту на електроенергію.
Після десятиліть відносно стабільного споживання в Європі та США новими драйверами стали дата-центри та електрифікація транспорту.
Дата-центри потребують великих і стабільних обсягів електроенергії. Їхній розвиток може суттєво вплинути на структуру попиту в найближчі роки.
У такій системі природний газ поступово змінює свою роль. Його дедалі більше розглядають не як основне джерело виробництва електроенергії, а як резерв, який дозволяє забезпечити стабільність системи в періоди, коли відновлюваної генерації недостатньо.
Для Польщі, за оцінкою Rystad Energy, зростання попиту на електроенергію триватиме. Вітер і сонце залишатимуться важливими джерелами нової генерації, а атомна енергетика в перспективі може стати ще одним елементом переходу від вугільної до низьковуглецевої енергосистеми.
28:39 ENERGETYCZNA_TRANSFORMACJA_2026_10_05_2026.mp3 Балтійський регіон перебудовує свою енергетику: вітроенергетика, мережі, газ і новий попит
Володимир Гарматюк