Польща не готова погодитися на продовження вільної торгівлі з Києвом ще на рік. Про це 15 січня заявив заступник міністра сільського господарства Міхал Колодзєйчак. За його словами, торговельні відносини України з Польщею та Євросоюзом вимагають кардинальних змін.
Міхал Колодзєйчак вважає, що переговори з Києвом щодо сільського господарства можуть бути вирішальними в контексті проєвропейських прагнень України.
У цій справі, здається, зявилися зрушення. В регламенті ЄС щодо продовження безмитної торгівлі з Україною можливі зміни. Так вважає один із високопоставлених дипломатів ЄС. Водночас Варшава веде переговори з Києвом щодо експортних ліцензій, які можуть обмежити надлишковий приплив товарів. Остання редакція проєкту має включати положення, які гарантують кращий захист ринків.
Рафал Младанович, очільник комісії з аграрних питань Польсько-української економічної палати говорить, що Польща як одна із прифронтових країн із найбільшою економікою потенційно мала б створити найкращі умови для товарообміну з Україною. На жаль, каже Рафал Младанович, досі було зроблено в тому контексті небагато.
Так зване зернове протистояння між 5 країнами ЄС та Україною почалося запровадженням ембарго у травні 2023 року на ввезення окремих видів продовольчих товарів до країн ЄС. Тоді впало гасло боротьби із недобросовісною конкуренцією. Для України, яка воює проти російської навали, а її торгові шляхи морем було загрожено росією, сухопутний коридор через країни єс був чи не єдиним тоді шляхом збуту своєї продукції і наповнення бюджету. Тому, було запроваджено ембарго, це спричинило зокрема і до гострих політичнгих заяв, що у свою чергу призвело до погіршення стосунків між державами. ЄС пропонував з 15 вересня скасувати ембарго, однак 5-ка країн – Польща, Угорщина, Румунія, Болгарія і Словаччина.
Рафал Младанович каже, досі в цій справі, крім слів, нічого серйозного не відбулося.0187
«На жаль, і я дуже шкодую про це, в Польщі за останній десяток місяців практично нічого не було зроблено в цих питаннях, крім запровадження ембарго, яке дуже сильно вдарило по польсько-українських відносинах. Те, що заступник міністра сільського господарства говорить, що відсутність цього ембарго може надалі негативно вплинути на польське сільське господарство, виправдано. Але я не хочу тут говорити, що я підтримую введення ембарго, тому що я точно не підтримую це. За останніх кілька місяців, відколи ввели ембарго, фактично нічого серйозного не зроблено щодо інвестицій у Польщу, для створення та покращення умов в інфраструктурі передусім інфраструктури перевантаження на польських прикордонних переходах. Це стосується як автомобільних переїздів, так і, можливо, перш за все, залізничних переїздів. І це в контексті найважчого для України року. У Польщі ми виявилися не так вже й погано підготовленими, просто бракує кількох стратегічних інвестицій, які як на мене мали б бути обговорені на рівні Європейської комісії. Передовсім йдеться про залізничні колії стандарту 1520 міліметрів, оскільки у Польщі ми маємо вужчу колію, в тому числі і на перевантажувальних пунктах. Також особисто я як представник палати від 13 грудня наголошую на необхідності негайних інвестицій у Ґданському порту», - говорить Рафал Младанович.
Простіше – йдеться про створення агротерміналу, куди можна було б спрямовувати перевиробництво з-за меж Польщі. І мільйони тон сільгоспсировини за посередництва Польщі могли за міжнародними контрактами переправлятися далі.
Вирішувати ці питання, говорить Рафал Младанович, мають на рівні міністрів і проезидентів Польщі та України на зустрічі у Європейській Комісії. Тут власне і йдеться про те, що Польща хоче, щоб в Європейському Союзі відбулися дебати щодо продовження безмитної торгівлі з Україною до червня наступного року. Варшава попросила провести дискусію на наступній зустрічі міністрів сільського господарства ЄС, яка відбудеться у вівторок, 23 січня, в Брюсселі.
«І діяти треба дуже швидко. Не протягом кількох тижнів чи місяців, але впродовж кількох днів. Створити робочі групи, які мають напрацювати механізми і визначити потенціал окремих прифронтових країн, включаючи заяви окремих урядів, які інвестиції можна втілити дуже швидко. І, на мою думку, це необхідність, навіть обов'язок, організовувати такі зустрічі. І я принагідно звертаюся також через ваше радіо, інші засоби масової інформації, щоб така інформація дійшла до тих, хто в цьому безпосередньо зацікавлені. Ми всі повинні тиснути на людей, які приймають рішення, щоби вони не займалися, виходячи з поточної ситуації, побудовою якогось дивного, незрозумілого політичного капіталу. Тому що це справді дуже боляче.
Відомо, що Європейська комісія в європейських країнах запровадила аграрну політику, яка спрямована на обмеження виробництва.
Нам накинули її зверху. І ми змушені запроваджувати різні типи рішень, які спрямовані на обмеження сільськогосподарського виробництва, рослинництва і тваринництва. Натомість нам запропонували якісь компенсації.
Але це планувалося в 2020-2021 роках, коли ще ніхто не знав, що в Україні буде така війна. Тому треба негайно переглянути ті рішення. Про це говорять не тільки в Польщі. Про це говорять німці під час страйків, Нідерланди, Франція, Болгарія, Румунія, Чехія Словаччина, Литва.
Ми знаємо, що в Україні війна і важко вимагати від України лобіювати свої інтереси у Європейській Комісії, але, на мою думку, міністри сільського господарства, міністри економіки, інфраструктури України і інших країн - ми всі повинні говорити одним голосом. Переговори потрібні негайно - в Європейській комісії, на рівні Європарламенту про перегляд аграрної політики ЄС, що також буде враховано в контексті переговорів про членство України в Європейському Союзі».
Польща, каже Рафал Младанович, не є противником членства України у Європейському Союзі. Навпаки. Однак, Польща також мусить дбати про свої економічні інтереси. Тому й пропонується негайний перегляд правил, які не можна застосовувати в теперішніх умовах війни. Адже Україна має своє місце у Європі і цього ніхто не може ставити під сумнів, говорить Рафал Младанович. Польща тут має відіграти важливу роль, а вигоду можуть отримати обидві економіки - і польська, і українська.
Повну розмову слухайте у доданому хвуковому файлі.
Розмовляв Володимир Гарматюк