Польський бізнес стоїть на низькому старті, так би мовити, для інвестування в українську економку, у відбудову України. Звісно, багато хто приглядається, однак формують плани і проекти. Під них, під ці проекти, ЄС виділяє гроші в рамках інструменту Ucraine Facility.
Але це тільки верхня частина, так би мовити, айсберга. Дещо нижче лежать різні перепони. Звісно, найголовніша з них — війна. Війна, яка посилюється, війна, якій не видно кінця-краю. Крім того, незрозумілим є також момент завершення війни — чи вдасться добитися довгострокового миру, гарантій безпеки від Заходу, що дало б можливість розвивати економіку і відбудовувати країну. Чи буде це коротокочасне перемир’я, і тоді умови будуть цілком іншими. Є ще аспект політично-економічних, скажімо так, непорозумінь між Польщею та Україною, які час від часу то загострюються, то злагоджуються. Останнє — звинувачення українського президента Зеленського, висловлене в бік Польщі щодо передачі літаків МіГ і збивання російських ракет над Україною. Власне, те, що ракети літають і влучають в цілі, руйнуючи промислові, енергетичні та інфраструктурні об’єкти, стримує потенційних інвесторів. І мало хто хоче гарантувати вклади на випадок воєнних ризиків. Ну і ще один аспект — українське законодавство і українські бізнесові реалії, які не завжди є зрозумілими іноземним, а в нашому випадку, польським інвесторам. Попри це, український економічний сектор працює, торгівля йде, що все ж дає розуміння, що можна планувати.
Тих, хто ще не переконаний, намагаються переконати найбільші і найнадійніші польські економічно-фінансові гравці.
В Україні важко закріпитися, наприклад, польським фірмам, вважає Марек Бучак із Фонду закордонного розширення PFR TFI. Простіше турецьким, бо ті звикли працювати в інших умовах.
«Ми вже бачимо інтерес з боку непольських компаній, які хочуть використовувати структуру СП для того, щоб закріпитися в Україні та перенести свій досвід з польського ринку на український, і це важливо — американські компанії часто не мають достатньо інформації, навіть мінімальної, коли йдеться про Центральну та Східну Європу, і вони дуже хотіли б мати досвідченого партнера, який би справді допоміг їм орієнтуватися на цьому складному ринку, особливо на українському ринку, який має свої проблеми і часто є важким для польських будівельних компаній, це великий виклик. Ми всі чудово знаємо, скільки польських будівельних компаній намагалися зайти в Україну і скільки фірм досягло успіху. Насправді я не знаю жодної компанії, яка була б успішною на українському будівельному ринку.
З турецькими компаніями ситуація інша. Насправді я все своє професійне життя провів на біржах і в основному мав справу з Туреччиною і, скажімо так, східними ринками, тому я дуже добре знаю цих агресивних турецьких будівельників, які досягли успіху в Росії, на Близькому Сході чи навіть в Африці. Це компанії, які насправді мають трохи іншу ДНК і можуть працювати дуже агресивно, але також ефективно на ризикованих ринках, і насправді для них те, що для нас неприйнятно, тобто проблема корупції, є повсякденною реальністю, і, напевно, тому вони впоралися вийти на цей ринок.
Але я припускаю, що якщо ці мільярди із Заходу потечуть на схід в бік України, то потрібно буде запроваджувати системи контролю і певні антикорупційні рішення», — говорить Марек Бучак із Фонду закордонного розширення PFR TFI.
Базельська конвенція говорила, що якщо ви даєте гроші та фінансуєте проекти в країні з рейтингом OECD7, а Україна зараз має такий рейтинг, автоматично, незалежно від страхівки, все має бути списане як безнадійні кредити, і це значно погіршує результати банків.
«Ця ситуація змінилася лише зараз, у квітні, і з квітня Базельська конвенція вже дозволила більш гнучке фінансування проектів також в Україні, за однієї умови. За умови, що ця лінія буде забезпечена Експортно-кредитним агентством, тобто нами. Тож зараз фактично останнім часом комерційні банки мають можливість працювати і говорити про проекти та проектне фінансування в Україні», — говорить Катажина Ковальська із КУКЕ, корпорації страхування експортних кредитів.
Слухайте повну версію в доданому звуковому файлі:
Матеріал підготував Володимир Гарматюк