Наприкінці минулого тижня очільник Білорусі, який безперервно перебуває при владі вже 31 рік, Аляксандр Лукашенка промовив слово «помилував».
«Я помилував 123 особи, засуджені за шпигунство, тероризм і екстремізм. Це рішення ухвалене в інтересах стабільності країни, — сказав Лукашенка і показово додав. — Ми не можемо ігнорувати заклики до гуманізму та співчуття, особливо в такі складні часи». Після цього всі «гуманно» звільнені в’язні «зі співчуттям» були примусово й негайно депортовані з країни. Їм навіть не повернули паспорти.
Білоруський диктатор, щоправда, не уточнив, для кого саме це складні часи й з яких причин. А це, мабуть, варто було б пояснити, адже останнім часом масові звільнення політичних в’язнів у Білорусі дивним чином збігаються з візитами до Мінська американських спеціальних посланців адміністрації Дональда Трампа.
Після кожного такого візиту США знімають частину своїх санкцій із мінського режиму. Раніше це були санкції проти білоруських авіаліній Belavia. Тепер же «нагорода» для Лукашенки була значно більшою, адже США життєво зацікавлені в імпорті білоруських калійних добрив, що перебувають під санкціями. А це потенційно мільярдні експортні суми.
Задля цього Лукашенка був готовий випустити з в’язниць аж 10% із понад тисячі своїх політичних бранців. Свободу в обмін на «калій» отримали 123 особи. Втім білоруська пропаганда не могла прямо визнати настільки очевидний зв’язок. Цього тижня режимне телебачення переконувало білорусів у своєму сюжеті:
«Звільнення в’язнів — це не лише крок до покращення іміджу країни, а й шанс на їхню реінтеграцію в суспільство». Цікаво — в яке саме? Мабуть, в українське, адже саме до цієї країни була депортована більшість колишніх ув’язнених. Державна агенція BELTA підтакувала: «Серед звільнених є відомі діячі опозиції, що підкреслює нашу готовність до діалогу». Свою лепту додав і Лукашенка, публічно коментуючи звільнення: «Ми маємо пам’ятати, що кожен має право на другий шанс». Ідилія!
Втім усіх перевершила прессекретарка білоруського диктатора Наталія Ейсмонт. У коментарі для російської пропагандистської агенції ТАСС у день звільнення в’язнів вона заявила: «Американська сторона сьогодні забрала з собою дев’ятьох іноземців. Понад 100 осіб було відправлено в Україну в обмін на білорусів, яких там узяли в полон. Їхні сім’ї благали президента про допомогу для них, а також для поранених росіян».
Спростування цієї брехні з українського боку надійшло вже за годину від проєкту «Хочу жити» Головного управління розвідки Міністерства оборони України, який займається питаннями військовополонених.
У заяві зазначали, що про жоден обмін російських чи білоруських військовополонених не йшлося взагалі.
«Хочемо наголосити, що мова не йде про обмін російських і білоруських військовополонених. Російська сторона не виконує стамбульські домовленості щодо пріоритетного повернення поранених і хворих військовополонених, у зв’язку з чим вони й надалі перебувають на території України. Крім того, Росія не виявляє зацікавленості в поверненні з полону громадян іноземних держав, які воювали на її боці та були взяті в полон», — наголошували в повідомленні.
У вівторок, 16 грудня, агенція BELTA знову повернулася до теми звільнених. За її версією, звільнення засуджених за «екстремізм» допоможе відновити довіру до влади. З огляду на факти це, мабуть, дуже оптимістичне припущення. Тим більше, що 90 відсотків політичних в’язнів режиму Лукашенки й далі перебувають у білоруських колоніях, а санкцій США, які теоретично ще можна зняти, залишається чимало. Тож, можливо, пропаганда в Мінську ще краще підготує свої тези до моменту продажу чергової партії людей за вигоди для тутешнього режиму.
З Білорусі для Польського радіо для закордону — Ян Кшиштоф Міхаляк