Польща планує протягом найближчих 15 років суттєво збільшити чисельність своїх Збройних сил до 500 тисяч осіб. З них 300 тисяч становитимуть професійні військовослужбовці, ще 200 тисяч — активний і пасивний резерв. Такі наміри закладені в Програмі розвитку Збройних сил Польщі до 2039 року, яку наприкінці грудня підписав міністр національної оборони Владислав Косіняк-Камиш.
У Генеральному штабі не виключають, що за певних умов, зокрема у разі демографічних проблем і неможливості досягти потрібної чисельності, може з’явитися рекомендація щодо запровадження нової, селективної форми обов’язкової служби. Водночас нині таке рішення не розглядається.
Більшість деталей програми є засекреченими. За словами речника Генштабу Марека Пєтшака, програма розроблялася відповідно до стандартів НАТО й визначає напрями розвитку армії, її чисельність, спроможності та пріоритети модернізації. Водночас документ постійно оновлюють з огляду на зміну безпекової ситуації навколо Польщі.
«Агресивна політика Росії, досвід війни в Україні та інші збройні конфлікти змінюють виклики для Польщі. Це безпосередньо впливає на те, як розвиватимуться Збройні сили до 2039 року. Документ детально розписаний на чотири роки, а наступні одинадцять років окреслені в більш загальних рамках», — зазначив речник Генштабу.
Одним із ключових акцентів програми є дронізація поля бою та широка інформатизація Збройних сил із використанням можливостей штучного інтелекту. Уся стратегія розвитку армії згрупована навколо семи основних напрямів.
Перший із них — поєднання якості та кількості. Йдеться не лише про добре підготовлені підрозділи, а й про достатню чисельність особового складу та озброєння. Другий напрям — багатодоменні операції, які охоплюють бойові дії на суходолі, в повітрі, на морі, у кіберпросторі та космосі.
«Сучасні конфлікти показують, що жоден домен не діє ізольовано. Вони постійно взаємодіють і доповнюють одне одного. Тому планування й застосування сил мають бути міждоменними», — пояснив Марек Пєтшак.
Ключовим елементом програми він назвав стримування, передусім через реальні спроможності до точного й глибокого ураження у відповідь на потенційні загрози. Володіння потужним військовим потенціалом саме по собі вже є чинником стримування в мирний час. Водночас Польща, як член НАТО, не розглядає можливості превентивного застосування сили.
«НАТО є оборонним союзом. Ми не говоримо про дії на випередження. Але мусимо мати такі сили й засоби, щоб у разі перетину наших кордонів потенційним противником ми могли ефективно йому загрожувати», — підкреслив Марек Пєтшак.
Окремий блок програми стосується формування резервів. Саме цьому напрямові Генеральний штаб планує приділити особливу увагу у 2026 році, який уже називають «роком резервів».
«Ми бачимо, з якими проблемами стикається Україна, і не хочемо вчитися цього на власному досвіді. Тому готуємося заздалегідь. Резервісти мають бути настільки добре підготовленими, щоб у строю не було видно різниці між ними й професійними солдатами», — наголосив речник.
Активний резерв формуватиметься передусім із колишніх професійних військовослужбовців із багаторічним досвідом служби. Їм пропонуватимуть перехід до резерву одразу після звільнення з армії. Пасивний резерв складатиметься з осіб, які проходитимуть іншу, менш інтенсивну форму підготовки. В обох випадках ключовими залишаються якість навчання та оснащення.
Серед нових рішень — створення шкіл підхорунжих резерву при вищих навчальних закладах. Їхні учасники зможуть отримувати стипендії від війська й паралельно з навчанням у вишах проходити військову підготовку.
«Ми готуватимемо кандидатів в офіцери, які протягом трьох років здобуватимуть компетенції, складатимуть офіцерський іспит і поповнюватимуть активний або пасивний резерв, а можливо — й професійну армію», — розповів Пєтшак.
Підготовку резервістів за новими принципами планують розпочати вже в другій половині цього року в межах навчань «На поготові».
Польське радіо 24, опрацювала Христина Срібняк