Митці з інвалідністю представили свої таланти під час ІІ етапу регіональних відбіркових турів загальнопольського фестивалю театрально-музичної творчості осіб з інтелектуальною інвалідністю «Альбертіана». На сцені Центру культури в Любліні виступили і солісти та театральні колективи з усього люблінського воєводства. Головною ідеєю ініціативи є протидія соціальним виключенням.
Підготовка до фестивалю триває місяцями, спочатку з'являться ідея, пізніше надходить час пошуку способу її реалізації, а потім протягом багатьох місяців тренування. Багато учасників вперше стає на сцені перед широкою публікою. Як вказують організатори та особи залучені до фестивалю для осіб із інвалідністю це великий виклик, але також крок у великий розвиток.
«Ми хочемо таким чином показати світові, глядачам справжні можливості та чутливість людей з інтелектуальною інвалідністю — говорить голова Фонду ім. св. Брата Альберта Малґожата Урбанік. — Я вважаю, що це важливо для обох сторін: для людей з інвалідністю, які можуть продемонструвати свій талант, це є для них формою терапії, способом показати емоції та почуття, для нас — глядачів, це є спроба увійти в їхній світ і зрозуміти його», — каже Малґожата Урбанік.
«Усе своє життя я борюся за зміну образу людини з інтелектуальною інвалідністю», — говорить голова фонду «Teatroterapia Lubelska» Марія Пєтруша-Будзинська.
«Мій театр, моя діяльність — це постійна робота в середовищі, яке насправді є забутим і невидимим для суспільства. Це люди, про яких колись говорили, що вони живуть на маргінесі соціального життя. Виведення їх на сцену в новій ролі, ролі, не приписаній до стану інтелектуальної інвалідності, представлення їх як акторів, співаків і співачок призводить до того, що вони просто викликають цікавість. А пробудження цієї цікавості у вас, у так званих „нормальних” людей, закріплює образ красивої людини, яка співає, має талант і навіть багато талантів. Це привертає увагу не лише людей культури, не лише радіо й телебачення, а й політиків — до потенціалу, який ці люди мають. І це є головною метою», — вказує Марія Пєтруша-Будзинська.
«Я приїхала з театром „Maura” із Будинку соціальної підтримки, — говорить Сильвія Здункевич із Білої Підляської. — Для нас це, по суті, дебют — сьогодні ми вперше виступаємо на великій сцені. Коли я дізналася про фестиваль „Альбертіана”, ми вирішили надіслати нашу заявку з першою виставою, бо вважаємо її цікавою і хотіли, так би мовити, пережити пригоду, виїхати за межі нашого міста. Для всіх це щось нове. Усі, напевно, хвилюються, але це позитивні емоції, і саме тому ми хотіли показати нашу роботу далі», — говорить Сильвія Здункевич.
«Важко порівнювати, але з року в рік ми помічаємо, що рівень постійно зростає, — каже голова Фонду ім. св. Брата Альберта Малґожата Урбанік. — Спочатку це були простіші, коротші вистави, з меншою кількістю учасників. Тепер ми бачимо, що ці вистави стають дедалі більш професійними, змінюється й тематика. Багато вистав навчають нас чогось, змушують замислитися, показують переживання чи проблеми людей з інвалідністю, а також проблеми сучасного світу — наприклад, насильство в інтернеті чи питання миру. Колективи стають численнішими, з’являється більше форм — є вистави, що спонукають до роздумів, але трапляються й комедійні елементи. Ми дедалі більше бачимо, що рівень і планка постійно підвищуються».
«Це формування усвідомлення власних труднощів — ми знаємо про свої слабкі сторони, але інші не знають про мої, це я їх знаю і я за ними стежу, — говорить голова фонду «Teatroterapia Lubelska» Марія Пєтруша-Будзинська . — І Олександра, яку я дуже добре знаю і з якою дружу, отримавши такий відгук, думаю, понесе його далі у світ. Те, що вона помилилася це не страшно — не одна співачка помиляється».
«Я співаю з дитинства, бо я співала в хорах, потім у мене була аварія, а згодом я повернулася до співу, — говорить учасниця фестивалю Олександра Зємба. — Це дає мені свободу, бо я можу співати те, що хочу, і коли хочу. А коли стоїш на сцені — це зовсім інший досвід. Тоді з’являється хвилювання, але якось вдається з цим упоратися», — вказує Олександра Зємба.
«Це, безумовно, розвиток, відсутність нудьги, протидія депресивним станам і негативним думкам, — говорить Сильвія Здункевич із Білої Підляської. — Голова зайнята, вони над цим працюють, хочуть це робити, задоволені, завжди хочуть більшого, чогось нового, прагнуть розширювати свої горизонти. Група згуртована, учасники краще пізнають одне одного, добре проводять час, і, на мою думку, це також впливає на їхній розвиток. Вони долають страх, тривогу, виходячи на сцену, пробують себе, перевіряють, на що здатні, скільки можуть. Це також працює проти соціального виключення», — говорить Сильвія Здункевич із Білої Підляської.
«Для них дуже важлива сама можливість вийти на сцену. Це може бути для них формою психотерапії — способом передати власні почуття й емоції, але також можливістю показати себе, свої таланти та пристрасті, адже це для них надзвичайно важливо, — говорить голова Фонду ім. св. Брата Альберта Малґожата Урбанік. — Ми часто, як глядачі, навіть не усвідомлюємо, наскільки ці люди чутливі, скільки в них емоцій і почуттів та як багато вони можуть», — вказує Малґожата Урбанік.
«Передусім вони емансипуються у світі, до якого раніше не мали доступу. Тепер вони присутні в мистецькому просторі й з усім багажем своєї інакшості стають поруч з іншими людьми, які також є інакшими — вказує Марія Пєтруша-Будзинська. Ці світи поєднуються, відбувається інклюзія — наших світів, і світ справді стає більшим, повнішим: розширеним за рахунок біженців, людей з інтелектуальною інвалідністю, людей з іншим кольором шкіри, людей, які додають цінність моєму світу. Якщо я цю цінність бачу, це означає, що моя чутливість ближча до певної соціальної норми. Якщо хтось цього не бачить — це означає, що він перебуває поза соціальною нормою. Отже, починаючи з „ненормальності”, я дійшла до висновку, що всюди ця відсутність нормальності також є цінністю», — зазначає Марія Пєтруша-Будзинська
Загальнопольський фестиваль театрально-музичної творчості осіб з інтелектуальною інвалідністю «Альбертіана» відбувається вже 26-й раз. Цього року в регіональних відбіркових турах взяли участь 180 осіб з усього регіону. Фінал фестивалю «Альбертіана», як і щороку, відбувається на Великій сцені Театру імені Юліуша Словацького в Кракові.
Інна Ясніцька