ThinkTank Польського Червоного Хреста провів два дослідження. Перше стосувалося етапу впровадження в життя нового закону про захист та оборону цивільного населення на території органів місцевого самоврядування. Результати дослідження показали, що майже 75 відсотків громад у Польщі не впевнені у своїй готовності до кризових ситуацій.
Дані показують, що майже 50 відсотків громад оцінюють свою кількість потрібного спорядження як дуже низьку або низьку. Найчастіше серед проблем, про які говорять громади, відсутність стабільних джерел фінансування, нестача кадрів, нечіткі процедури, обмежені можливості для розвитку захисної інфраструктури та планування евакуації. Результати дослідження також чітко вказують, що в Польщі бракує місць укриття. Понад 90 відсотків громад заявляють, що мають місця в об'єктах масового захисту лише максимум для 25% мешканців.
«Ці дослідження нас трохи занепокоїли, точніше, результати цих досліджень нас занепокоїли, тому що виявилося, що більша частина органів місцевого самоврядування в Польщі не впевнена у своїй готовності до можливих криз, — говорить авторка дослідження, доктор Ілона Домбровська з Університету Марії Кюрі-Склодовської в Любліні. — Виникає фінансовий аспект, але також і матеріально-технічний, тобто брак ще достатнього фінансування та матеріальних ресурсів, але це також пов'язано з досить свіжим впровадженням закону, і насправді ці дотації, пов'язані з обороною та захистом, тільки з'являються, і органи самоврядування тільки починають витрачати ці кошти.
Те, що, можливо, також викликає застереження в представників органів самоврядування, — це той факт, що закон, про який ми говоримо, був введений у січні 2025 року, представники самоврядування вказували на те, що їм потрібно більше часу, щоб ознайомитися з тим, як усе це працює. І тільки тоді, коли вони вже почнуть працювати, вони будуть запрошувати інші суб'єкти до співпраці», — зазначає доктор Ілона Домбровська.
Авторка дослідження, доктор Ілона Домбровська з Університету Марії Кюрі-Склодовської в Любліні, фото: Katarzyna Nastaj/LOO PCK
Також дані показали, що східна частина Польщі, зокрема Люблінщина та Підкарпаття, значно краще підготовлені до кризи, ніж західна частина країни. Працівники Польського Червоного Хреста зазначають, що на це вплинув досвід, який здобули неурядові організації під час кризи на польсько-білоруському кордоні, а також під час перших місяців повномасштабного вторгнення в Україну і допомоги українським біженцям.
Інше дослідження, проведене ThinkTank-ом Польського Червоного Хреста, стосувалося співпраці органів місцевого самоврядування з громадськими організаціями. Воно показало, що понад 44% громад не співпрацюють із неурядовими об'єднаннями у сферах, пов'язаних із захистом населення та цивільною обороною. Хоча більше половини громад зазначають, що потребують такої співпраці. У дослідженнях взяли участь понад 400 представників управлінь ґмін, а їхнім завданням було відповісти на відкриті та закриті питання.
«Йдеться про те, щоб цей суспільний порив, який завжди тішить, спрямувати таким чином, щоб ця допомога була максимально ефективною, — говорить директор Люблінського відділу Польського Червоного Хреста Мацей Будка. — Науковий компонент захисту населення допомагає у створенні процедур, допомагає у виробленні методів співпраці, а також дуже практичних інструментів. Це інструменти, які є, наприклад, стандартами дій і сценаріями дій на різні випадки. Це інструменти, які дозволяють співпрацювати цим різним компонентам захисту населення — від органів публічної влади до органів самоврядування, а також громадських організацій, — щоб ця допомога була скоординована. Цього бракує. Ми це досліджуємо.
Ми досліджуємо ті місця, де ці недоліки найбільші, з чого вони випливають, а також надаємо рекомендації, що потрібно зробити, щоб цих недоліків не було і щоб дійсно бути дедалі ефективнішими. Мене дивує, мабуть, те, що в дослідженнях, які вже є науково підтвердженими твердженнями, ці наші недоліки, які ми виявляємо, ще більші, і інша сторона теж їх бачить. Але також скільки ще роботи потрібно зробити, але передусім тієї роботи — такої ментальної — через хоча б розуміння того, що неможливо зробити все силами органів самоврядування, неможливо зробити все силами держави, і всього також не зроблять організації, тому це ми всі повинні зрозуміти на кожному рівні, і з цього зробити висновки, і з цього побудувати щось, що буде дійсно функціонувати, коли щось станеться», — вказує Мацей Будка.
Директор люблінського відділення Польського Червоного Хреста Мацей Будка, фото: Katarzyna Nastaj/LOO PCK
Каміль Рачинський, координатор Коаліції неурядових організацій у сфері захисту населення та цивільної оборони Польського Червоного Хреста, вказує, що ці два дослідження є унікальним зібранням інформації про підготовку до потенційної кризи. За словами Рачинського, ця тема раніше не досліджувалася науково. Він також зазначає, що результати аналізу здивували й самих працівників Польського Червоного Хреста.
«Мене особисто здивував такий дисонанс щодо громадських організацій, оскільки понад 40% органів самоврядування не співпрацюють із громадськими організаціями у сферах, пов'язаних із захистом населення та цивільною обороною, але водночас понад половина органів самоврядування заявляє, що дуже потребує цієї співпраці, — зазначає Каміль Рачинський із Польського Червоного Хреста. — І тут ми маємо певний парадокс, тобто ресурси є, бажання є, але з якоїсь причини ця співпраця не завжди йде так, як хотіли б обидві сторони, тому це мене здивувало найбільше.
Дивною була різниця, що випливає зі східної Польщі, тієї прикордонної, і решти країни. Дивним було те, що ці прикордонні органи самоврядування, тут я особливо маю на увазі Люблінське та Підкарпатське воєводства, мають дещо інший підхід до такої підготовки до надзвичайних ситуацій, що значною мірою випливає з досвіду, пов'язаного з напливом біженців з України, а також із близькості до кордону і специфічних викликів, що з цього випливають. Набагато більше уваги приділяється підготовці щодо прийому, щодо підготовки місць тимчасового притулку, ніж у західних частинах країни, де ці теми не такі актуальні, як тут, тому це було певним здивуванням», — говорить Каміль Рачинський.
ThinkTank Польського Червоного Хреста провів два дослідження — презентація у Любліні, фото: Katarzyna Nastaj/LOO PCK
Закон «Про захист населення та цивільну оборону» набув чинності 1 січня 2025 року. Документ створює нову систему цивільного захисту в Польщі, визначає обов'язки органів державної влади та місцевого самоврядування, а також регулює підготовку країни до кризових ситуацій. Мова йде не лише про воєнні загрози, а й про стихійні лиха чи техногенні аварії.
Закон передбачає, зокрема, створення єдиної системи захисту населення на державному, воєводському та муніципальному рівнях, розвиток захисної інфраструктури, зокрема укриттів і сховищ, системи оповіщення населення та кризового зв'язку, а також підготовку і планування евакуації населення.
У 2025 році на ці цілі було призначено 16,7 млрд злотих, натомість у 2026 році сума зросла до 17,2 млрд злотих. Новий закон вважається найбільшою реформою системи цивільного захисту Польщі за останні десятиліття. Його ухвалення стало відповіддю на зростання безпекових викликів у Європі після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Документ має забезпечити підвищення готовності держави та місцевих громад до кризових ситуацій, покращити координацію між органами влади та зміцнити стійкість суспільства.
«Наразі повітове староство у Володаві, і не тільки староство, бо й гміни на території Влодави, будують цю цивільну оборону, — говорить Роберт Токарський із Повітового центру кризового управління у Володаві. — Ми спираємося саме, серед іншого, на громадські організації. Тут дійсно з'явилися нові організації. Звичайно, ми налагоджуємо контакт з усіма цими організаціями. Ми на етапі побудови.
Влодавський повіт знаходиться у досить специфічному місці, бо це прикордонний повіт. Сьогодні найбільшим викликом є справді побудова цієї цивільної оборони на основі ресурсів, які ми маємо. Побудова такого хребта цієї цивільної оборони, щоб ми могли діяти в будь-якій кризовій ситуації. Передусім ми повинні залучати людей, людські ресурси, бо найважливіше для дій — це просто мати людський ресурс, мотивований людський ресурс, який зможе допомагати», — підкреслює Роберт Токарський.
Результати досліджень, проведених ThinkTank-ом Польського Червоного Хреста, можна знайти на сторінці інституції. Звіти будуть розіслані органам місцевого самоврядування Польщі, неурядовим організаціям, а також представлені Міністерству внутрішніх справ і адміністрації.
Раніше Люблінське відділення Польського Червоного Хреста створило коаліцію неурядових організацій. Її метою є об'єднання менших фондів і громадських організацій Люблінського воєводства задля посилення захисту населення та цивільної оборони. Коаліція об'єднує неурядові організації з усього регіону, приділяючи особливу увагу меншим містам і селищам. Саме вони, за словами організаторів, часто відіграють ключову роль під час локальних криз, оскільки реагують швидше за великі структури та краще знають потреби місцевих мешканців.
Інна Ясніцька