Більшість поляків підтримують повернення CPN

Більшість поляків вимагають повернення CPN, програми «Ціни на пальне вниз». Економісти наголошуюсь, що це може погіршити стан польського бюджету.

Ілюстративне фото

pxhere.com/CC0 Public Domain

У Польщі зростають ціни на пальне. У середньому водії за літр бензину А-95 платять понад 7 злотих, а за дизельне пальне — більше ніж 8 злотих. Ще в лютому цього року ціна на пальне була майже на 30 відсотків нижчою.

 Причиною такого стрімкого зростання цін стала ситуація на Близькому Сході. Після початку ізраїльсько-американських ударів по Ірану країна закрила Ормузьку протоку. Через неї транспортується близько 20 відсотків світового споживання нафти.

Через тривалу геополітичну кризу та затягування переговорів між США та Іраном обсяги експорту через протоку впали приблизно до 3 мільйонів барелів на добу, а ціни на нафту марки Brent тримаються на рівні близько 90 доларів за барель. Навесні ціна на барель нафти зросла приблизно з 70 до майже 120 доларів. Це, своєю чергою, спричинило зростання цін у роздрібній торгівлі.

У березні польська влада запровадила програму, яка мала знизити ціни на пальне. «Ціни на пальне вниз» (CPN) передбачала зниження ПДВ та акцизу, а також запровадження максимальної ціни на автозаправних станціях. Програма діяла з березня до червня. Сьогодні більшість поляків вимагає її повернення. Рішення щодо відновлення програми CPN уряд має ухвалити вже цього тижня.

«Для економіки такі рішення завжди є дуже складними, особливо якщо враховувати навантаження на бюджет, яким було попереднє запровадження програми CPN, — говорить Дорота Токарська з Інституту Економії і Фінансів Люблінського Каталицького Університету. Наступне запровадження такої програми також буде складним. —Це видно, зокрема, з того, що уряд поки що не ухвалив чіткого рішення. Такі заходи навантажують бюджет, і його якимось чином доведеться поповнювати. Йдеться приблизно про 4 млд злотих. Було впроваджено зниження, зокрема, ставки ПДВ. Пам'ятаймо, що ПДВ є основним джерелом доходів державного бюджету. Цього разу про зниження мит не йдеться, лише про зниження ПДВ. Тому був би черговий додатковий витратний пункт для бюджету», — додає Дорота Токарська з Інституту Економії і Фінансів Люблінського Каталицького Університету.

Minister Energii @motykamilosz był gościem @BeataLubecka w programie #GośćRadiaZET @RadioZET_NEWS.

Minister Energii: 💬 „Od początku, już w momencie wprowadzenia pakietu CPN w marcu, deklarowaliśmy, że podatek od nadmiarowych zysków, który był częścią tego pakietu - obok obniżek… pic.twitter.com/9PUbO2geFl

— Ministerstwo Energii (@ME_GOV_PL) August 12, 2026

Одним із шляхів заповненням втрачених коштів став проєкт закону про податок від надприбутків нафтових концернів.  

Він мав би охоплювати лише ту частину прибутку, яка перевищує визначений рівень, що вважається нормальним. На практиці це означає, що держава порівнюватиме фактичний прибуток компанії від продажу пального із визначеним середнім рівнем прибутку. Надлишок понад цей рівень обкладатиметься додатковим 60 відсотковим податком.

Його метою є вилучення державою частини додаткових прибутків концернів, які виникають у період надзвичайно високих цін на пальне, та спрямування отриманих коштів на фінансування державних потреб. Проєкт такого закону був запропонований урядом Польщі, однак президент король Навроцький наклад на нього вето та скерував до Конституційного Суду. 

«Що стосується ідей уряду щодо поповнення бюджету, то наразі вони були передані до Конституційного суду, — говорить Дорота Токарська з Інституту Економії і Фінансів Люблінського Католицького Університету. — Йдеться про закон щодо оподаткування надприбутків, які отримали саме паливні концерни через дестабілізацію ринку пального. Наразі президент Навроцький направив цей закон до Конституційного трибуналу. Загалом це правильне рішення, адже закон не повинен мати зворотної сили. Закон, своєю чергою, передбачав оподаткування доходів, отриманих починаючи з березня 2026 року. Тобто йдеться саме про зворотну дію закону. Подивимося, яке рішення ухвалить Конституційний трибунал», — зазначає Дорота Токарська з Інституту Економії і Фінансів Люблінського Католицьокого Університету.

Дональд Трамп останніми днями неодноразово закликав нафтові компанії знижувати ціни на пальне. Він заявляв, що після завершення війни з Іраном ціни на нафту та бензин мають різко впасти. Водночас Трамп попереджав, що до завершення конфлікту ціни можуть залишатися високими або знову зрости.

«З того, що ми бачимо, Міністерство фінансів дуже обережно підходить до цього питання, усвідомлюючи, що бюджет опиниться в ще слабшому стані, ніж зараз, — підкреслює Дорота Токарська з Інституту Економії і Фінансів Люблінського Католицького Університету. Адже навіть зниження цін на міжнародних ринках, яке відбулося минулого тижня у зв'язку із заявами президента Трампа щодо відкриття Ормузької протоки, на жаль, поки що не відображається на цінах на автозаправних станціях, незважаючи на запевнення, що саме сьогодні ми побачимо це зниження. Десь в окремих випадках ціна дизельного пального наблизилася до 8 злотих. Навіть сьогодні вранці я бачила на одній із місцевих станцій ціну 7,99 злотого, але вже через годину вона знову повернулася до 8,14. Тож не обов'язково, що автозаправні станції відразу так швидко відреагують на зміни. Справді, для цього потрібні були б конкретні дії з боку уряду — повернення до встановлення максимальних цін. Тобто не лише зниження ПДВ, а саме запровадження максимальних цін на пальне», — зазначає Токарська. 

Заступник керівника Канцелярії прем’єр-міністра Якуб Стефаняк, заявив, що роботи над новою версією програми CPN все ще тривають.  Рішення з цього питання очікується вже цього тижня.  Він також підкреслив, що це не буде точно таке саме рішення, яке діяло до початку липня.

«Це припало на складний період, адже завершення дії попереднього пакета CPN збіглося з початком літніх канікул, тобто з періодом значного збільшення кількості поїздок поляків у зв'язку з сезоном відпусток, — говорить Дорота Токарська з Інституту Економії і Фінансів Люблінського Католицького Університету. Тому ми стежимо за цією ситуацією з більшим занепокоєнням. Певний рівень безпеки, який забезпечив пакет CPN навесні, створив для нас відчуття стабільності. Але в момент, коли ми почали вирушати в дорогу, ціни на пальне повернулися до ринкового рівня і, на жаль, вдарили по кишенях поляків. Дві третини поляків прямо вимагають повернення пакета CPN. На жаль, ми повинні рахуватися з тим, що повернутися до таких цін, які були б для нас більш прийнятними, тобто нижче 8 злотих, а ближче до 6 злотих за літр, буде складно», — говорить Дорота Токарська.

Одночасно зростає і державний борг. За даними Міністерства фінансів, на кінець першого кварталу 2026 року державний борг Польщі становив понад 2 трильйони злотих — це майже на 95 мільярда більше, ніж наприкінці минулого року. Уряд прогнозує, що співвідношення державного боргу до ВВП у 2026 році зросте до понад 60 відсотків.

Однією з головних причин зростання витрат є оборона. Країна планує витратити на неї понад 200 мільярдів злотих, або майже 5 відсотків ВВП. Значні кошти також спрямовуються на соціальні програми. Зокрема, програма 800+ коштуватиме понад 60 мільярда злотих, а виплати 13-ї та 14-ї пенсій — близько 30 мільярдів.

Економісти звертають увагу, що проблема полягає не лише у високому разовому дефіциті, а й у тому, що державні витрати залишаються високими протягом тривалого часу.

Експерти вказують, що без поступового скорочення дефіциту та стримування зростання видатків боргове навантаження на польські державні фінанси продовжуватиме збільшуватися. Особливим викликом для уряду залишаються витрати на оборону, соціальні програми та обслуговування самого боргу.

Інна Ясніцька