Осередок зеленого туризму «Наша поляна» знаходиться у Нижньому Бескиді, у присілку Фляша неподалік заливу Климківка. Це – східна Лемківщина, неподалік такі мальовничі села, як Лося, Новиця та інші. «Наша поляна» - це стара лемківська хижа з 1928 року, де є декілька кімнат, знаходиться, можна сказати, на відлюдді, навколо – мальовнича природа, тиша і спокій. Під час пандемії цей дім не пустував, незважаючи на те, що не можна було приймати туристів, тут постійно перебувало кілька осіб, які просто виїхали з великого міста і перебували на карантині саме тут. Господиня «Нашої поляни» Марлена Пахля каже, що зараз у Польщі зміниться туристична галузь, на її думку, люди нарешті почнуть цінувати те, що поруч.
- У нас під час карантину діялося багато всього. «Наша поляна» за карантин отримала друге дихання. Тим, хто займається зеленим туризмом, не можна було приймати туристів. Внаслідок цього на початку пандемії, тобто в середині березня у мене замешкало шестеро осіб, це – мої друзі з Варшави, які досить швидко зорієнтувалися , що їм буде важко витримати в місті. Вони вирішили зібратися і приїхати до мене. Аби бути близько природи, щоб ми були всі разом і підтримували один одного. Крім цього, група тих людей – це музиканти, які разом є гуртом «Дорослі». Тому вони запланували цей час таким чином, аби спільно працювати і далі записувати матеріал. У ньому грає троє осіб, але в мене було двоє – Ігор Спольський та Іза Лямік. Завдяки цьому, вони також веселили людей, не лише в Польщі, а й у всьому світі. Щотижня у нас відбувалися концерти, які транслювалися у соцмережі. Тому відбувалося дуже багато цікавих речей. Я також трохи займаюся музикою, тому під час карантину теж трохи музикувала. У гурті «Дорослі» я також мала свою невелику роль. Іноді я була на бек-вокалі, іноді я грала на якихось дивних інструментах, тому ми зрозуміли, що у такі складні часи важливо бути разом, підтримувати один одного, а з іншого боку – бути близько природи. Ми також зрозуміли, що люди у містах, які не мали можливості вийти до парку чи прогулятися в лісі, безперечно переносили цей карантин значно важче, ніж ми. Бо все ж таки такі прогулянки заспокоюють, саме перебування на природі є дуже важливим. Це допомагає подолати стрес, який кожен з нас має. Крім цього, у нас все було, як завжди.
Як думаєш, яким чином цей час може змінити ставлення людей до туризму – великого і малого туризму? Як це може вплинути на Польщу, на такі малі, красиві осередки, як твоя «Наша поляна»?
- До цього часу я чула дуже багато думок про те, що такі осередки, як мій, чи подібні, мають велику популярність у Нижньому Бескиді, то, думаю, що час пандемії дав зрозуміти людям, наскільки важливі такі місця. Швидше за все, виїзди за кордон на канікули цього року не будуть можливі. Незважаючи на те, що відкриваються готелі, то у мене складається однак враження, що люди шукають таких місць на відлюдді. Тобто таких малих, камерних будиночків, де перебуває не більше 10-15 осіб, декілька пар, або ж дві чи три родини з дітьми. Моє місце трохи відрізане від світу. Тут нема телевізора. Є така група людей, яка це дуже цінує, і спеціально шукає саме такі місця. Зараз я бачу все більше зацікавлення побути саме в такому місці під час канікул. Чи навіть ще перед канікулами. Адже літній сезон значно розширився за останній час. Він починається відразу після травневих вихідних, так, як зараз, і триває навіть до вересня, а іноді навіть до жовтня. Тому, у зв’язку з цим, цього року ймовірно люди відкриватимуть Польщу. Є таке прислів’я: «Чуже хвалимо, а свого не знаємо». Я думаю, що це також стосується і нас, поляків. Ми їздимо по світу, маємо широкі можливості, а часто трапляється так, що ми не знаємо прекрасних регіонів Польщі, яка надзвичайно різноманітна. Адже ми маємо і гори, і море, і озера. Чудові ліси, і дуже різні ліси. Адже, наприклад, ліси Нижнього Бескиду є зовсім іншими лісами, ніж ті, які ми можемо зустріти десь на Сувальщині чи на Мазовші. Я думаю, хоч це вже зараз видно, що люди все більше горнуться до природи, до камерності. Вони не хочуть екскурсій, а радше бути в конкретному місці, вони хочуть поглинати те, що в ньому є. Навіть, коли там не має надто багато всього, якщо йдеться про якісь розваги – туристичні, чи щось для дітей. Саме перебування близько лісу, близько природи, води, річки, струмків дозволяє легко зітхнути. Я відчуваю, що є все більше зацікавлення цим. Це, мабуть, у цьому напрямку буде йти. І це добре. Ми вернемось до свого коріння.
А як можна провести час у «Нашій поляні», у цьому місці, де знаходиться осередок?
- Ми тут часто жартуємо у Нижньому Бескиді, що тут так гарно тому, що тут нічого нема. І тут справді є дуже мало таких типових атракцій, які можна було б назвати туристичними атракціями, бо, окрім, шляху дерев’яної архітектури, тобто красивих дерев’яних церков, старих лемківських хат, крім тих кількох скансенів, які тут є, серед іншого, в селі Лося – мазярська загорода, більше нічого нема. Але насправді Нижній Бескид пропонує щось дуже цінне, тобто просто – гарну природу. Нескладні туристичні шляхи, які досить хороші для тих людей, що не мають надто великого досвіду у гірських походах, також для родин з малими дітьми, які можливо ще не мають сили на цілоденні походи. Тут також є залив Климківка, у якому влітку можна скупатися, можна також плавати на байдарках чи займатися віндсерфінгом. Але, так, як я вже сказала, зазвичай, ми рекламуємось тим, що в нас нічого нема. Тому люди, які шукають оте «нічого» в лапках, то сюди приїжджають. Колись я читала одну книжку. Я не пам’ятають автора, але це було про вільне мандрування. У тій книжці йшлося про те, що ми подорожуємо по світу і шукаємо невідомо чого, а так насправді ці найкрасивіші речі, місця – поруч. У Нижньому Бескиді так справді є. Виходиш з дому, йдеш у ліс або на галявину, зустрічаєш красиві квіти, звірів, які також гуляють. Можна побачити неймовірний захід сонця. І це найкраще, що тут є. Тому якщо хтось шукає просто затишне місце, небанальну природу, просту природу, то, думаю, Нижній Бескид – саме для таких людей. Крім цього, тут є велошляхи, піші маршрути, стежки для скандинавської ходьби. Кожен сам може обрати, що йому до вподоби.
Як виглядає осередок зеленого туризму «Наша поляна», де саме знаходиться, можна ознайомитись на сторінці www.naszapolana.beskidy.pl
Запрошуємо послухати передачу повністю у доданому звуковому файлі
Мар’яна Кріль