«Туристичний топ-10» продовжує подорож польськими воєводствами. Минулого тижня ми дізналися про Нижньосілезьке воєводство та його туристичні візитівки. Сьогодні досліджуємо сусіднє, Сілезьке воєводство. Межі воєводства охоплюють східну частину Верхньої Сілезії, західну частину Західної Малопольщі, Живецький етнографічний регіон і Ченстохову, де ми і починаємо рейтинг.
Це місто у більшості наших слухачів асоціюється із чудотворною іконою Богоматері, до якої у серпні з усієї Польщі вирушають паломництва, щоби тут, перед цією іконою зустріти Свято Успіння Пресвятої Діви Марії. Асоціації ці дуже добрі, оскільки Ченстоховська ікона Божої Матері та Ясногірський санктуарій, де вона зберігається, належать до найбільш відомих візитівок не тільки Ченстохови, а й усього Сілезького воєводства та Польщі.
Widok na klasztor i kościół na Jasnej Górze
Ченстоховський санктуарій є найвідомішим у Польщі місцем релігійного культу Діви Марії. Це санктуарій належить монашому ордену отців паулінів. Домінує тут стиль бароко, але уважний відвідувач знайде сліди готичного стилю. Ясна Гора, на якій розташований монастир, свого часу відігравала роль оборонної фортеці. Під час «шведського потопу», тобто шведського наступу на Польщу в 1655 році, фортеця відіграла свою оборонну роль на 5+, давши відсіч шведам. Ця перемога над шведами була сприйнята як чудо Богородиці, тому й король Ян Казимир урочисто передав Польське королівство під опіку Діви Марії.
Перемога над шведами — це тільки одне із чудес Ченстоховської ікони Божої Матері. Згідно з переказом, ікона вийшла з-під пензля самого євангелиста Луки, котрий намалював ікону на дошці столу Святої Родини. Але ця легенда не витримує наукового іспиту — перші ікони на дошках з’явилися на раніше IV століття. Науковий аналіз ікони показує, що походить вона з XII-XIII століття, точніше перший шар ікони так датується, а загалом ікона була перемальована двічі, тобто містить три шари письма. Звідки взялися два шрами на обличчі Чорної Мадонни (так теж називають Ченстоховську ікону Божої Матері)? Є кілька версій, одна з них — про те, що це слід шведського меча, є літературною вигадкою Генрика Сенкевича, про що ми говорили, коли відвідували Опольське воєводство. Найбільш ймовірне походження шрамів — від злодіїв, котрі у XV столітті хотіли пограбувати храм.
Ми залишаємо Ясну Гору з її таємницями і вирушаємо до Пщини (пол. Pszczyna). Місто називають перлиною Сілезького воєводства. Говорить заступниця бургомістра Пщини Барбара Сопот-Зембок:
«Це справді, перлина Верхньої Сілезії. Місто оточене лісами та парками. Коли ви будете їхати до Пщини, то з якого боку би не під’їжджали, то завжди матимете на своїй дорозі ліси. Само місто теж має чим похвалитися — гарна площа Ринок, в саме Старе місто побудоване на плані міст середньовічних. Любителі музеїв теж тут знайдуть чимало цікавого. У Пщині діє єдиний у Сілезії Музей сілезької преси. Досконало організований музей пропонує екземпляри місцевої преси, починаючи з XVII століття. Крім цього, у Пщині діє Музей військової історії Сілезії — рай для любителів історії та військового мистецтва. А ті, хто цікавиться етнографією та матеріальною спадщиною регіону, обов’язково повинні відвідати Скансен пщинського села. Тут теж маємо показовий парк зубрів».
Zamek w Pszczynie
Справжньою перлиною Пщини є замок. Давня магнатська резиденція, яку називають найгарнішою у всій Польщі. Замок, разом з історичними ландшафтним парком в англійському стилі, площею 156 га, створює палацово-парковий комплекс. На відміну від більшості замків та палаців у Сілезії, пошкоджених під час Другої світової війни, пщинський замок залишився майже неушкоджений, тут збереглися оригінальні інтер’єри та меблі. Історія замку сягає середньовіччя, коли на місці замку побудовано сторожову вежу. На початку XV століття донька чернігівського князя Дмитра Ольгердовича Корибута Гелена побудувала тут цегляний готичний замок. Протягом наступного століття замок переходив з рук в руки, аж у другій половині XVI століття резиденцію купив Вроцлавський єпископ, який перебудував замок у ренесансну резиденцію. Востаннє замок реконструювався французьким архітектором наприкінці XIX століття. Про його історію дізнаєтесь у Замковому музеї.
Сілезьке воєводство вважається одним із найбільш урбанізованих польських воєводств, крім цього тут значну роль відіграє вугільна промисловість. Натомість наступний пункт нашого маршруту лежить у Сондецькому Бескиді. Найважливіші туристичні містечка у цьому пасмі Західних Карпат з Щирк, Устронь і Вісла, центр стрибків на лижах з трампліна. Це ідеальні курорти для любителів лижного спорту. Натомість поціновувачам мереживного мистецтва рекомендую заглянути до центру мережива — села Коньяків (пол. Koniaków). Традиція плести мереживо має тут понад 100 років, неповторної краси мережива у подарунок отримали, зокрема, папа римський Іван Павло ІІ та британська королева Єлизавета ІІ. Місцеві майстрині сплели найбільшу у світі мереживну серветку — її діаметр 5 метрів, важить серветка близько 5 кілограмів.
Чи вітер зуміє намалювати на піску мереживні орнаменти, схожі на коняковські — варто перевірити у Блендовській пустелі (пол. Pustynia Błędowska). Це найбільша у Польщі площа, вкрита летючими пісками (близько 32 км2), вона лежить на межі Сілезької та Візинської височин. Пустеля має антропогенне походження. Внаслідок інтенсивної експлуатації лісів для потреб гірничодобувної промисловості та металургії, що розвивалися в цьому регіоні у середньовіччі, а також активної сільськогосподарської діяльності, вирубки лісів тощо, рівень підземних вод на цих теренах значно впав, і замість рослин тут з’явився пісок.
Пустеля є популярною як серед туристів, так і фотографів — її фотогенічні краєвиди стали тлом не одної фотосесії, - говорить Аґнєшка Вольнік з туристичної інформації Блендовської пустелі:
«На пустелі знімали теж фільм “Фараон”, є теж така інформація, що тут, на Блендовській пустелі військові вишколи проходили солдати Німецького Африканського корпусу. Також тут у 1968 році було запущено першу метеорологічну ракету».
На Блендовській пустелі немає жодного оазису, тому дехто стверджує, що бачив тут фата-моргану.
Rynek w Cieszynie, po lewej stronie ratusz
Замкова гора у Цешині (пол. Сieszyn) — це черговий пункт нашого туристичного топ-10. На горі розташований готично-ренесансний Цешинський замок, давня резиденція Цешинських п’ястів. Замок значно постраждав під час Тридцятирічної війни, до наших днів збереглися тільки Вежа П’яста та ротонда святого Миколая.
Сілезьке воєводство може похвалитися багатьма замками, котрі минулими століттями захищали П’ястівську державу. Ці замки прийнято називати Орлиними гніздами через те, що будували їх на скелях. Є навіть туристичних шлях Орлиних гнізд, який проходить через два воєводства — Сілезьке і Малопольське. Це один із найцікавіших туристичних маршрутів, його протяжність — 164 кілометри. Безперечно, цей шлях заслуговує на окрему передачу, але сьогодні я хочу звернути увагу на два замки — Мировський замок та Замок у Боболицях. Мировський замок (пол. Zamek a Mirowie) було побудовано близько середини XIV століття. Спочатку оборонна споруда складалася лише з кам’яної сторожової вежі, яка підлягала сусідньому Боболицькому замку і входила разом з ним до оборонної системи Орлиних гнізд. Першими власниками була родина Лисів, згодом замок переходив з рук в руки чергових шляхетських або лицарських родин. Замок значно постраждав під час Шведського потопу. Сьогодні — це мальовничо розташовані руїни. Недалеко Мирова лежить Боболовицький замок , який на початку 2000-их відтворено на підставі збережених руїн та з використанням тільки традиційних матеріалів.
І останній пункт на нашому маршруті — Гірничий скансен «Королева Луїза» в місті Забже (пол. Zabrze). Щоби його побачити, слід зійти під землю. Скансен — це колишня штольня. Під час екскурсії цією 5-кілометровою трасою маєте можливість побачити, як колись працювали шахтарі. І тут вас залишаю.
Наступне воєводство — вже за тиждень