Від заперечення до сприйняття — так у двох словах я би назвала своє ставлення до Дня святого Валентина. Ще кільканадцять років тому я підкреслено і відверто ігнорувала день 14 лютого, сьогодні ж схильна навіть помітити його у своєму календарі мандрів й вирушити у подорож Польщею в пошуках романтичних місць. Наших слухачів теж запрошую у ромаентичні мандри!
Сьогодні вирушимо слідами відомих польських пар. На зв’язку з нашою студією - Павел Дотрив, екскурсовод Польського туристично-краєзнавчого товариства. Нашого гостя хочу розпитати про три відомі пари закоханих в польській історії. Дві з низ — королівські. Почнемо від Казимира Великого. Із цим королем пов’язують, зрештою, заснування одного із найромантичніших польських міст — Казімєжа-Дольного (пол. Kazimierz Dolny). Казімєж-Дольний посідає якщо не перше, то одне з чільних місць у всіх топ-10, топ-5 чи навіть топ-3 романтичних закутків Польщі, а кажуть, що Казимир Великий був королем, котрий часто закохувався...
- Так, це правда. Це був король, котрий часто закохувався. Можна сказати, що він був теж нещасний, а нещастя його полягало в тому, що Казимир Великий не мав нащадка чоловічої статі, котрий би запевнив йому продовження династії. Казимир, натомість, не опускав рук, а брався до роботи, намагаючись змінити долю. Вже дитиною Казимир був двічі заручений, безперечно силою рішення своїх батьків. Першу наречену Казимир отримав, коли йому було 5 років, а другу — коли майбутньому королю Польщі виповнилося 11 років. Згодом він одружився з князівною Альдоною Литовською, з котрою мав двох доньок. Після її смерті король одружився з Адельгейдою Гессенською, але це не заважало королю мати ще двох дружин — Кристину Рокічанку та Ядвіґу Жуґанську. Натомість Казімєж-Дольний пов’язують із відомою коханкою короля — Естеркою. Насправді, ми не маємо певності, що Естерка існувала насправді — про цю постать ми дізналися завдяки літописцю Яну Длуґошу. З нею король мав двох синів. Згідно із легендою про заснування Казімєжа-Дольного, Казимир Великий полював у поблизьких лісах, загубився під час цього полювання і дорогу віднайти допомогла йому неземної краси єврейка, Естерка. На цьому щасливому місці король вирішив заснувати Казімєж-Дольний.
Казімєж-Дольний (Autorstwa Elapros - Praca własna, CC BY-SA 4.0, https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=16981308)
Кажуть, що завдяки Естерці польські євреї отримали від короля Казимира Великого привілеї.
- Король Казимир Великий видав, а точніше підтвердив попередні привілеї євреїв. Але, звичайно, неприхильні йому представники шляхти вважали, що це все король зробив під впливом жінки на ім’я Естер. Натомість інші стверджували, що Естерка була настільки лагідною та несміливою, що навіть не просила короля ніколи ні про що. А ці привілеї для вибраного народу він надав з власної волі. У Казімєжі-Дольному першим і довгий час — єдиним рестораном був ресторан під назвою «Естерка».
Наступна королівська пара (тепер будемо говорити вжепро короля та королеву) — це Ян ІІІ Собєський та Марія Казимира, котру називають Марисенькою. Місце, яке найбільше асоціюється із ними, — палац у Вілянуві. Розкажіть про цю королівську любов. Адже нечасто на королівському дворі були такі ситуації, що король одружувався з обраницею свого серця. А в цьому випадку саме так і сталося.
Вілянів (Przemysław Jahr / Wikimedia Commons - Praca własna, Domena publiczna, https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=26189009)
- Марія Казимира приїхала до Польщі коли їй було чотири роки, у свиті королеви Марії Луїзи Неверської, дружини короля Владислава IV Вази. Потім її вислали на навчання до Франції. А згодом, у віці 17 років її віддано заміж за воєводу сандомирського Яна Собіпана Замойського. Ян ІІІ Собєський вперше побачив Марисеньку коли їй було 14 років, а йому — 22. І одразу між ними заіскрило кохання. Натомість у час, коли Марисенька була дружиною сандомирського воєводи, король писав до неї романтичні листи й отримував поетичні й романтичні відповіді. Ян ІІІ Собєський та Марисенька мали свій шифр, яким користувалися у листах. Наприклад, Марисенька називала короля осінню, а себе — трояндою. «Троянда дуже шкодує, що так довго змушена чекати на осінь», - писала вона. Марисенька часто називала себе букетом, кохання замінювала на слово «апельсини», а листи — на «варення». Після смерті воєводи Марисенька, котрій було 24 роки, виходить заміж за Яна ІІІ Собєського. У 1676 році Собєського коронують на короля, а разом з ним Марію Казимиру — на королеву. Місце, яке асоціюється із цією парою, це, безперечно, палац у Вілянові. Тут теж важливим є парк, який розповідає нам історію кохання Яна ІІІ Собєського та Марисеньки. Тут квіти та дерева посаджені у визначеній конфігурації, а кожна рослина має своє значення і свою метафору. Тож коли гуляємо цим парком, читаємо книжку про прекрасне, чисте і щире кохання.
Ще одна пара і ще одне місце, яке варто відвідати, — Опіноґура, населений пункт у Мазовєцькому воєводстві. У цьому селі діє музей, і пов’язаний він із виидатним польським драматургом Зиґмундом Красінським.
Опіноґура (Autorstwa Semu - Praca własna, CC BY-SA 4.0, https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=5538910)
- Музей в Опіноґурі (пол. Muzeum w Opinogórze) часто називають Музеєм Романтизму. Опіноґура пов’язана з постаттю видатного польського поета і драматурга Зиґмунда Красінського. Його називають одним із трьох «віщих поетів» епохи Романтизму, поряд з Адамом Міцкевичем та Юліушем Словацьким. Це музей епохи Романтизму, наполеонівської епохи. Зиґмунд Красінський народився, щоправда, в Парижі, але з Опіноґурою пов’язані найважливіші моменти його життя. І одне із його повернень, після навчання у Швейцарії, пов’язане з одним місцем в Опіноґурському парку. У дитинстві Красінського виховували разом з його тіткою, старшою від нього на вісім років Амелією Броніковською. Батько Амелії був генералом наполеонівських військ, а після смерті її батьків, опікунами Амелії стала сім’я Красінських. Амелія досить рано вийшла заміж і переїхала до Варшави, натомість вона завжди ставилася до Зиґмунда Красінського з сестриною любов’ю. Але він до неї мав інші почуття. Спочатку вона була його повірницею, котрій міг все щиро розповісти. А потім він в неї закохався. Коли у 1832 році Красінський повернувся після навчання до Опіноґури, Амелія привітала його концертом, а також подарувала йому лавку у парку, на якій було написано «хай моя пам’ять про тебе зажди буде приємною тобі». Сьогодні закохані часто приходять щоби на цій мармуровій лавці посидіти. У парку стоїть теж пам’ятник Зиґмунду Красінському. Поет зображений своєму улюбленому кріслі ц уважно дивитися у медальйон, який тримає в руках. А хто зображений на цьому медальйоні — здогадайтеся самі.
Вроцлав (Autorstwa Jar.ciurus - Praca własna, CC BY-SA 3.0 pl, https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=35805984)
Одним із найромантичніших міст у Польщі є Вроцлав. На зв’язку з нашою студією - вроцлавський гід Леся Шуляк. Наша співрозмовниця спеціально для наших слухачів підготувала романтичну прогулянку Вроцлавом - запрошуємо послухати передачу в доданих файлах.
Яна Стемпнєвич