У рубриці «Про мандри» продовжуємо розповідати про королівські резиденції у Польщі. Триває «безкоштовний листопад», тобто програма Міністерства культури і національної спадщини Польщі, котру відомство реалізує з 2012 року. Її головна мета — це популяризація творів мистецтва та загалом польської культурної спадщини серед туристів та серед поляків.
Сьогодні запрошуємо до Кракова, на Вавельський пагорб, де розташований Вавельський замок — резиденція польських королів та місце їхнього останнього спочинку.
Розповісти про Вавельський замок допоможе Томаш Дарда, міський гід із багаторічним досвідом (Free Walkative Tours Krakow), котрий пропонує карків'янам і гостям міста фрі-тури... Томаше, на початок — у чому полягають ваші фрі-тури, безкоштовні тури?
— Ми заснували Walkative у 2007 році й проводимо екскурсії, які називаються free walking tours. Їх ідея така, що коли вам сподобалася екскурсія, то можете за неї заплатити, причому ціну встановлюєте самі. Крім таких екскурсій, ми займаємося теж іншими проєктами, наприклад, темою, в якій ми спеціалізуємося в Кракові, є єврейська культура, єврейська спадщина міста. Кілька років тому з нашої ініціативи відкрито пам’ятну дошку на будівлі колишнього дитячого будинку у єврейському гетто. Хочу теж сказати, що у переважній більшості фрі-тури проводять сертифіковані екскурсоводи, вони відбуваються щодня, а мовна палітра турів досить широка — це англійська мова, польська, німецька та українська. Коли говорити про географію наших турів, то у Польщі можете зустріти наших гідів у Варшаві, Кракові, Ґданську, Вроцлаві, а крім цього — у Берліні, Дрездені, Львові. Завдяки нашим партнерам з інших організацій, фрі-тури відбуваються у всій Європі.
З екскурсоводками з Free Walkative Tours зі Львова наші слухачі вже мали можливість послухати розмову. Додам, що фрі-тури львівськими вуличками відновилися практично одразу після 24 лютого — наприкінці березня дві гідині, котрі проводять екскурсії по Львову, вирішили знову відкрити жовту парасольку (це символ фрі-турів) і запросити гостей Львова, у переважній більшості — вимушених переселенців — щоби вони дізналися про це місто більше.
Я, натомість, хочу Вас попросити розповісти про Вавельський замок, одну із візитівок Польщі, не тільки Кракова. Коли ми розповідали нашим слухачам про історію Королівського замку у Варшаві, то говорили, що він асоціюється із Конституцією 3 травня, тобто кінцем XVIII століття. А варто нагадати, що це ж була резиденція мазовецьких князів, тобто треба сягнути до XIV століття. А як глибоко сягає історія Вавельського замку?
— О, Вавель — це дуже довга історія. По-перше, це місце, де Краків бере свій початок як місто. Вже кільканадцять тисяч років тому тут жили люди — оскільки Вавель є вапняковим пагорбом, з якого легко захищатися, а одночасно під цим пагорбом є багато печер. І у цих печерах жили люди набагато раніше, ніж про це згадує писана історія. Натомість про Вавель як центр державності можна почати говорити від VI-VII століття, коли починало формуватися щось на кшталт городища. У IX-X століттях тут мешкало плем’я віслян, назва якого пов’язана із найдовшою у Польщі річкою — Віслою. Назва Краків вперше була згадана Ібрагімом ібн Якубом, єврейським купцем з теренів сьогоднішньої Іспанії у X столітті. Він тоді назвав Краків одним із трьох найбільших міст Півночі, поряд з Києвом і Прагою. У той час на Вавелі почали зводити кам’яні будинки, а не дерев’яні — на цьому варто наголосити, адже тоді це була дуже дорога інвестиція. А у 1000 році на Вавелі вже свою резиденцію мав єпископ — у 966 році Польща прийняла християнство, і Вавель став центром релігійної влади. Від цього часу починається історія Вавельського замку, яка приведе Краків до звання столиці держави. На Вавелі відбуватимуться королівські коронації, а також королівські похорони. Коли ж говорити про архітектурний стиль Вавельського замку, то спочатку це був, я би сказав, камінний палац, за панування короля Казимира Великого він набув готичного характеру, натомість у XVI столітті це вже була велика королівська резиденція у ренесансному стилі. Цей палац існує до сьогоднішнього дня і є найбільшим у Європі ренесансним палацом. Варто сказати, що цей Вавельський палац став взірцем для багатьох інших резиденцій на терені тодішньої Речі Посполитої. Тому на території сьогоднішньої Польщі, України і Білорусі зустрінемо чимало менших копій Вавельського палацу — тамтешня шляхта і магнати будували собі такі резиденції.
Ви згадали, що Вавель є місцем останнього спочинку польських королів. Справді, Вавельський замок часто називають польським акрополем…
— Так, коли говорити про людей, які тут спочивають, то це не тільки королі, але почнімо з них. У польській історії, якщо я добре підрахував, було 29 королів, з них 17-х поховано на Вавельському пагорбі, в тому числі — двох жінок-королів. Ядвіґа Анжуйська і Анна Яґєллонка були жінками, яких короновано як королів. Це варто підкреслити (хоча, звичайно, їм швиденько намагалися знайти чоловіків, аби ті допомагали у керуванні державою). Натомість я ще хочу згадати про осіб, які спочивають на Вавелі, а були пов’язані з Україною. Це, наприклад, Ян ІІІ Собєський, його було короновано і поховано на Вавелі. Цей король походив з Олеська. Є ще король Станіслав Лещинський, народжений у Львові. А ще з предметів, які пов’язують з Україною, і які можемо побачити у Вавельському замку, є легендарний меч-щербець, коронаційний меч, який зберігається у Вавельському кафедральному соборі, його використовували під час церемонії коронації польських королів. Ми всі знаємо легенду, нібито перший польський король Болєслав Хоробрий хотів цим мечем у 1018 році розбити Золоті ворота Києва. Це легенда, але меч можемо сьогодні оглянути. На жаль, немає вже оригінальних королівських корон, оскільки у період поділів Польщі ці корони вивезено до Пруссії та Австрії і перетоплено на щире золото.
Що би Ви рекомендували гостям з України побачити на Вавельському замку?
— Є так звана Свєнтокшиська каплиця з руськими фресками з 1407 року. Руськими — я маю на увазі, від Київської Русі. Ці фрески можуть нагадувати ті, які знайдемо у Софіївському соборі в Києві. На Вавелі є теж каплиця королеви Соньки, тобто Софії Гольшанської, четвертої і останньої дружини польського короля Владислава ІІ Ягайла. Вона перейшла з православ’я на католицизм — така вимога тоді була. Софія походила з теперішньої Білорусі, і каплиця містить елементи, які асоціюються зі східними, візантійськими впливами.
Я знаю, що Ви були ініціатором акції підняття польського прапора над Вавельською баштою. Спочатку прапор піднімали тільки у державні свята, а тепер він майорить щодня…
— Так, справді. На Вавелі, і взагалі у Польщі є таке правило, що над державними установами, палацами і так далі прапори піднімають у державні свята, а також — коли у цьому палаці чи замку перебуває президент. Це правило введено після ІІ світової війни. Натомість ми з колегами із форуму міських активістів skyscraper city дійшли висновку, що в такому важливому для Польщі та польської історії місці, як Вавельський замок, було би чудово, аби польський прапор майорів увесь час. По-перше, це гарно виглядає, а по-друге, туристи можуть на власні очі переконатися, які кольори має наш прапор. Мене часто під час екскурсій туристи питають про кольори польського прапора, тож можна підняти руку вгору і показати — ось дивіться, над Вавелем видно наш прапор. Отже, ми написали відповідне звернення-пропозицію до керівництва Вавельського замку. Цю пропозицію підтримало багато людей, і навіть тодішній президент Польщі Коморовський затвердив. Це був 2015 рік, і мені дуже приємно, що наша ініціатива вдалася, і тепер польський прапор кожного дня піднятий над Вавельським замком.
Дуже Вам дякую за розмову і за розповідь про Вавельський замок! Але вже вас не затримую, тому що знаю — за момент починається ваша екскурсія з гістьми Кракова.
— Так, і сьогодні ми відвідаємо Вавельський замок. А я запрошую наших слухачів до Кракова, думаю, що тут знайдемо чимало прикладів історичних зв’язків між нашими народами. Бажаю Україні, щоби вона якомога швидше перемогла! Щоби перемогла для нас всіх! І тоді будемо мати змогу розмовляти про наші кращі сторінки історії.
Запрошую послухати розмову у доданому файлі
Яна Стемпнєвич