У рубриці «Про мандри» ми продовжуємо розповідати про польських мандрівників, першовідкривачів, піонерів подорожей. Сьогодні запрошує наших слухачів до Перу, до каньйону Колка, удвічі глибшого ніж славнозвісний американський Великий каньйон. Саме польська експедиція уперше подолала на каное, байдарках і понтоні каньйон, виміряла його і завдяки полякам інформацію про нього внесено до Книги рекордів Гіннеса.
Сорок два роки тому, у 1981 році польська експедиція приїхала до Перу, відкрила найглибший у світі каньйон Колька і пропливала ним на байдарках. Три роки пізніше, у 1984 році, це відкриття вписано до Книги Рекордів Гіннеса. Одним із учасників цієї експедиції був Єжи Майхерчик, котрого сьогодні будемо слухати.
Як почалася експедиція, скільки часу вона тривала? Адже це було не тільки Перу. Розкажіть будь-ласка.
- Наша експедиція виїхала з Польщі 6 червня 1979 року, це був дуже важливий день, оскільки до Кракова тоді прилетів Іван Павло ІІ. Отже, ми вилетіли з Варшави, прилетіли до Нью-Йорка, а звідти — до Мехіко-Сіті. З Мексики після кількох місяців експедиції ми повернулися до США, щоби (прямо кажучи) заробити гроші на подальшу свою діяльність. Потім частина з нас повернулася до Польщі, а п’ятеро членів експедиції поїхали далі. Нашою метою було пропливти гірські річки Аргентини. Після того, як ми пропливли багатьма річками Центральної Америки, зокрема, Мексики, і потім поїхали до Еквадору і через Перу до Аргентини, то ми нарешті добралися до річки Ґальєґос (Rio Gallegos), котра розташована найпівденніше, тобто найбільш наближена до південного полюса. Дані на південь від цієї річки є тільки Магеланська протока і Вогняна земля. Ми туди теж дійшли, загалом, мушу сказати, ми двома автомобілями проїхали понад 120 тисяч кілометрів, а на байдарках ми подолали тисячу вісімсот кілометрів і ми часто були першими, хто проплив ними, цими незайманими річками, на каяках.
На своєму шляху ви, без сумніву, зустрічалися із різними труднощами та перешкодами. Розкажіть будь ласка, про них.
- Так, звичайно, їх було дуже багато. Наша експедиція тривала 33 місяці, тобто майже 3 роки. Ми пропливли 24 річками, які розташовані переважно у Центральній Америці та Південній Америці. Але мушу сказати, що ця експедиція, тобто її перша частина, нас підготувала до того, що на нас чекало після двох років подорожей, тобто коли ми доїхали до каньйону Колка. Я кажу, що експедиція нас до цього підготувала, тому що, наприклад, у Мексиці, на річці Санта Марія (Rio Santa Maria) ми пройшли справжнє випробування, це була дуже важка річка, а на річці Пескадос, теж у Мексиці, ми завзято боролися з водною стихією. Завдяки таким випробуванням ми набули досвіду, ми загартувалися і потім, вже у каньйоні Колка було не так важко, ми впоралися із викликами.
Каньйон Колка не був простим завданням. Він удвічі глибший за Великий каньйон Колорадо, щоправда, не настільки відомий, як американський. Ви, тобто польська експедиція у складі: Анджей Пєнтовський, Пйотр Хмєлєвський, Єжи Майхерчик, Яцек Боруцький, Збіґнєв Бздак – стали першими, хто проплив каньйоном Колка на каное, байдарках і на понтоні. Зрештою, цей факт вписано до Книги рекордів Гіннеса, а також – інформацію про сам каньйон Колка. Розкажіть будь ласка, як виглядав сплав річкою Колка.
- Перед тим як сказати, нагадаю, що каньйон Колька розташований у південній частині Перу, 100 кілометрів на південь від дуже гарного міста Ареквіпа. Каньйон має 120 кілометрів довжини, а його глибина, за Книжкою Рекордів Гіннеса. Складає 3 тисячі 232 метри. Причому додам, що це глибина, якщо міряти за нижчою стіною. Якщо будемо міряти за вищою стіною каньйону, то глибина становитися 4 тисячі 300 метрів, це північна стіна каньйону, додам. Дослідження каньйону від моменту виїзду з бази, тобто з Ареквіпи, до моменту повернення, тривало тридцять три дні — від 12 травня, до 14 червня 1981 року. Каньйон Колка був наших найскладнішим заданням, яке ми виконали тільки завдяки тому, що вже пройшли випробування інших річок. Але теж — і я в це вірю — нами опікувався ангел-хранитель, котрий допомагав і оберігав нас. Ви знаєте, ми возили в машині портрет папи римського Івана Павла ІІ, і я вірю, що святіший отець нас оберігав. Цей портрет мені дала моя мама і сказала, що папа римський нам допоможе.
Каньйон Колка в Перу
Коли говорити про рівень складності річки Колка, то його оцінюють між 4 і 5 (по п'ятибальшній шкалі). Ви ж пливли цим каньйоном першими, часто не знали що нас вас чекає... і певно небезпечні ситуації часто траплялися.
- Так, були небезпечні ситуації, і їх було дуже багато. В самому каньйоні Колка ми ризикували життям практично кожного дня. Це була щоденна боротьба. Наприклад, ми ночували під стінами каньйону, з яких у будь-який момент могло відпасти каміння і когось поранити. Розповім про одну ситуацію. 13 травня, коли ми вже були в долині річки Колька, вже перед самим каньйоном, ми дізналися про те, що був замах на життя Івана Павла ІІ. Це був ля нас шок, адже ми, краків’яни, знали дуже добре Івана Павла ІІ ще з його краківських часів. І ми тоді вирішили, що здобудемо цей каньйон для нього! І після кількох днів ми почали сплавлятися... Не знаю.. випадково чи ні, але так склалося, що це був день народження Івана Павла ІІ, і після 11 днів щоденної боротьби з каньйоном, коли треба було обмежувати їжу, коли ми просто місцями були змушені продиратися через річку, яка зникала під заваленими деревами, коли ми були змушені побувати 21 місток через річку, тому що ніяк не могли рушити далі, ми припливли до водоспаду. Уявіть собі, що вам треба плисти сходами (так це виглядало, оскільки кут нахилу тут був як на сходах — 45 градусів). Одного дня у нас перевернувся понтон, іншого – розсипалася, якщо так можна сказати, байдарка… Це був дуже важкий сплав, і кожної ночі, коли ми же притулилися до стіни каньйону, я молився, щоби нікому з нас нічого поганого на сталося. У нас закінчилася їжа і ми три дні тільки пили воду з річки. І одинадцятого дня ми натрапили а величезні водоспади.
Річка Колка
Один із цих водоспадів носить ім'я Івана Павла ІІ. Дуже дякую за розмову, скажіть ще прошу, які сліди залишилися після вашої експедиції в каньйоні Колка і в Перу…
- Залишилися польські назви. Зокрема, одна із найважливіших для нас назв – це згаданий вами Водоспад Івана Павла ІІ, яка є на географічних картах Перу, є теж назва, яка до речі, дуже популярна серед мешканців Перу – це Каньйон поляків. Є теж школа імені Івана Павла ІІ в селі Ламбо… а також у багатьох містах Перу є вулиці поляків…. (avenida de los Polacos, avenida Polonia). Це все є таким відлунням нашої експедиції. І хочу на сам кінець сказати, що після 40 років від відкриття, каньйон Колка нині – це одна із найбільших туристичних принад Перу.
Кондор - символ Перу
Запрошуємо послухати передачу в доданому файлі
Trójka/Яна Стемпнєвич
фото: Яна Стемпнєвич