Сьогоднішній герой рубрики «Про мандри» — Павел Едмунд Стшелєцький, польський мандрівник, геолог, географ. Він першим об’їхав земну кулю, відвідав усі континенти, крім Антарктиди. Сьогодні його називають першовідкривачем, непересічною постаттю. А як так сталося, що Стшелєцький почав подорожувати? На це та інші запитанння в ефірі Четвертої програми Польського радіо відповідав редактор порталу histmag.org Павел Чеховський.
Павел Едмунд Стшелєцький народився у 1797 році в Познані, який тоді був під Прусією (нагадаємо, саме цього року відбувся третій поділ Польщі між Росією, Прусією та Австрією).
— Стшелєцький був, можна сказати, неспокійним духом. Подорожі його захоплювали від наймолодших років. Але є дві історії, котрі пояснюють його виїзд з Польщі, котра тоді була поділена. Перша історія — романтична. Він закохався, але на жаль, батько його обраниці не погодився на шлюб. Дамою серця Стшелєцького стала Алєксандра Турно, яку також називали Адина, вона походила з багатої шляхетської сім’ї. Стшелєцький, щоправда, також був шляхтичем, але бідним. Кажуть навіть, що Адина та наш герой хотіли втекти разом, але це не вдалося. Виїхав тільки Стшелєцький. Друга версія стосується Листопадового повстання 1830 року. Отже, деякі історики стверджують, що він як учасник цього повстання, був змушений виїхати з Польщі, щоби уникнути переслідувань. Натомість, як я вже сказав, Павел Едмунд Стшелєцький любив подорожувати і відкривати світ.
Справді, він був першим поляком, котрий об’їхав земну кулю і побував на всіх континентах, крім Антарктиди... Варто також сказати, що під час своїх подорожей Павел Едмунд Стшелєцький проводив дослідження. Хоча університетів він не закінчував...
— Це цікава справа. Тому що різні джерела подають різну інформацію. Відомо, що після смерті своїх батьків, коли він мешкав у Варшаві у своїх рідних, Стшелєцький вчився у школі медичних працівників.. Але є також дані, що він вчився в Оксфорді, вже після того, як виїхав з Польщі. У Шотландії та Англії він здобув біологічні, географічні знання. Ми точно не знаємо, яку саме формальну освіту він мав. Відомо, що він здобув титул почесного доктора Оксофордського університету. Але це вже інша справа.
Павел Едмунд Стшелєцьки, як ми вже сказали, бачив увесь світ. Він подорожував і Північною Амкрикою, і Південною Америкою — Мексикою, Уругавєм, Чилі... Він був в Південно-Східній Азії, в Африці... але найбільше він асоціюється із Австралією. Ми знаємо, що Павел Едмун Стшелєцький прибув до Австралії у квітні 1839 року. Про це повідомляла польська преса. А Австралію у ті часи називали «Новою Голандією», додам. Чи можна його називати тим, хто Австралію відкрив?
— Безперечно. Більше того, Стшелєцький дав початок колонізації деяких теренів Австралії. Тому що він вибрав такі дороги, шляхи, яким раніше європейці е ходили. Цікавим є спостереження Стшелєцького, якою була Австралія тих часів. Він писав, що Австралія, котра тоді була частиною Британської імперії, була як велика карна колонія, куди висилали на роботи британців за різні гріхи... І коли він приплив кораблем до Botany Bay біля Сідней, то мав при собі пістолет для самооборони. А виявилося, що Австралія його дуже позитивно здивувала, і це було місце було набагато безпечніше, ніж Англія, де він перед тим проживав. І це був цікавий контраст між тим, що він думав про Австралію, і що застав на місці.
Як ми вже згадали, Павел Едмунд Стшелєцький не був заможною людиною, але він міг збагатитися в Австралії, адже серед його відкриттів були поклади золота. Чому він не скористався цим?
— Під час першої своєї подорожі до Блакитних гір, він справді відкрив поклали золота. Але на жаль (не тільки для себе, але і для всього Австралійського континенту, якщо подивитися у дальшій перспективі) він не опублікував цих своїх досліджень. Він боявся, що ця інформація може викликати золоту лихоманку, і в цьому теж його переконав губернатор Австралії. А десять років потому чоловік якого звали Гербіс, він також відкрив ці поклади золота, але цим разом він поділися зі світом цією інформацією. І що? Він на цьому собі зробив маєток! У той час золота гарячка вибухнула в Каліфорнії, і більшість золотошукачів поїхала туди, а не до Австралії. І я так собі думаю — якби золота лихоманка вибухнула в Австралії, то, можливо, країна виглядала би дещо інакше. Адже ця велика еміграція, яка поїхала о Каліфорнії, перемістилася би до Австралії.
Павел Едмунд Стшелєцький, однак, не розбагатів, а продовжував далі досліджувати незнані австралійські терени. Завдяки цьому в Австралії названо його іменем і гору, і річку... і навіть пустелю.
— І є теж пам’ятник Стшелєцькому, котрий стоїть неподалік гори Косцюшки. Його поставили у 1988 році. Варто додати, що такий самий пам’ятник стоїть у районі Познаня — Глушина, який, коли там народився Стшелєцький, був окремим селом, а нині це частина міста. Можливо, якби він збагатився, то цих всіх прекрасних географічних відкриттів би не було. Без сумніву, ці його дослідження не були би так докладні. Після того, як він відкрив це золото, то він вирушив вглиб Австралійського континенту, а потім поїхав до Тасманії, яку теж дуже ґрунтовно дослідив. Ці свої дослідження він описав у фундаментальній роботі, яка має назву «Новий Уельс» (Nowa Walia). Важливою часиною цих досліджень є дуже детальна геологічна карта теренів, які він досліджував. Публікація з’явилася у 1845 році і ще багато десятиліть була основним джерелом знань про Австралію.
А одним із найбільших відкриттів Павела Удмунда Стшелєцького є гора Костюшки.
— Можна сказати, що те, що Костюшко є в Астралії — це заслуга Стшелєцького. Адже він був сином учасника повстання Тадеуша Костюшка (це 1794 рік). Після смерті батька Стшелєцький їздив Польщею, мешкав то у Варшаві, то в Кракові. Коли він після поїздок повернувся до Кракова, то побачив, що там є курган Костюшки. І цей копець зробив на нього дуже сильне враження... Коли ж Стшелєцький станув перед горою, яку пізніше названо горою Костюшки, то вона йому нагадала курган в Кракові... Він навіть написав: «Вигляд вершини цієї гори мені копець національного героя Костюшка у Кракові, це мене вразило. І хоч на чужій землі, у чужій країні, але серед людей, котрі понад все цінують свободу, я не зміг стриматися і назвав цю гору mount Kosciuszko». Так, справді,, Стшелєцький відкрив цю гору, він також відкрив увесь гірський хребет із горою Костюшка. Він увійшов на цю гору, що має понад 2000 метрів. І назвав її іменем польського героя Тадеуша Костюшка.
Запрошуємо послухати передачу в доданому файлі
Czwórka/Яна Стемпнєвич