У рубриці «Про мандри» вирушаємо на південь Польщі, щоби відвідати перлину гірських курортів — Криницю-Здруй (Krynica-Zdrój). Розташована Криниця-Здруй у Малопольському воєводстві поблизу Мушини та Тилича у Сондецьких Бескидах. Сьогодні Криниця — найбільший і найпопулярніший курорт Криницько-Попрадзького санаторно-курортного комплексу. Це місце відвідують туристи та пацієнти не лише з Польщі, а й з-за кордону. Чимало тут теж українських туристів, але про це розкажуть мої співрозмовники. Оскільки у Польщі тривають зимові канікули (нагадаю, польська назва – ferie), то спочатку я би хотіла разом з вами відвідати гірськолижні схили.
«Слотвіни–Арена» (Słotwiny Arena) і мій перший співрозмовник, з яким я зустрілася у повному спорядженні, з лижами на ногах, Яцек Ґардонь, лижний інструктор і керівник лижної школи «Слотвіни–Арена». В'їжджаємо разом з моїм співзамовником крісельним підйомником на висоту 900 метрів, звідки розходять лижні траси. Які лижні траси перед нами?
Яцек Ґардонь: «Це сині й червоні траси. Я впевнений, що кожен лижник знайде для себе відповідну пропозицію, тобто пропозицію, яка відповідає його можливостям. Загальна довжина трас 10 кілометрів. Є, наприклад, довга траса "Навколо світу", яка сполучає "Слотвіни–Арену" та "Слотвінку", тобто меншу гору з крісельним підйомником. Ми назвали цю трасу "Навколо світу", тому що вона пролягає по хребту узгір’я, з якого відкриваються дуже гарні краєвиди, бачимо, зокрема, Явожину Криницьку (це 1114 метрів над рівнем моря, і тут теж є прекрасні гірськолижні траси). Наша "Навколо світу" лагідна, із малим ступенем похилості, тому ідеально пасує новачкам. Ми жартівливо називаємо цю трасу другим криницьким дептаком (Криницький дептак — це головна вулиця в Криниці-Здруй). А крім цього, ми можемо кататися на цій трасі також ввечері, тому що вона має дуже хороше штучне освітлення.
Цього року ми відкрили вечірнє катання на трасі "Навколо світу". Йшлося також про те, щоб лижники мали більшу можливість, вибір, адже досі було катання ввечері тільки на головному схилі, червоному. Тож можемо сказати, що катання на лижах на всіх трасах триває від 8 години ранку до 9 години вечора. Спочатку — при денному освітленні, а потім — при штучному. До цього, хочу наголосити, що траса на головному схилі ратракується, тобто вирівнюється, двічі на добу — вранці і посеред дня. Між 15:00 і 16:00 маємо перерву саме на вирівнювання траси, якою їздять ратраки. Натомість тоді можна користуватися підйомником і трасою на Слотвінці, тобто поряд. А якщо хтось до нас приїде в другій половині дня, то від 17 до 21 має можливість кататися на свіжій трасі».
Червона траса найбільш популярна?
Яцек Ґардонь: «Так, ця траса є найбільш популярною серед туристів. По-перше, до неї дуже близько від паркінгу для машин, по друге, підйомник нас везе під дерев’яну оглядову вежу, на яку також можна піднятися і насолодитися краєвидами. А крім цього, наша траса — дуже широка, це велика перевага. Про це говорять нечасто, набагато частіше люди звертають увагу на сніговий шар, коли оцінюють якусь трасу. Натомість те, що траса широка, це дуже важлива деталь, завдяки якій лижники комфортно почуваються на схилі, не заважають одні одним. А це питання безпеки».
Оглядова вежа в «Слотвіни-Арені».
Додамо, що Криниця приваблює туристів оглядовою вежею в Слотвинах увесь рік. Вежа була побудована в 2019 році. Це перша оглядова вежа в Польщі з доріжкою на дереві! Оглядова вежа в Криниці має висоту 49,5 метрів, а стежка в’ється по довжині 1030 метрів. Вся конструкція дерев'яна і доступна для сімей з дитячими колясками та людей з інвалідністю. І ця вежа зараз за нашими плечима, тому що ми, нагадаю, стоїмо в місці, з якого беруть початок усі траси на «Слотвіни-Арені».
Ви згадали про безпеку на схилах. Безпечне катання на лижах — це яке?
Яцек Ґардонь: «Безпечно кататися на лижах — це означає, що ми до цього фізично готові, що маємо хоч якусь фізичну підготовку. А другий момент, коли ми знаємо, усвідомлюємо те, що нам важко їздити, ми не пануємо над лижами, то не стаємо на горі і їдемо, куди нас лижі понесуть, а звернемося по допомогу до лижного інструктора. Мені здається, що дуже важливо починати свою пригоду із катанням на лижах під наглядом професіоналів. Безпечне катання — це коли у нас на голові шолом, коли маємо добре підібране лижне спорядження відповідно до нашого зросту та вмінь. Ви знаєте, до нашої школи часто звертаються люди, котрі спочатку думали, а що там лижі, сам навчуся кататися. Але після перших спроб, падінь, синців, коли вони вже майже готові відмовитися від лиж, приходять до нас... І ми виправляємо ці їхні помилки в катанні. Отже, треба починати від хорошого вчителя».
Криниця — це насамперед мінеральна оздоровниця. Перші джерела мінеральних вод відкрили тут у ХІІІ ст., а оправлення головного струменю-здрою приписується першому меру Кракова Юзефу Дітлю. Дуже швидко Криниця стала популярним курортом. Сюди «на води» з’їжджалася еліта, як кажуть поляки, «śmietanka» товариства. Тут любили бувати Ян Матейко, Генрик Сенкевич, Владислав Реймонт. Тут, з балкона готелю «Patria» співав знаменитий тенор Ян Кєпура. Особливою є й архітектура Криниці. Це не закопянський стиль, але так само самобутній. У центрі містечка вілли, характерні, дерев’яні, обов’язково з власними назвами: «Вітольдувка», «Романувка». У «Романувці» в центрі міста знаходиться Музей Никифора.
На зв’язку Збіґнєв Волянін, етнограф, куратор Музею Никифора в Криниці-Здруй. Нашу екскурсію по музею хотіла б почати з будинку, в якому він експонується. Це вілла «Романувка», пам’ятка архітектури, котра змінювала місце свого розташування на міській карті.
Збіґнєв Волянін: «Так, це пам’ятка архітектури, побудована у другій половині ХІХ століття. Це давній криницький пансіонат, який багато років служив гостям нашого курорту. Тому і приміщення в ній невеликі і радше не нагадують виставкові зали у галереях. У першій половині 90-их років минулого століття віллу "Романувку" перенесено на вулицю, що вливається у головну, можна сказати, пішохідну артерію Криниці. Тож туристи мають дуже простий шлях до нас. Це Бульвари Дельта 19. А у цьому місці колись стояла інша дерев’яна вілла в стилі, притаманному гірським курортам — "Літвінка", котра, на жаль, згоріла у 60-ті роки ХХ століття під час пожежі. І тому вирішено тут розмістити Музей Никифора».
Якби ми хотіли пошукати сліди Никифора в Криниці-Здруй, то які пункти на карті курорту варто відвідати?
Збіґнєв Волянін: «Гуляючи Криницею, варто піти на головну вулицю курорту, Krynicki Deptak, це серце нашого містечка, і саме тут часто можна було зустріти Никифора. Він любив бути серед людей. Тут він зустрічав туристів та тих, хто приїжджав до Криниці підлікуватися, і продавав їм свої картини. Це був спосіб заробити на життя. Він малював краєвиди Криниці, криницькі вілли і запрошував туристів купувати свої листівочки з Криниці, як називав свої картини. Отже, Криницький дептак — це одне і місць Никифора, котрий там працював у міжвоєнний період. Після війни Никифора часто можна було побачити на вулиці Пуласького. Є там такий кам'яний мур, невисокий, широкий, що служив художнику як стіл. Цей мур розташований на узгір’ї, звідси Никифор як на долоні бачив усю Криницю. Він дуже охоче розмовляв із туристами, хоча, мушу сказати, що Никифор мав артикуляційну ваду, і не завжди його могли зрозуміти. Сьогодні це без проблем виправляють. А Никифор говорив двома мовами — польською та лемківською. Його друзі, тобто люди, котрі опікувалися ним і мали для нього час, то вони розуміли Никифора. Отже, повертаючись до карти Криниці, якби ми приїхали на курорт сто років тому, то точно зустріли б Никифора у цих двох місіях. Але не тільки. Никифор часто любив виходити на паркову гору, що височіє у Криницькому парку. Чимало його картин свідчать про те, що Никифор подорожував потягами, що він відвідував долину Попраду, Мушину. У свої подорожі він завжди брав скриньку із фарбами...»
..яку, до речі, можна побачити у Музеї Никифора.
Збіґнєв Волянін: «Так, звичайно! Усі експонати. Які ми показуємо в музеї — це документи, речі, предмети побуту, а також знаряддя праці Никифора. Варто тут наголосити, що переважну більшість свого життя Никифор жив у злиднях, він, можна казати, був безхатьком, він не мав дому, йому не вистачало на їжу. А за часів його молодості ніхто особливо не хотів купувати ці його криницькі листівки. Тому він не мав грошей, щоб навіть купити собі якісні фарби чи папір. Тому він збирав по смітниках такі набори для малювання, які викинули діти, бо мали щось ліпше. А під кінець життя, коли до нього прийшло визнання, Никифор купував собі годинники чи радіо. І ці предмети ви побачите в музеї, на експозиції. Я дуже рекомендую до нас прийти, бо хоча картини Никифора показують кільканадцять музеїв у Польщі, але ніде нема такої багатої колекції, як в Криниці-Здруй. А до цього ви тут побачите також його особисті предмети.
Варто назвати найважливіші картини Никифора, на які необхідно звернути увагу. Сьогодні ми всі говоримо, що Никифор — це видатний художник, і критики мистецтва його вважають найвидатнішим представником такого жанру мистецтва, який називаємо арт-брут, тобто це наївне мистецтво, дехто його називає примітивним. Отже, Никифора вважають найвидатнішим представником арт-брут поряд із французьким артистом Анрі Руссо. І відвідуючи музей, варто пам'ятати, що перед нами — картини виняткового художника. Зрештою, до нас приїжджає чимало екскурсій з України, а Никифор має свої пам'ятники як у Криниці, так і у Львові. І хоча він був неписьменним, тому що не вився у школі (є інформація, що пару місяців це його навчання тривало), то свої картини він підписував також кирилицею. Але повертаючись до картин... Рекомендую звернути увагу на його картини з 20-их років минулого століття, коли він ще не був відомими митцем. І до наших часів збереглося, на жаль, небагато цих картин. Чому? Тому що Никифор або продавав, або навіть часто дарував свої картини мешканцям Криниці. Люди мали ці криницькі листівки, але — не свідомі художньої цінності цих картин — просто викидали їх, роблячи порядок. Тому до наших днів вдалося зберегти на так вже багато картин Никифора. А це були прекрасні роботи, коли Никифор вже досяг мистецької зрілості, йому було 30-40 років, і картини із цього періоду як українські, так і польські критики мистецтва оцінюють найвище. І ці картини ви можете побачити в нашому музеї.
Картина Никифора.
Дуже запрошуємо відвідати наш музей! А особливо хочу дуже сердечно запросити гостей з України. Звісно, до нас приїжджають гості з усього світу, щороку це понад 40 тисяч відчувачів. Ось таким відомими є Никифор! А нашим українським слухачам, певно, цікаво буде дізнатися, що у своїх подорожах Никифор і до Львова не раз доїжджав. Слово "Львів" зустрічається на його картинах. На його найвідомішому потрійному автопортреті, тобто це виняткова великоформатна картина (нагадаймо, що Никифор малював малі формати — через те, що він економив папір і часто теж малював на клаптиках паперу, які йому подарували люди). Отже, на цій великоформатній картині бачимо в центрі самого Никифора, а поряд — двох інших митців. Один приїхав з Варшави, і він підписаний словом Варшава, а другий — зі Львова, і він підписаний словом Львів. Тож запрошуємо до музею і туристів з України, і усіх, хто приїхав до Польщі не з туристичних причин три роки тому через драматичну воєнну ситуацію. Усіх щиро запрошуємо до музею Никифора».
21:28 20250221_O podrozach_Krynica-Zdroj.mp3 Про мандри. Криниця-Здруй запрошує покататися на лижах.
Запрошуємо послухати передачу у доданому файлі.
Яна Стемпнєвич