Зачинені готелі, ресторани, музеї, концертні зали. Скасовані авірейси, а спортивні заходи та музичні фестивалі відкладено на невизначений термін. Так виглядає дійсність у Польщі та майже у всій Європі. Туризм завмер.
Ця галузь зазнавала збитків вже не раз і внаслідок світової економічної кризи 2008 року, і через епідемію пташиного грипу, теракти в європейських столицях теж зробили своє. Але туристичній галузі якось вдавалося піднестися - за останні десять років кількість туристів у світі зросла на 50%. Чи туризм повернеться до норми після пандемії коронавірусу? І чи пандемія змінить наш спосіб подорожування? Про це запитаємо експерта, соціолога подорожей професора Кшиштофа Подемського з Познанського університету імені Адама Міцкевича.
Нещодавно міністр здоров’я Польщі сказав, що поляки повинні забути про відпустки, канікули, до яких вони звикли. Ця заява стосувалася, безперечно, літа 2020 року — дитячі й молодіжні табори не відбудуться, скасовано більшість культутних та спортивних заходів, які накручували туризм. Але на думку спадає запитання наскільки сильно пандемія вплине на туристичну галузь? Чи її змінить?
Кшиштоф Подемський: Гадаю, що так, вплине. Уявімо собі, що ми живемо в країнах, які черпають значний відсоток доходів з туризму — наприклад, в Іспанії, Греції, Італії. Це означатиме, що збанкрутують десятки, сотні, тисячі готелів, сімейних ресторанів. Збанкрутуються авіалінії, на ринку утримаються найбільші гравці. Це по-перше. А по-друге, у туристичну галузь сильно вдарить зменшений попит. Якщо ситуація локдауну утримається найближчі кілька місяців, то купівельна спроможність людей настільки зменшиться, що люди перестануть подорожувати. Третій чинник, який негативно вплине на туристику — це страх, пов’язаний із подорожуванням. До подорожей, особливо дешевими авіалінійями і особливо — на далекі рейси, вже приклеїлася найклейка, клеймо, що у цих літаках можна заразитися вірусом. І четвертий елемент — закриття кордонів, а також — у країнах, де влада належить популістами — пропаганда відкидання всього, що чуже. Підсумовуючи це все, можу зробити висновок, що ми будемо рідше виїжджати за кордон, а туризм значно обмежиться вітчизняними пропозиціями.
Ви звернули увагу на побоювання перед тим, щоби літати літаками. Чи у зв’язку з цим може теж змінитися спосіб подорожування? Можливо, ми почнемо частіше їздити у відпустку автомобілями, в яких співпасажири — це члени нашої сім’ї? Можливо теж, замість великих готелів будемо вибирати сімейні пансіонати, де кількіссть туристів теж обмежена?
Кшиштоф Подемський: Безперечно, ми станемо частіше подорожувати автомобілями. Чи будемо вибирати малі готелі і пансіонати замість великих готелів — важко сказати. Слід пам’ятати, що малі готелі на загал дорожчі в утриманні, їх на ринку — менше, отже вони пропонують менше місць, ніж великі мережеві готелі. Але я би хотів наголосити на тому, що останніми роками масовий туризм досягнув меж абсурду — це може підтвердити кожен, хто стояв кілька годин у черзі до Лувру.
Останніми роками теж чимало говорилося про іншу проблему масового туризму — коли туристи витісняли у буквальному значенні слова місцевих жителів. Я маю на увазі Венецію, Дубровник... Це з одного боку. А з другого — тренд, який теж народився сотанніми роками — не літати літаками. І зовсім не з огляду на якість повітря в салоні, а через негативний вплив цього виду транспорту на довкілля.
Кшиштоф Подемський: Так, особливо молодь не хоче літати лоукостами, оскілки це, як знаємо, дуже забруднює атмосферу та сприяє глобальному потеплінню. Отже, як бачимо, загальна атмосфера навколо масового туризму дещо псується. Натомість потреба відпочинку, подорожі, пізнавання чогось нового є універстальною, і з’являються нові категорії мандрівників. Звісно, було би прекрасно, якби актуальна ситуація вплинула на розвиток туризму, про який мріють популяризатори етичного подорожування — коли мандрівники не користуються великими туристичними агентствами, а їздять до малих місцевостей, сіл, там зупиняються у родинний пансіонатах, маленьких готелях, харчуються локальними продуктами і підтримують локальну спільноту, поважають звичаї та культуру місцевого населення. Але, мені здається, що такий етичний, екологічний туризм залишиться нішевим, і думки про те, що він міг би стати масовим, це утопія.
Гаразд, екологічний туризм масовим не стане, а чи з’явиться якийсь інший, новий тип туризму?
Кшиштоф Подемський: Моя відповідь може прозвучати дещо провокативно — відбудеться те, про що вже говорилося і писалося кільканадцять років тому. Віртуальний туризм. І це вже частково відбувається. Як бачимо, великі музеї у всьому світі відкривають свої колекції онлайн, пропонують віртуальні екскурсії. Безперечно, деякі види туризму важко уявити у версії онлайн — я маю на увазі такі, які вимагають контакту з природою та фізичної активності. Натомість, культурний туризм може набути популярності, зважаючи на те, про що ми говорили раніше — насичення культурних закладів туристами є настільки великим, що приємніше, докладніше і спокійніше можна подивитися шедеври мистецтва онлайн, а не стоячи в натовпі туристів, котромусь там ряду, за десятками витягнутих рук з телофонами і таблетами.
Цікавими у контексті нашої розмови з професором Подемським є результати соціального опитування, яке провів центр опитування громадської думки IMAS International на замовлення Крайового реєстру боргів. Отже, упродовж шести місяців після завершення епідемії коронавірусу, 40% опитаних поляків планує відпустку. 66% з них хоче провести її в Польщі. Це ж опитання показує, що поляки прискіпливіше вибиратимуть місце відпочинку — перевагу надаватимуть пансіонатам та агротуристичним господарствам.
Згідно з результатами попереднього соцопитування, проведеного Центром дослідження громадської думки CBOS, на початку цього року намір виїхати у відпустку декларували 64% поляків. З початком епідемії ці пропорції полярно змінилися, і у квітні на запитання про відпускові плани 60% респондентів відповіли "цього року не планую".
Запрошуємо послухати повну версію передачі у доданому звуковому файлі
PR24/Яна Стемпнєвич