Гостя Української служби Польського радіо – Івона, авторка блогу «To Tu To Tam»: «Я веду цей блог від 2019 року, упродовж трьох років. Ми багато подорожували з чоловіком, коли ще вчилися на факультеті географії в університеті, ми багато подорожували перед народженням дитини, але після появи на світ нашої доні, ми мандрувати не припинили. Я була у декретній відпустці три роки, і тоді це був час, коли я хотіла зробити щось для себе. І так з’явився спочатку профіль в Інстаграмі, а потім – блог».
Пам’ятаєш першу фотографії в Інстаграмі?
- Так, я пам’ятаю це фото. Це 13 серпня 2019 року. Ми є на Фуертевентурі, я тримаю на руках свою доню, і ми стоїмо спиною до камери на фоні гарного краєвиду.
Скільки років Твоїй доні на цій фотографії?
- На цій фотографії їй неповні два роки, але вона почала подорожувати з нами значно раніше. Її перша подорож була, коли їй виповнилося шість тижнів, і ми поїхали на море до знайомих. Це була дача неподалік моря, і для мне особисто то був прекрасний час, коли після пологів я могла відпочити, зловити контакт з природою.
А якщо я запитаю Тебе, скільки країн ви вже відвідали утрьох, тобто разом з донею, назвеш точну кількість?
- Думаю, що близько кільканадцяти, але більше, ніж десять. Натомість треба взяти до уваги, що був період пандемії, і ми мало подорожували, світ був тоді закритий. А ще ми дуже часто їздимо на Канарські острови, тож це одне місце, в якому ми з дитиною були вже кілька разів.
Початок блогу пов’язаний із народженням доні, і зміст його теж обертається навколо подорожування з дитиною.
- Так, тут є чимало інформації про те, як подорожувати з дитиною. Я даю поради, як, наприклад, підготуватися до подорожі автомобілем чи літаком. Для нас дуже важливі ці питання – перед планованою подорожжю літаком ми завжди відвідуємо ларинголога і перевіряємо, чи дитина не має інфекції вуха бо верхніх дихальних шляхів. Є теж поради для батьків, наприклад, що взяти із собою в лікарню або санаторій (нам з донею довелося побувати і там, і там). Але на блозі домінують фотографії з подорожей.
Кілька порад, як підготуватися до подорожі літаком, якщо летимо з дитиною.
- Перед подорожжю літаком не можемо мати жодної інфекції верхніх дихальних шляхів чи інфекції вуха. Натомість, якщо вже так сталося, що маємо, то потрібно перед стартом взяти відповідні ліки (після консультації з лікарем). Інакше, якщо тиск в кабіні змінюється, будемо відчувати дискомфорт і біль у вусі. Я розрізняю плач дитини, викликаний оцим болем у вусі. Потрібно подбати про те, щоби дитина мали під рукою воду під час старту, або льодяника – якщо це старша дитина, щоби викликати ковтання слини. Натомість коли говорити про підготовку дитини до польоту, то все залежить від віку. Наша перша подорож літаком тривала п1ять з половиною годин і це був рейс на Канарські острови. Нашій доні тоді було майже три місяці. І вона, пам’ятаю, проспала увесь політ, прокидалася тільки щоби поїсти. Але батькам я би рекомендувала починати літати з дітьми від коротких відстаней. Нам пощастило, бо наша доня добре перенесла цей перший довгий рейс. Коли їй було півтора роки, то вже треба було до польоту краще підготуватися. У мене завжди є комплект на «рейс до» і на «рейс з» - це нові іграшки, книжечки, розмальовки. Є теж такий вихід, яким ми ще не користувалися – планшет, на якому діти можуть дивитися мультфільми, казки (які можна попередньо завантажити). Це на випадок, якщо дитині набриднуть розмальовки. Тепер нас чекає довга подорож, і я думаю, що ми не будемо забороняти дивитися планшет. Важливо, щоб і дитині було цікаво, і щоб інші пасажири не відчули на собі незадоволення дитини.
Ти згадала про довгу подорож. Справді, незабаром ви вирушаєте разом зі своєю донею у подорож навколо світу. Яка її траса і скільки вона триватиме?
- Ми вирушаємо через півтора місяця, подорож триватиме близько трьох тижнів. Може дещо більше. Я кажу – близько – тому що в нас ще немає усіх потрібних квитків. Але траса вже є. Спочатку летимо до Бангкоку, до Таїланду. Це близько 13 годин польоту. Потім – Сінгапур, звідки летимо о Австралії, до Сідней, нас там чекає ще один внутрішній рейс на Голд-Кост. З Австралії переміщаємося до Французької Полінезії, на Таїті. А з Таїті летимо до Сан-Франциско. До Європи ж повертаємося з Лос-Анджелес.
А на місці? Вже маєш розписаний план екскурсі? Що хочете побачити? Який план максимум?
- У Бангкоку ми залишаємося в столиці і зосереджуємося на екскурсіях по місті. Я вже маю кілька обов’язкових пунктів, які хочу відвідати. У Сінгапурі вже теж знаю, що хочемо побачити. Ми колись там були, але тоді ще не діяли Gardens by the Bay – прекрасний комплекс садів, який простягається над затокою Маріна Бей. Ми впевнені, що нашій донці там дуже сподобається. У Сідней хочемо відвідати оперу, але ще точно не знаю, що ще… На Таїті проведемо шість днів, але точного маршруту поки що не маю. У США хочемо взяти в оренду машину і поїхати до національних парків. Ми хочемо, щоби ця подорож була насичена. Цьогоріч у нас вже були ліниві, спокійні, стаціонарні канікули, тепер прийшов час на відпочинок активний.
Берете із собою багато іграшок?
- Не думаю, тому що ми летимо із ручним багажем. Так, ми прийняли таке рішення, тому що хочемо мінімізувати стрес, пов’язаний із отримуванням або не отримуванням багажу на летовищах. Ми плануємо десь ближче до кінця подорожі докупити якісь речі, тому певно зі США вже будемо летіти із валізкою.
Щеплення всі маєте?
- Так, коли говорити про вакцинацію, то ми все перевірили. Доня має всі щеплення, які потрібно зробити у її віці. Додатково ми її провакцинували проти гепатиту типу А, а також провакцинуємо проти черевного тифу. Варто пам’ятати про те, що коли ми вакцинуємо дитину, попросити медичну сестру або лікаря вписати ці всі щеплення у жовту книжечку щеплень. У деяких країнах (особливо африканських) вимагають наявність такої книжечки щеплень. Ми таку книжечку щеплень маємо, і вписали до неї навіть щеплення проти ковід-19.
Чи плануючи цю подорож навколо світу, Ти звертала особливу увагу на якісь її елементи – саме з огляду на дитину?
- Наприклад, перельоти ми планували так, щоби довгі рейси були вночі – щоби дитина могла поспати. Натомість хочу звернути увагу батьків, котрі подорожують з дітьми, що на летовищах є спеціальні зони для дітей, де маленькі пасажири можуть погратися, відпочити. Я, наприклад, одразу питаю, де на цьому летовищі є дитячий зал. У контексті цієї конкретної подорожі я хвилююся, що ми всі будемо боротися із десинзхронозом (джетлагом), адже ми постійно будемо змінювати часові пояси. І щиро кажучи, я навіть не знаю, як пристосуватися до цього. Є різні методи – наприклад, навести годинник у момент старту – так, щоби вже на місці жити на місцевим часом. Але буде складно – у нас буде ніч, а на місці – день… Ну що ж, побачимо, як все вийде.
Коли читаю Твій блог, то зауважую, що для Тебе, як і для мене, важливим елементом подорожі є кухня, місцеві страви, нові смаки… І, здогадуюся, що не возиш із собою баночок із дитячим харчуванням…
- Це один із великих плюсів нашої коханої дитини – вона не боїться пізнавати нові смаки, а єдине обмеження – це пікантність страви. Доні смакує те, на що діти зазвичай кривляться – це оливки, зелені овочі тощо. Але мушу сказати, що у наших подорожах ми дуже часто зустрічаємося зі зичливістю власників кафе чи барів, ресторанів, де ми їмо. Нас питають, а що би хотіла з’їсти ваша дитина, або ж попереджають, що ця страва належить до пікантних. А ще ми з чоловіком часто замовляємо різні страви, тож мала може собі теж вибрати, що їй більше смакує. Загалом, я налаштована дуже позитивно!
Запрошую послухати розмову у доданому файлі
Яна Стемпнєвич