Українська Служба

Студент, житло і війна

08.12.2022 12:30
Серед людей, які були вимушені шукати безпеки за кордоном, опинилася велика кількість випускників шкіл та студентів-першокурсників, які через несподівану зміну країни проживання мали також змінювати свої плани та починати процес вступу до польських вищих навчальних закладів, шукати житло у екстремальних обставинах
Аудіо
Ілюстраційне фотоCC0 Domena publiczna / https://pxhere.com/pl/photo/729072

Початок студентського життя завжди наповнений великою кількістю викликів. Особливо багато їх з’являється тоді, коли молоді люди покидають рідний дім та їдуть навчатися за кордон. Пошук житла є одним з перших завдань на цьому шляху і ,зазвичай, воно вирішувалося «у штатному режимі», адже було не тільки обов’язковим, а і очікуваним. Ситуація змінилася після початку повномасштабного вторгнення Росії на територію України, викликавши хвилю переселенців та ускладнивши ситуацію з ринком житла у Польщі.

Серед цих людей, які були вимушені шукати безпеки за кордоном, опинилася велика кількість випускників шкіл та cтудентів-першокурсників, які через несподівану зміну країни проживання мали також змінювати свої плани та починати процес вступу до польських вищих навчальних закладів, шукати житло у екстремальних обставинах.

На самому початку свого перебування у Польщі, українці найчастіше користувалися допомогою волонтерів, які надавали можливість жити безпосередньо у їхніх домівках, та допомогою друзів чи членів родини, які на той момент вже мешкали у Польщі певний час. Пізніше місце проживання необхідно було змінювати. Деяким пощастило знайти безкоштовне житло від волонтерів на довший термін, але значна кількість мала знімати квартиру або кімнату вже за власні гроші.

За коментарями я звернувся до студентів-першокурсників, які безпосередньо опинилися у такій ситуації рік тому та вже пройшли певний шлях свого становлення у новій країні. 

Ярослава навчається на першому курсі в одному з закладів вищої освіти Варшави, паралельно продовжуючи навчання в одному з університетів Харкова в онлайн форматі. Вона зазначає, що їй пощастило бути прийнятою в домі її друзів на самому початку, але згодом вона мала шукати нове місце проживання. Серед основних труднощів у процесі пошуку студентка виділяє недостатнє знання польської мови. 

«Так як ми приїхали і не знали польської мови, було досить важко в комунікації з орендодавцем та складанні договору про оренду. Договір є важливою річчю і коли ти не знаєш мови  краще не ризикувати»,  розповіла Ярослава.

Тому дівчина звернулася до своїх друзів, які допомогли їй у комунікації з орендодавцем та підписанні договору. Зараз вона проживає у двокімнатній квартирі, в якій разом з нею мешкають ще три людини. За місце в кімнаті для двох вона платить 850 злотих на місяць. Оплачувати житло їй допомагають батьки, які знаходяться в Україні.

Фінансовий бік питання є досить важким викликом для більшості українських студентів, адже мінімальна ціна оренди однокімнатної квартири у Варшаві знаходиться на рівні приблизно 2000 злотих на місяць при мінімальній заробітній платі приблизно 2400 злотих на місяць нетто. Звичайно, студенти, зазвичай, якщо не знайшли місце у гуртожитку, знімають кімнату у квартирі або місце у кімнаті, але і працювати на повну ставку теж можливості не мають.

Мій наступний співрозмовник Андрій, який приїхав до Польщі через 2 місяці після початку війни і теж спочатку жив у друзів, після чого якийсь час у гуртожитку, а пізніше шукав кімнату у квартирі. 

«З оголошень на які я відповідав, у більшості випадків з’ясовувалося, що воно вже не є актуальним. Попит є дуже великий і житло тяжко шукати»,  нарікає Андрій.

Це правда, в певний момент пошук житла у Варшаві перетворився на справжній конкурс з мінімальними шансом на перемогу. Телефони орендодавців розривалися від дзвінків і на оглядини квартири утворювалися черги. Варто зауважити, що з часом ситуація стабілізувалася. Андрій знайшов місце у кімнаті для двох осіб і платить за неї 950 злотих на місяць. Він також розповів про те, як він долав мовні перешкоди в комунікації з орендодавцем. 

«Якщо ви приїхали до Варшави, то вже десь за місяць ви зможете більш-менш адаптуватися. Я перекладав текст і відповідав на оголошення. Вже безпосередньо розмовляючи з орендодавцем я переходив на англійську мову. Якщо власник квартири спілкувався тільки польською мовою, ми користувалися перекладачем у телефоні»,  додав Андрій.

Студент Микита приїхав до Польщі разом з мамою після початку війни. Знайти житло одразу їм допомогла міжнародна фірма, працівником якої є його мама.

«В цій квартирі ми з мамою жили до тих пір, поки я не вступив до ВНЗ та отримав місце у гуртожитку»,  зауважив хлопець.

Він тішиться, що зміг вступити до вишу і отримати місце у гуртожитку, де платить 630 злотих на місяць. Це дійсно приваблива ціна, але не тільки вона є приводом для втіхи, але і більш незалежне від батьків життя. Багато підлітків, які звикли мати більше власного простору в Україні, зараз живуть зі своїми батьками у значно менших житлових приміщеннях в еміграції.

Попит на гуртожитки, в свою чергу, виріс так само як і попит на квартири. Навчальні заклади не можуть задовільнити потреб всіх студентів. Будемо сподіватися, що ця проблема буде поступово вирішуватися і вже в найближчому майбутньому завдання пошуку житла для студента не буде проблематичним.

Микита Стефко

Запрошуємо слухати аудіоверсію матеріалу

Побач більше на цю тему: студенти