«Ми закликаємо уряд Республіки Австрія вжити невідкладних заходів щодо вшанування пам’яті жертв колишнього концтабору Ґузен, територія якого десятиліттями залишалася занедбаною», - наголосив у вівторок у заяві міністр закордонних справ Польщі Яцек Чапутович.
Очільник польського уряду нагадав, що 5 травня 1945 року о 17-ій годині американські підрозділи увійшли до німецького концентраційного табору Ґузен. Того ж дня був визволений головний концтабір Маутгаузен, а наприкінці квітня - на початку травня інші другорядні філії системи таборів Маутгаузен-Ґузен.
Чапутович навів також спогади живого до сьогодні ексв’язня концтабору Ґузен Станіслава Залєвського.
«Американці ввійшли до Ґузена ІІ 5 травня 1945 року близько 17:00. Насправді в табір вбігло декілька американських солдатів, з яких один польською вигукнув: „Jesteśta wolni” (правильно «Jesteście wolni» - «Ви вильні» - ред.). Неможливо описати, що відбувалося потім. Плач, сльози, взаємні обійми та „Jeszcze Polska nie zginęła...” (перший рядок гімну Польщі – ред.). Свої національні гімни почали співати також в’язні інших національностей».
За словами міністра закордонних справ Польщі, для Станіслава Залєвського, в’язня Аушвіц та Ґузен, а також багатьох інших в’язнів, завершився немислимий кошмар, який тривав від 1943 року. Однак багато не дочекалося бажаної свободи. З приблизно 190 тис. ув’язнених у системі концтаборів Маутгаузен-Ґузен було вбито близько 90 тис. осіб, громадян зі щонайменше 26 країн; лише в Ґузені з майже 78 тис. було вбито приблизно 45 тис. в’язнів.
«Ґузен – це трагічне місце у похмурій історії людства, і особливо в польській пам’яті, не лише через кількість в’язнів та жертв з Польщі, але тому, що серед них було багато освічених людей, навмисно заарештованих у перші місяці війни – тому цей табір почали називати табором винищення польської інтелігенції (Vernichtungslager für die polnische Intelligenz)», - наголосив Чапутович у заяві.
75-а річниця визволення Ґузен, як зазначив міністр, закріпила пам’ять про всіх в’язнів Ґузена, а були серед них поляки, іспанці, громадяни колишньої Югославії, колишнього Радянського Союзу, Угорщини, Франції, Люксембургу; система концтаборів Маутгаузен-Ґузен – це також місце винищення тисяч польських та європейських євреїв.
«У цей особливий день ми закликаємо уряд Республіки Австрія вжити невідкладних кроків для вшанування пам’яті жертв колишнього табору Ґузен, територія якого залишалася занедбаною протягом десятиліть. Ми сподіваємося на реалізацію дій, анонсованих у коаліційній угоді», - заявив Чапутович.
Очільник МЗС Польщі наголосив, що Польща очікувала, що відповідні рішення щодо викуплення австрійською державою з приватних рук теренів, що залишилися після табору Ґузен, будуть прийняті до 75-ї річниці його визволення.
«Розуміючи нинішні обмеження, пов’язані з пандемією, ми висловлюємо надію, що табір Ґузен – який в’язні називали „передсінням” чи навіть „дном пекла”, унікальне місце з погляду на трагічну історію в періоду війни, відсутність повоєнного вшанування пам’яті, непохитну присутність у колективність пам’яті багатьох держав та суспільств – нарешті дочекається гідного меморіалу», - підкреслив Чапутович.
Очільник польської дипломатії сповістив, що відповідно до заяв прем’єра Матеуша Моравєцького під час його візиту до колишнього німецького нацистського концтабору Аушвіц у грудні минулого року, Польща збереже активність у цій справі і, визнаючи повноваження Республіки Австрія, готова до реалізації, за погодженням з організаціями колишніх в’язнів та державами походження жертв, усіх заходів для гідного вшанування пам’ятні, включно з викуповуванням землі, на якій був концтабір.
«Ми ніколи не забудемо про страждання в’язнів системи концтаборів Маутгаузен-Ґузен, ми зобов’язані цим вбитим, тим, хто вижив, і майбутнім поколінням. Це важлива частина історичної свідомості й трагічної спадщини багатьох суспільств, частина нашої європейської спадщини», - заявив Яцек Чапутович.
Нагадаємо, 30 квітня згадували 75-у річницю звільнення колишнього жіночого концтабору Равенсбрюк у Німеччині, де було ув'язнено понад 130 тис. жінок та дітей, понад 90 тис. з них були страчені.
PAP/Т.А.