В світі вже написано чимало книг про природу комунізму та такі його течії: марксизм, ленінізм, троцькізм, націонал-комунізм. Є ряд публікацій, які описують злочинний характер ідеології і практики комунізму. Свого часу широкого розголосу набула колективна праця «Чорна книга комунізму», яку на Заході, де в моді марксизм, сприйняли як пасквіль і гоніння на відьом. Теж варто згадати інші критичні праці, такі як «Більшовизм a la francaise» французького історика Стефана Куртуа і тритомне видання «Історія комунізму на світі» Тьєрі Волтона, ще одного французького дослідника.
Проте, якщо порівняти кількість робіт про злочинну суть нацизму і фашизму, то висвітлення теми комунізму не йде в ніяке порівняння.
Нещодавно вийшла друком монографія видатного польського політолога й історика професора Войцєха Рошковського «Світовий комунізм - від теорії до злочину», яка є серйозним внеском у вивчення згаданої проблеми. В розмові з Польським радіо професор Рошковський відзначив, що у зв’язку з повномасштабною війною путінської росії, спадкоємниці совєтської імперії, проти України його книжка набула несподіваної актуальності.
Дивовижним чином книжка стала актуальною. Про визначення злочинів у міжнародному праві подекуди забувають. Ми чули про трибунал в справі злочинів у Руанді чи Камбоджі. Проте такі далекі справи не особливо цікавили польського читача. Натомість сьогодні напевно всі поляки вражені тим, що відбувається в Україні. Зокрема тому, що це настільки близько від нас і торкається людей, яких ми розуміємо. Українці наші близькі сусіди. І там відбуваються речі, які описані в дефініціях злочинів у відповідності до міжнародного права. Ці дефініції дуже точні і не може бути жодного сумніву, що Путін чинить злочини, описані в міжнародному праві. І йдеться про договори, які підписував як Радянський Союз, так і Російська Федерація, його правонаступниця.
Що стосується моєї книги, то є певна проблема. Там описуються події, які мали місце ще до схвалення ООН дефініцій злочинів. Але Путін чинить всі ці злочини в Україні, коли вони вже давно всі визначені в міжнародній юридичній практиці, а СРСР і РФ виступають підписантами відповідних міжнародних конвенцій. І тому немає жодних сумнівів, що ми тут маємо справу зі злочинами.
В своїй книзі професор Рошковський аналізує не лише комунізм з точки зору його злочинів в світлі міжнародного права, але й джерела цієї ідеології. Скажімо, американський політолог Майкл Новак, який працював в адміністрації Рональда Рейгана вважав, що комунізм нищив людські душі, підприємливість, почуття гідності, віру в іншого, здатність брати на себе відповідальність тощо. Водночас Войцєх Рошковський лаконічно називає комунізм «великим шахрайством», власне беручи за основу оману теорії Маркса-Енгельса.
Велике шахрайство, на мою думку, є найкращим лаконічним окресленням того, чим є комунізм, бо він містить цілковито хибну теорію, яка суперечить людській природі. Ця теорія ґрунтується на абсолютно неправильному розумінні сутності людини, філософії людини і цілого всесвіту. Комунізм розглядає людей як матеріал, з якого якісь соціальні інженери мають збудувати краще майбутнє. Проте проблема в тому, що ці соціальні деміурги є злочинцями. Скажімо, у своїй книзі я цитую «Катехизм революціонера» Нечаєва у відповідності до якого хтось без будь-яких моральних принципів має творити нову людину. Комуністи зверталися до Сергєя Нечаєва, який твердив, що необхідно створити світ поза добром і злом. Я говорю чітко, що поза добром і злом живуть злочинці.
Комунізм поруч з нацизмом є однією з двох найбільш смертоносних тоталітарних ідеологій. Історик пише, що комунізм починався з утопії про створення щасливого майбутнього нібито для добра цілого людства, а вилився в жахливі злочини з мільйонами смертей. Він відзначає, що покарання і засудження, а навіть підрахунки кількості жертв комуністичних злочинів виглядають дуже проблематично і є маса занедбань. Професор Рошковський принагідно підкреслює один дуже важливий аспект, пов'язаний зі злочинною суттю путінського режиму, який так довго толерував колективний Захід.
Шукаючи більш точні дані кількості жертв дослідники не прийшли до згоди і не змогли визначитися з цифрами. Ми говоримо про похибку масштабу кількох десятків мільйонів жертв комуністичного ладу на світі.
Проте є ще інший песимістичний аспект. Дивлячись на те, що витворяє Путін, то можна задатися питанням, який його зв’язок з совєтським комунізмом? Скажімо, в Росії діє КПРФ, яка нібито в опозиції до Путіна і виринає питання, ким є він і його партія «Єдина Росія» в стосунку до комунізму.
Отож, феномен Путін глибоко закорінений в совєтському комунізмі. Путін виводиться і черпає з кагебістської традиції. Це найвідразливіша структура совєтської держави.
І Захід взяв за добру монету існування держави, на чолі якої стоїть банда осіб, які виводяться з КГБ. Світ впродовж останніх 20 років намагався утримувати дружні стосунки з також державою.
Більше того, Захід використовував для своєї вигоди торговельні і бізнес відносини з Росією Путіна. На жаль, західні політичні еліти, говорячи за Леніним, продавали мотузку, на якій сьогодні Путін намагається повісити Україну, а напевно йому йдеться й про інші країни.
Тому омана, що можна домовлятися і укладати угоди з бандитами закінчується чимсь таким, що ми сьогодні, на жаль, спостерігаємо.
Професор Рошковський звертає увагу, що комуністична ідеологія сильно закорінена на Заході, передовсім серед владних еліт ЕС, і що там не має розуміння його злочинної і облудливої суті.
Голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер свого часу відкривав пам’ятник Марксу. Здається, що в Європарламенті ще сидять депутати, які представляють партії, котрі досі називаються комуністичними. Один з будинків Європарламенту носить ім’я Спінеллі, а це був видатний діяч і теоретик Комуністичної партії Італії.
Можна сказати, що комунізм на Заході добре собі вмостився і в деяких країнах Заходу його вважають повноправною політичною традицією. І мені здається, що це є однією з кричущих проблем сучасної західної цивілізації. На Заході не змогли провести лінію між цивілізованим світом – нехай це буде лівиця, правиця і вся демократична політична сцена – і варварством. Складно вести мову про комунізм як про демократичну течію, коли він взагалі висаджує демократію в повітря.
Дослідник підкреслює, що одурманені комуністичною ідеологією представники Заходу ніколи не квапилися перебиратися до батьківщини «вождя світового пролетаріату», а навпаки рух відбувався у зворотному порядку – зі Заходу на Схід.
І це черговий приклад цієї фундаментальної облуди, цього великого шахрайства. Ці люди живуть у брехні і не здатні від цього відмежуватися. Те чим є феномен Путіна і сьогоднішньої Росії глибоко закорінений «Катехизмі революціонера», теорії Леніна і в тому, що Ленін говорив про кошти революції. Все це вкорінено в тому, що вчиняв Сталін ітд.
І Захід повинен зрозуміти, що це антицивілізація, «імперія зла», про яку говорив президент США Рональд Рейган і повинен розуміти суть цієї «імперії зла».
Домовленості між Заходом і Кремлем завжди були певним інструментарієм. Принцип дотримання угод напевно є чимось найбільш чужим Кремлю.
PR1/no