9 травня довгий час в незалежній Україні святкували як «День Перемоги». Зараз це День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, а 8 травня — День пам’яті та примирення. Як Україна йшла до цих змін? Як в інших європейських країнах, зокрема в Польщі, вшановують ці дні?
Україна йшла до переосмислення цього дня дуже важко. Я як людина, яка була дотична до формування порядку денного, дуже добре пам’ятаю, наскільки важко це сприймалося. У 2014 році я був долучений до команди Інституту національної пам’яті. Ми пробували перезапустити і Інститут, і переосмислити історію, яка пов’язана з Україною у Другій світовій війні. Ми намагалися повернутися до більш гуманістичних сенсів. Усі добре пам’ятають ту риторику, з якою Путін виходив на авансцену. Він казав: «Ми б перемогли і без українців». І повторював це кілька разів у різних ситуаціях. Російська пропаганда намагалася сильно впливати на українську суспільну думку та нав’язувати велику кількість міфів, наприклад, про 28 панфілівців чи про Катинь, яку нібито зробили не НКВД, а нацисти. І величезна кількість міфів була пов’язана з датуванням Другої світової війни. СРСР використовував термін «Велика вітчизняна війна» для того, щоб прикрити інший етап Другої світової війни, який розпочався з 1 вересня 1939 року, коли бомбардували не тільки Варшаву, але і Львів, і Дрогобич. Перші жертви Другої світової війни в Україні — це жертви Львова і Дрогобича. Про це необхідно було говорити, так само як і про те, що Друга світова війна в Європі закінчилася не 9 травня, коли про це дізнався Сталін, а 8 травня, коли о 23:01 настала перша хвилина миру. Це історичний факт, який був підтверджений двома Актами капітуляції Німеччини. День початку миру в Європі — це 8 травня.
Продовження розмови слухайте у прикріпленому аудіофайлі
Розмовляла Світлана Берестовська