До питання про Річ Посполиту Обох Народів та її культуру

У Варшаві історики і культурознавці дискутували про характер і національну суть культури давньої Речі Посполитої

Стяг Речі Посполитої Обох Народів

foto:https://pl.m.wikipedia.org/wiki/Plik:Flaga_Rzeczypospolitej_Obojga_Narodow_ogolna.svg

Культура Першої Речі Посполитої, Речі Посполитої Обох Народів залишається одним із найскладніших і водночас найцікавіших феноменів у європейській історії. Хоча ця держава, яка виникла у 1569 році після Люблінської унії була політичним союзом Королівства Польського і Великого князівства Литовського, але насправді вона являла собою конгломерат народів і культур — польської, литовської, української, білоруської, єврейської та інших. Проте в польській історичній свідомості і великою мірою ще й польській історіографії нерідко домінує полоноцентричний погляд. Річ Посполита трактується як «польська держава», а її культура — як «старопольська», тоді як інші складові спадщини опиняються на маргінесі або сприймаються лише як «додаток» до польської традиції. В Україні теж великою мірою бачиться давня Річ Посполита як «Польща».

Сучасні дослідження й дискусії все частіше ставлять під сумнів таке звужене бачення, пропонуючи альтернативні категорії — «речпосполитська культура», «полінаціональна спадщина», «культура політичного народу». Це дозволяє по-новому поглянути на багатошаровість, взаємопроникнення та гібридність цього історичного явища.
На цю тему говорили учасники панельної дискусії «Культура Речі Посполитої: “Старопольська”, “Речпосполитська”, “Полінаціональна”?», яка пройшла у Варшаві в рамках ІІІ Конгресу дослідників історії Литви, Польщі, України і Білорусі. 

(Звіт з цього заходу в прикріпленому звуковому файлі)

Матеріал підготував Назар Олійник