Ця дата приурочена до події 1918 року, коли Польща відновила свою незалежність після окупації і щорічно відзначається 11 листопада. Про історичні факти та сучасність прийняття свята в часи повномасштабної війни Росії проти України — говоримо з істориком, екс-директором Польського інституту у Києві Робертом Чижевським. «11 листопада — це насправді кінець Першої світової війни. І незалежна Польща, це саме частина цього процесу. Якби ще подивитися назад, на кілька місяців, це був кінець війни для Росії», — сказав Чижевський. 11 листопада – державний вихідний. Із нагоди свята традиційно вулицями Варшави пройде кілька масових заходів. Найбільший з них – це Марш Незалежності. Що змінилось за всі ці роки у сприйнятті цього дня польським суспільством? Що означає зараз поняття «незалежність держави», коли з 2014 року в Україні триває війна Росії проти України? Про сучасне осмислення та усвідомлення поняття «незалежність держави» – далі говоримо з істориком, директором Інституту світової політики Євгеном Магдою. «Я думаю, що для Польщі незалежність України, і це давня позиція, це запорука існування успішної Польщі. І цей меседж, якому вже десятиліття, він, як на мене, починаючи з лютого 2022 року, поширюється не лише в середовищі інтелектуалів. Він поширюється в середовищі людей, які стикаються з російською агресією проти України», – каже історик та політолог. За його словами, ті люди, які бачать, як себе ведуть російські окупанти в Україні, вони розуміють, чим це може стати для Польщі. «І було б дивно, якби в Польщі повністю був такий проукраїнський настрій. Я неодноразово казав, що в Польщі можуть бути тільки пропольські політики. А Україна повинна створювати своїми діями інтерес всередині польського суспільства до того, щоб нас підтримували. Мені здається, що в Україні об'єктивно бракує інформації про польську підтримку. Тобто цифри та пакети військової допомоги, мільярди євро були відправлені на допомогу Україні... Вони перебиваються тим, що зараз йде дискусія про умови перебування українських воєнних мігрантів в Польщі, що цей момент стає елементом польського порядку денного», – зауважив Євген Магда. «Ми маємо зробити так, щоб в польському суспільстві розуміли, що Польща сьогодні для України стратегічний тил, і саме завдяки польській підтримці Україна є більш міцною, що Україна для Польщі надійний партнер. Гасло XIX століття «За нашу і вашу свободу», яке було вишито на знаменах Січневого повстання, воно вже реалізовано. Ми вже живемо в незалежних державах. Гасло «За нашу і вашу безпеку» – це те, що Україна повинна транслювати на сьогоднішній момент Польщі разом з технологіями використання дронів, разом з трансляцією свого військового досвіду, разом з тим, щоб показувати, що ми крокуємо далі вперед. А мейнстримом нашої політики, нашого діалогу, має бути гасло «За наше і ваше майбутнє», за майбутнє України в Європейському Союзі і в НАТО, що далеко не всім в Європейському Союзі і в НАТО подобається перспектива утворення такого дуету польсько-українського», – сказав політолог. Як переосмислюється українська ідентичність і наша спільна історія України та Польщі зараз у часи війни Росії проти України? Що змінилося в українській національній ідентичності? Про це говоримо з дослідницею, професоркою Києво-Могилянської академії, членкинею Польського і Українського Пен-клубів Олею Гнатюк. «Незалежність – це велике добро, за яке потрібно боротися. Питання здобуття незалежності є далеко-далеко непростим. І 1918 року, коли Польща змогла стати незалежною державою, Україна не змогла. Не змогла почасти через дії Польщі. На сьогодні цей чинник вже не існує. Тобто Польща, як жодна інша держава у світі, підтримує українську незалежність. І це фундаментальна зміна, яка відбулася протягом цього століття, яке минуло від початку польської незалежності. Тобто я розумію, що сьогодні так чи інакше це розуміють всі поляки. Що якщо Україна не встоїть, не захистить своєї незалежності, це буде катастрофа світового масштабу», – наголосила Оля Гнатюк.
Запрошуємо послухати інтерв'ю у доданому файлі
Світлана Мялик