Події на Волині й досі залишаються одним із найболючіших і найсуперечливіших питань у відносинах між Польщею та Україною. Польські історики говорять про понад 100 тисяч загиблих поляків, тоді як українські дослідники вважають ці оцінки не доведеними. Водночас польські історики визнають, що внаслідок актів помсти могли загинути від 10 до 20 тисяч українців.
Посол України в Республіці Польща Василь Боднар разом із дипломатами Посольства України взяв участь у літургії у День пам’яті жертв Волинського злочину, яка відбулася у Польовій катедрі Війська Польського у Варшаві, повідомляють на сторінках українського посольства. «Сьогодні ми схиляємо голови перед пам’яттю всіх невинних жертв Волинської трагедії. Україна розділяє біль польського народу та з повагою ставиться до пам’яті всіх загиблих. Для нас будь-яке вбивство мирних людей є трагедією, а життя кожної людини має однакову цінність. Ми також пам’ятаємо про українців, які стали невинними жертвами міжетнічного насильства, політичних репресій та депортацій. Пам’ять про загиблих має об’єднувати наші народи у співчутті, взаємній повазі та спільному прагненні до історичної правди», — наголосив Василь Боднар.
Український історик Олексій Ліончук, який свого часу закінчив історичний факультет у Рівному, а з 2014 року навчався в докторантурі Ягеллонський університет, захистив докторською дисертацію, переконаний, що тема Волинського злочину має вивчатись істориками, без втручання політики в ці процеси. Також, на його думку, варто шукати ті постаті і події в нашій історії, які будуть нас поєднувати. Він, зокрема, прокоментував новину про те, що внук Анни Валентинович пропонує президентам і Польщі і України відзначити її постать у Пантеоні українських Героїв задля примирення між нашими народами.
«З наукової точки зору, якщо подивитися, то Польща і Україна мають складну історію, від цього ми нікуди не дінемось. Але я завжди кажу, що минулого ми вже, на жаль, не змінимо, як би ми того не хотіли, ми маємо думати про майбутнє. І тому, справді, Анна Валентинович — це той образ, людина, яка думала саме про майбутнє. Вона не ставила свої якісь інтереси особисті, вищі загальні інтереси тої самої "Солідарності". І тому, насправді, Анна Валентинович — так, це людина, яка справді може стати таким поєднавчим фактом поляків і українців в даній ситуації. Крім того, ми бачимо, якщо говорити про громадянське суспільство, воно більш дивиться в майбутнє. Питання історичні важливі, але вони зараз не є першорядними. Зараз головне безпека. Другий важливий момент, коли ми говоримо про історію. У нас були теж дуже хороші моменти, коли, згадувати 1920 рік і битва за Варшаву, Чудо над Віслою», — наголосив історик. Відповідаючи на запитання про те, які міфи доводиться спростовувати, Олексій Ліончук зазначив, що йдеться про Волинський злочин.
«І доводиться пояснювати людям те, що історія не є білою або чорною. Там дуже багато відтінків різних. І, насправді, знову ж таки, не всі, не можна на всю формацію, якою була УПА, кидати тінь того, що відбулося. Про це сказав, до речі, Норман Дейвіс (британський історик — ред.). 90% тих вояків, які перебували в лавах УПА, вони до того (Волинського злочину — ред.) не мають жодного стосунку. І оце треба пам'ятати. Так само, коли говоримо про гору Монастир і ту могилу, і ті імена, які там, на жаль, до цього часу не з'явилися», — наголосив Олексій Ліончук
Польський журналіст, очільник медіапроєкту «Чорне небо» Павел Боболович каже, що коли йдеться про Волинський злочин, то тут маємо декілька різних напрямів. І всі вони складні, адже зачіпають історичну пам'ять Польщі і України.
«Для поляків є дуже важливий процес перепоховання, ексгумації тих, які були жертвами подій сорокових років. І коли українська сторона надала дозволи на пошукові та ексгумаційні роботи, то це основна річ, яка буде реалізована. Це саме важливе. І це позначає те, що можемо налагодити цей дуже складний процес в нашій пам'яті, польсько-українській пам'яті, пам'яті кожної з наших націй. До того ж, паралельно, був відкритий діалог польсько-українських істориків. Відбувся перший історичний конгрес польсько-український. Мені здавалося, що це момент, коли все йде в доброму напрямку. Якраз тут з'явилося щось, що було непередбачувальне. Те, що може викликати напруги між поляками і українцями. І тут заходимо в цій історичній частині, в цей другий рівень наших відносин, зв'язаних з Волинською різаниною. Як вона перекладається на наші відносини, як перекладається безпосередньо на політику Польщі і України. І то, що зараз між Польщею і Україною, я скажу серйозно, я не можу зрозуміти, що це щось таке і складне, і викликає тривогу, і викликає багато різних почуттів. Адже це просто працює тільки на користь одній державі, працює на Росію», — наголосив Павел Боболович.
Запрошуємо послухати інтерв'ю у доданому файлі
Світлана Мялик