Українська Служба
Додати як бажане джерело в Google

Додайте нас до пріоритетних джерел у Google, щоб наші новини відображалися у Вас на початку результатів пошуку.

Воля Островецька: що показали перші дні ексгумацій жертв Волинського злочину

20.07.2026 19:00
У Волинській області тривають ексгумації жертв Волинської трагедії. Працівники Інституту національної пам'яті Польщі та Медичного університету у Вроцлаві працюють на території вже неіснуючого села Воля Островецька неподалік польсько-українського кордону. Пошуки тривають уже близько тижня.
Аудіо
  • Інтерв'ю з представником Інституту національної пам'яті Польщі Томашом Тшаскою
 ,         .
Пошукові роботи, які проводить Інститут національної пам'яті спільно з українськими колегами.Tomasz Trzaska/IPN

Події на Волині сьогодні залишаються однією з найболючіших тем у польсько-українських відносинах. Польські історики говорять про понад 100 тисяч цивільних осіб, які загинули під час Другої світової війни та в післявоєнний період від рук представників підрозділів Української повстанської армії та Організації українських націоналістів на території Волині та Східної Галичини. Натомість українські науковці зазначають, що кількість жертв була значно меншою, та підкреслюють, що під час відплатних акцій Армії Крайової також гинули українці. Фахівці з України наголошують на значенні дискримінаційної політики, яку проводила польська влада щодо українців, які мешкали на цих територіях.

Сьогодні історична пам'ять дедалі частіше стає причиною напруження у відносинах на лінії Київ—Варшава, а кривавий конфлікт, що відбувся між поляками й українцями, — приводом для популістичних гасел, дезінформації та поглиблення розколу в польсько-українських відносинах. Багато польських та українських експертів вважають, що пошукові роботи й ексгумації можуть допомогти відновити історичну справедливість та уникнути політизації Волинської трагедії.

На території вже неіснуючого села Воля Островецька саме тривають такі роботи. На місці працюють фахівці Інституту національної пам'яті (IPN) Польщі та Медичного університету у Вроцлаві, а також науковці Українського інституту національної пам'яті.

Ми розпочали роботи в середині тижня, тому що, по-перше, нам потрібно було дістатися на місце, по-друге — облаштувати логістичну базу, де зберігатимуться останки до моменту їх перевезення до холодильного сховища?  говорить представник Інституту національної пам'яті Польщі Томаш Тшаска. — Також необхідно було підготувати всю інфраструктуру, адже, попри те, що колись тут було село, сьогодні це відкрите поле, фактично ліс на його узліссі. Ми мали облаштувати всю базу, а територію попередньо перевірили сапери.

Уже в середу ми розпочали основний етап — ексгумаційні роботи. Ми підняли останки однієї людини з одиночного поховання та розпочали дослідження масового поховання у Волі Островецькій, на території колишнього господарства Олександра Стражиця. Наразі триває розкриття цього поховання. Поки що ми не піднімаємо останки, оскільки спершу повинні відкрити верхній шар поховання, задокументувати його, і лише після цього можна буде вилучати останки та поступово просуватися нижче. Тому на цей момент ми ще не знаємо, скільки людей там поховано, хоча вже вдалося виявити останки понад 30 осіб. Думаю, ця кількість зростатиме, адже наразі ми дослідили лише верхній шар.


Пошукові роботи, які проводить Інститут національної пам'яті спільно з українськими колегами Пошукові роботи, які проводить Інститут національної пам'яті спільно з українськими колегами. Tomasz Trzaska/IPN

Фахівці працюють на місці щонайменше двох братських поховань жертв Волинського злочину. Станом на сьогодні вдалося віднайти останки приблизно 30 осіб. Польські експерти вказують, що в цьому місці кількість тіл може сягати близько ста. Раніше ексгумації у Волі Островецькій проводилися на початку 1990-х та у 2000-х роках. Керівником тодішніх робіт був історик Люблінського відділення Інституту національної пам'яті Польщі, дослідник Волинської трагедії, доктор Леон Попек. Тоді було знайдено останки 650 жертв. Фахівці оцінюють, що в цьому місці від рук підрозділів УПА загинуло близько тисячі осіб.

Перші результати досліджень уже свідчать про те, що це нерегулярні поховання, — говорить Томаш Тшаска з IPN. — Тіла були просто скинуті до могильних ям. Звісно, жодних трун немає. Це видно як за розташуванням останків, так і з того, що вони лежать не поруч одне з одним, а хаотично. Видно, що це своєрідний насип з останків: у центрі він вищий, а по краях нижчий. Це свідчить про те, що тут було поховано дуже багато людей. Крім того, ми бачимо, що черепи мають сліди дуже сильних механічних ушкоджень. Вони розтрощені, мають отвори, які можуть свідчити про удари палицею, молотом. Це попередні припущення, однак ми повинні вилучити останки та провести їх детальний огляд, щоб робити остаточні й однозначні висновки.

Серед знайдених останків були також предмети побуту та особисті речі, зокрема обручки, хрестики й намистини. Томаш Тшаска зазначає, що на місці не було знайдено військового одягу чи спорядження, що вказує на те, що жертвами були цивільні особи. Самі пошукові роботи відбуваються за участю мультидисциплінарної команди, до складу якої входять історики, археологи, медики та судові експерти. Томаш Тшаска зазначає, що це допомагає забезпечити всьому процесу наукову точність.

Обручка, що була знайдена під час пошукових робіт Обручка, що була знайдена під час пошукових робіт. Tomasz Trzaska/IPN

На місці разом із польськими науковцями працюють і українські фахівці. Зокрема, це історики Українського інституту національної пам'яті та представники спеціалізованої установи «Волинські старожитності».

Ми працюємо в місцевості, яка розташована за кілька кілометрів від найближчих сіл, — говорить Томаш Тшаска з IPN. — Сюди не приходять місцеві жителі, можливо, вони навіть не знають про нашу роботу. Тому безпосереднього контакту з місцевою громадою ми не маємо. Натомість можу сказати про команду українських археологів, з якою ми співпрацюємо. Їхня участь є необхідною, оскільки цього вимагає законодавство. Ми повинні мати українського партнера, який представляє нас, подає документи на отримання дозволів і виконує інші необхідні формальності. Такі правові вимоги існують. Наприклад, працюючи в Литві, ми також маємо місцевого партнера. Хочу сказати, що ставлюся до українських колег із великою повагою та захопленням. Це переважно українці, які працюють на місці злочину, скоєного не українцями як народом загалом, а конкретними людьми та конкретною організацією.

Проте я думаю, що для них ця робота певною мірою є непростою. Водночас наша співпраця заслуговує на найвищу оцінку. Я не маю жодних зауважень. Ми бачимо величезну відданість справі та великий професіоналізм із їхнього боку. Тут немає жодних конфліктів чи труднощів. Навпаки, у мене складається враження, що ми є однією командою і працюємо разом уже багато років. Це надзвичайно віддані, високопрофесійні й дуже чутливі люди. Вони ставляться до людських останків із великою повагою та делікатністю. Тому можу сказати лише позитивні слова про наших українських партнерів і переконаний, що наша співпраця й надалі залишатиметься саме такою.

Минулої п'ятниці президент України Володимир Зеленський анонсував відкриття архівів СБУ та Служби зовнішньої розвідки, які стосуються подій на Волині у ХХ столітті. Також, за словами президента, Україна планує розширити співпрацю з Польщею у проведенні пошукових та ексгумаційних робіт, а конкретні пропозиції найближчим часом представить Український інститут національної пам'яті.

Крім того, українська влада має намір надати значну кількість дозволів на проведення пошукових та ексгумаційних робіт. Ці заходи реалізовуватимуться у співпраці з польською стороною, щоб розширити можливості для встановлення місць поховань і гідного вшанування загиблих. Володимир Зеленський наголосив, що Україна прагне будувати з Польщею добросусідські, рівноправні та взаємовигідні відносини, засновані на взаємній повазі. Цей крок позитивно оцінили польська влада та історики. Зокрема дослідник Волинської трагедії, історик Леон Попек, у коментарі Польському агентству преси зазначив, що це є кроком уперед.

Матеріал підготувала Інна Ясніцька

Фахівці: Попри всі труднощі, пошуково-ексгумаційні роботи в Польщі та Україні тривають

02.06.2026 20:57
Про стан і перспективи пошуку та перепоховання жертв польсько-українського конфлікту часів Другої світової війни і післявоєнного періоду — проф. Кшиштоф Шваґжик (віцеголова ІНП Польщі) та Святослав Шеремета    (відповідальний секретар Державної міжвідомчої комісії з увічнення пам'яті жертв війни та політичних репресій).

У Гуті-Пеняцькій виявлено першу могилу із вбитими у 1944 році

12.06.2026 18:30
Перші останки вбитих було знайдено поблизу раніше виявлених фундаментів храму. Отець Томаш Тшаска з Відділу пошуків та ідентифікації ІПН, який працює на місці, повідомив Польському радіо, що це може бути частина великого поховання жертв.

Польські політики заяву Зеленського щодо Волині назвали результатом спільної позиції Варшави

19.07.2026 12:00
Польські політики позитивно оцінили заяву президента України Володимира Зеленського про відкриття архівів щодо Волинського злочину та розширення ексгумацій.