9 жовтня 1621 року завершилася Хотинська битва. Ця битва стала важливим моментом Хотинської війни. На той час облога Хотина тривала понад місяць, розпочавшись ще 2 вересня 1621 року. Фортецю в Хотині захищав і козацький загін, який вкотре продемонстрував свою військову міць під проводом Петра Конашевича-Сагайдачного. Турки прийшли з армією, яка була вдвічі, а може навіть утричі більшою. Противник, попри свою чисельну перевагу, так і не зміг здобути фортецю. Найбільший штурм турецьке військо здійснило 15 вересня, але він був відбитий. Тоді ж вбито одного із найдосвідченіших османських лідерів. Його смерть послабила моральний дух мусульман, але в таборі оборонців ситуація не була кращою. Хвороби й голод мучили людей, а що гірше – 24 вересня помер гетьман Ходкєвич. Його смерть стала серйозним ударом по моральному духу захисників, але оборона залишалася ефективною. Польсько-литовсько-козацьке військо зупинило величезну турецько-татарську армію султана Османа II.
До подій 400-річчя завершення Хотинської битви, що відзначається у 2021 році, товариство «Pospolite Ruszenie» реалізувало проект, який фінансувало Міністерство національної оборони. У проект увійшла, серед іншого, навчальна настільна гра, яку розробили та видали накладом у 300 примірників. Гру під назвою «Хотин. Могутність гусарів» безкоштовно передали в школи, заклади культури, громадські організації та клуби.
Проект включав 42 зустрічі, онлайн-уроки живої історії для майже 1000 учнів початкових та середніх шкіл з усієї Польщі, 5 методичних семінарів, онлайн-виставку під назвою «20 порад для людей, які відвідують Хотин», а також рекламну кампанію в інтернеті. Завдяки співпраці з Польським інститутом у Києві гру успішно перекладено українською мовою, а фонд «Допомоги полякам на Сході» займається просуванням та поширенням гри.
Гостем ефіру є Марек Півоньський, учасник товариства «Pospolite Ruszenie» та співавтор настільної гри «Хотин. Могутність гусарів». Він розповів про мету створення цієї гри:
– Насамперед ми хотіли спрямувати цю гру до школярів, старшокласників та показати їм подію, яка була забута, можна сказати, затьмарена Хотинською битвою 1673 року, про яку більше говорять у навчальному процесі. Хотинська битва 1621 року це не лише особлива перемога – це надзвичайна подія в масштабі військової історії, польська перемога. Ми хочемо вийти за межі цього наративу, тому що це чудовий приклад спільної перемоги, коли польсько-литовсько-козацькі сили в унікальний спосіб об’єдналися і, разом співпрацюючи, подолали тодішню супер імперію. Єдність показала, що ми непереможні.
Чи для вас було важливо, щоби ця гра була спрямована на дидактичну та освітню цінність, чи щоби вона привертала увагу своїми стратегічними можливостями?
– Однозначно, ми намагалися зосередитися на відтворенні нюансів подій 1621 року. Ми не створювали гру, яка обов’язково базується на елементах класичних настільних ігор. Звісно те, що вона має виховну цінність, на якій ми зосередилися, – це одне, але ми намагалися зробити цікаву гру, яка дозволить вам приємно провести час, мати відчуття зануреності в цю історію та певну можливість впливу на хід історії.
Для кого призначена ця гра? Для гравців, любителів історії та баталій чи для учнів навчальних закладів?
– Ви, безперечно, можете використовувати гру, як дидактичний матеріал, якщо ви вчитель. У ній дуже багато графічного матеріалу, на якому можна базувати свої уроки, але, як я вже згадував, – це має бути насамперед гра. Люди, які цікавляться історією, хочуть дізнатися щось більше або просто хочуть пограти також будуть задоволені цією грою. У будь-якому випадку ми маємо хороші відгуки від різних верств суспільства, тож нам здається, що ми добилися свого.
Ваша гра є свого роду історичним симулятором, тому що це не лише бій, а і процес переговорів, дипломатія.
– Так і є. Ми хотіли в скромний спосіб представити складнощі військових дій XVII століття, не вдаючись у деталі, але таким чином показати, що гравець має доглядати за військом. Солдат не завжди б’ється, його треба годувати, іноді він хоче битися, іноді ні. Насправді в завершенні кожного війни завжди є якась політична складова. Можна виграти війну або ж втратити мир, якщо дипломатами погано проведені політичні переговори, що багато разів траплялося в історії Польщі.
Як гра вписалася в історію гетьмана Жолкевського?
– Гра вийшла у 2020 році перед роковинами дати битви тому що, перш за все, це історія гетьмана Жолкєвського є початком польсько-турецької війни 1620–1621 років і вона завершується гетьманом Ходкєвичем. Тобто Жолкєвський розпочав, а Ходкєвич закінчив. Обидва загинули під час цієї війни – перший трагічно, а другий від хвороб під час облоги, а разом це спільна історія (загинути від хвороб теж трагічно, але так чувак в ефірі радіо сказав). Неможливо говорити про Хотинську битву, не згадуючи гетьмана Жолкєвського хоча б тому, що його смерть викликала величезний резонанс, велику хвилю патріотизму та відчуття збурення. Уперше в історії польські збройні сили отримали більше грошей, аніж можливості їх витрачати, тому що воїни отримували кошти зі спеціальних податків, які були спрямовані на захист Речі Посполитої. Тому ця гра має бути не тільки уривком Хотинської битви, а й масштабним відображенням процесу.
З яких елементів складається навчальний проект за мотивами гри «Хотин. Могутність гусарів»?
– Поза грою, у рамках проекту ми створили низку заходів, які були орієнтовані на молодь, як-от уроки живої історії. У рік пандемії уроки проводили дистанційно, але нам це не перешкоджало, тож ми отримали справді хороші відгуки й це велике досягнення. Молодь дуже зацікавилася цією темою. Ми створили спеціальну інфографіку, щоби представити наочно всю історію гетьмана Жолкєвського та Хотинської битви, створили та надали сценарії уроків (тривалістю від години до трьох) і графічні матеріали для вчителів, котрі хотіли б глибше обговорити цю тему з учнями.
Розкажіть, будь ласка, про товариство «Pospolite ruszenie». З якою метою воно було створене та чим займається?
– Товариство існує неформально вже 15 років, а офіційно – з 2009 року. Спочатку це була організація, зосереджена на історичних реконструкціях, але швидко виявилося, що є великий попит на навчальні проекти, а в нас є достатньо знань для цього, тому ми вже понад 10 років зосереджені на створенні сучасних методів позашкільної освіти, яка заснована переважно на методі рольових ігор або LARP (Live action-role-playing game тобто рольова гра живої дії). Ми видаємо рольові ігри, а «Хотин. Могутність гусарів» – не єдиний наш продукт. Ми пропонуємо уроки живої історії, регулярно зустрічаємося з учнями шкіл та місцевими групами любителів історії. Зараз ми завершуємо декілька освітніх проектів, серед яких «Володій словом, як Ходкєвич», де за допомогою рольових ігор ми пропагуємо красу старопольської мови. Також ми в процесі розробки великого проекту «Спільні захоплення, спільна спадщина», у якому ми об’єднуємо дванадцять організацій з усіх куточків Польщі, а також українські, білоруські та вірменські організації. Ми прагнемо нагадати та показати унікальні традиції Першої Речі Посполитої
Марек Півонський наприкінці розмови розказав про майбутні плани додруку гри «Хотин. Могутність гусарів»:
– Гра не поступала в продаж. У рамках завдання Міністерства національної оборони гру видано та передано в навчальні заклади. Грою зацікавився Польський інститут у Києві, тож паралельно з перекладом, ми зробили додатковий наклад гри та всі охочі могли її дозамовити. Гри на продаж ми не маємо, але можемо вказати місця, де можна в неї пограти. Можливо, найближчим часом ми спробуємо якомога більше поширити продукт, якщо з’являться на те формальні та юридичні можливості.
Запрошуємо послухати передачу у доданому звуковому файлі
RP, PR24/Роман Гаврищак