Нинішні політичні відносини, безпека та історичні питання були внесені до спільної декларації, підписаної минулого тижня у Києві президентами Польщі та України. Анджей Дуда запевнив у своїй підтримці суверенітету України в умовах російської агресії. У свою чергу Володимир Зеленський висловив сподівання, що ми зможемо спільно розібратися зі складними історичними питаннями.
Перебуваючи з візитом у Києві, Анджей Дуда вкотре наголосив, що Польща підтримує Україну у питанні міжнародно визнаних кордонів цієї країни і додав, що будь-яка зміна кордонів є неприпустимою. Польський лідер також підкреслив, що економічна співпраця Варшави та Києва має стратегічне значення. А тому в Одесі підписали угоду, що дозволяє польській стороні брати участь у процесах приватизації в енергетичному секторі України. Президенти розмовляли теж на історичні теми. Дуда заявив, серед іншого, що «на тілі обох суспільств досі є болючі рани». Він висловив надію, що «поляки та українці спільно, послідовно та з повагою до пам’яті та історії наших народів пройдуть усі етапи розвитку історичної пам’яті».
Коментуючи можливі шляхи підтримки України, Мацєй Занєвич з Польського інституту міжнародних справ зазначив, що усі усвідомлюють, що повернення повного суверенітету та контролю над цілісністю Україною багато в чому залежить від позиції Росії та її готовності брати участь у подібних перемовинах:
«Насправді, припинення війни на Донбасі – це більш близька перспектива, тоді як на цю мить набагато дальшим, хоча і не неможливим, є питання врегулювання територіальної приналежності Криму, тобто компенсація, репарації або повернення території росіянами. Проте, звісно, мова не йде про найближчі роки, хоча Польща, Україна та Європейський Союз порушують це питання. З нашого погляду, надзвичайно важливо поважати територіальну цілісність держав. З цієї причини Польща з самого початку займає однозначну позицію щодо війни на Донбасі та анексії Криму. Ми добре розуміємо, що як держава, яка не є імперією, ми можемо, перш за все, покладатися на підтримку союзників та повагу до міжнародного права, що служить, передусім, меншим та середнім державам, зменшуючи свавільність у творенні своєї політики більшими державами. Тому у наших інтересах, аби питання поваги до міжнародного права наголошувалося на кожному кроці щодо агресивної політики Росії».
Тим не менш Мацєй Занєвич переконаний, що підтримка із Заходу залишається дуже важливою для України:
«Подібна підтримка показує, що політика української влади після 2014 року, яка спрямована на інтеграцію з Європейським Союзом і НАТО є правильною. Це також свідчить про те, що ЄС не покидає України з цього ключового питання стільки років. Адже ми дуже добре розуміємо, наскільки важко досягти необхідного консенсусу у таких питаннях, як санкції у Євросоюзі, адже багато держав хоче протягнути свої інтереси, а Росія хоче грати на європейських інтересах, часто проводячи перемовини окремо з різними державами ЄС».
Натомість експерт зі східних питань Марек Будзіш, публіцист тижневика «Sieci» зазначив, що триденний і більш розгорнутий, ніж попередній, візит Анджей Дуди в Україну, показав зміну атмосфери у польсько-українських відносинах, хоча, як додав він, залишається цілий ряд тем, котрі не є простими, щонайменше історичного характеру, які потрібно буде у найближчому майбутнього розв’язати. Йдеться, серед іншого, про дозволи на проведення ексгумаційно-пошукових робіт останків жертв поляків на території України, а також питання відновлення українських місць пам’яті у Польщі. Водночас Марек Будзіш звернув увагу на два основні елементи у контексті поїздки Дуди в Україну:
«Україна дуже хоче, щоб Польща підтримала її зусилля щодо отримання статусу держави-спостерігача в рамках Ініціативи Трьох морів, що є важливим сигналом стратегічного характеру. Схоже, що візит Анджея Дуди мав на меті зробити перші кроки щодо введення України в цей формат. Але це буде нелегко. України не потрапила до списку суб’єктів, що творять цю ініціативу, як видається в умовах протидії країн Центральної Європи, Угорщини та Словаччини. США також не були цілком зацікавлені в цьому. Зміни в цьому значенні – це процес і робота, які необхідно виконати. Українці чекають цього від нас».
Марек Будзіш прокоментував також підписання Польською нафтогазовою компанією (PGNiG) угоди з українським агентством, відповідальним за приватизацію:
«Ця угода сама по собі не є переломною, оскільки йдеться про підписання Меморандуму про конфіденційність. Але символічно договір показує, що Польська нафтогазова компанія серйозно думає про участь у приватизації українського енергетичного сектора. Однак також важливо, що влада України готова прийняти польські інвестиції, сприймає нашу участь капіталу як несуперечливу річ, як можливість для розвитку країни».
Марцін Рошковський, експерт із Яґєллонського інституту погодився, що угода з України про участь Польщі у приватизації українських енергетичних компаній, а також кроки Польської нафтогазової компанії є дуже важливими:
«Українці відкриваються для приватизації енергетичного сектору, що важливо для нас, оскільки польські енергетичні компанії зміцнюють свої позиції та хочуть здійснювати придбання у регіоні. У нас поки немає зв’язку, коли мова йде про енергетичні питання та, наприклад, імпорт електроенергії до Польщі з України, тоді як газові питання дуже сильно розвиваються, щоб підтримувати Польщу та Україну у разі зовнішніх криз. Україна вже прийняла західний напрямок в економіці, і видно, що вона, також з допомогою американців, повільно відривається від залежності від Російської Федерації. Тому добре, що польська дипломатія активна, бо нам, безумовно, буде простіше з економічних питань, ніж з політичних чи історичних. Також варто пам’ятати, що у нас у Польщі є велика група працьовитих українців, які також будують наш ВВП. Тож є багато простору для співпраці».
А ось за словами Маріуша Адамяка з банку PKO Bank Polski, ситуація українців нині нагадує ситуацію поляків, котрі у минулому масово виїжджали на заробітки за кордон:
«Був період, коли можливість виїзду поляків на роботу за кордон був для польської економіки вигідним. У нас було дуже велике безробіття, і ці люди були дуже розчаровані тим, що не змогли знайти роботу. Вони знаходили її за кордоном, а також могли підтримувати сім'ї вдома. Однак коли економіка розвивається добре, то якщо особливо молоді люди, працівники та спеціалісти їдуть за кордон, це є негативним явищем для економіки. Тому, дивлячись з погляду нашого ринку праці, сьогодні Польща використовує працівників з України, українці є цінними працівниками. Це також люди, котрі культурно близькі Польщі, і враження від цієї співпраці, як правило, позитивні, а багато галузей важко уявити без цієї співпраці».
Однак Маріуш Адамяк при цьому нагадує, що вже певний час українці мають більше можливостей працювати теж в інших державах ЄС і тому Польщі може бути все складніше з ними. Проблеми теж створює криза, призведена коронавірусною пандемією. Але, як переконує польський експерт, «в інтересах Польщі - сильна, стабільна та все ближча до ЄС Україна».
PR24/Т.А.