Дипломати із декількох країн Європейського Союзу негативно оцінили найновіший візит верховного представника ЄС із закордонних справ та політики безпеки Жозепа Борреля до Москви. «Це гірше, ніж ми очікували», – сказали вони у розмові з брюссельською кореспонденткою Польського радіо Беатою Пломецькою. Що означає суперечлива поїздка очільника євросоюзної дипломатії у столицю країни-агресора та як на цьому скористалася Москва?
Раніше від візиту Жозепа Борреля до Москви застерігали Польща та держави Балтії, пояснюючи, що Росія використає цю поїздку для пропагандистських цілей, а у зв’язку з ув’язненням Навального та репресіями проти учасників демонстрацій, це не добрий час для подібних візитів. Також раніше міністр закордонних справ Польщі Збіґнєв Рау висловив думку, що перед візитом до Москви Боррелю слід було би навідатися до Києва та провести консультації зі Сполученими Штатами.
Однак тепер навіть дипломати з країн ЄС, котрі відкрито не були проти цього візиту, заскочені перебігом розмов у Москві. «Непідготовлений візит, ідея перезавантаження відносин з Росією погана та безпідставна» – це лише декілька коментарів євросоюзних дипломатів, з якими спілкувалася брюссельська кореспондентка Польського радіо Беата Пломецька.
Як довідалася вона, Жозеп Боррель не проводив жодних консультацій у справі цього візиту з експертами зі східних питань із підпорядкованого йому євросоюзного дипломатичного корпусу. А там є, наприклад, декілька поляків, фахівців, котрі добре знають Росію і могли би дати корисні поради.
Під час спільної пресконференції Жозепа Борреля та міністра закордонних справ Росії Сєрґєя Лаврова, влада в Кремлі вирішила витурити з країни трьох дипломатів – з Польщі, Німеччини та Швеції – звинувативши їх в участі у демонстраціях. І хоча під час пресконференції очільник євросоюзної дипломатії спочатку розкритикував ув’язнення Навального і закликав звільнити його, то про, наприклад, російську агресію в Україні вже не нагадав.
Польський євродепутат від партії Право і справедливість Яцек Саріуш-Вольський сказав, що візит очільника євросоюзної дипломатії Борреля до Росії був помилкою. На думку польського політика, Жозеп Боррель не повинен був їхати до Росії, серед іншого, через порушення прав людини у цій країні:
«Очільник європейської дипломатії надіслав Росії поганий сигнал, що що би вона не робила, Євросоюз закриє на це очі. Жозеп Боррель нічого не вирішив, бо він нічого вирішити не може. У той же час він ще більше послабив Європейський Союз щодо Росії і зміцнив Москву».
Росієзнавець професор Влодзімєж Марціняк сказав, що витурення євросоюзних дипломатів з Росії показує «замкнутість» та «інтровертність» політики Москви. Він вважає, що витурення дипломатів було демонстрацією поганої волі з боку Росії:
«Я не знаю, чому в апараті Європейського Союзу не розглянули цього чинника і чому не взяли до уваги, що Боррель, їдучи до Москви, наражається на подібні ситуації, оскільки це демонстративна публічна зневага. Вже не згадуючи про те, що, по суті, зарахування дипломатів, котрі спостерігають за певними подіями, до їх учасників, є явним зловживанням. Це абсолютно дві різні речі. У нормальній дипломатичній практиці – спостерігання за подіями та інформування своїх столиць про це».
Водночас міністр у Канцелярії президента Польщі Кшиштоф Щерський погодився, що візит очільника євросоюзної дипломатії Жозепа Борреля до Росії був помилкою. За його словами, він показав неефективність політики ЄС щодо Росії та не допоміг поліпшенню дотримання прав людини у цій країні. Кшиштоф Щерський зазначив, що ЄС повинен ввести жорсткі санкції щодо Росії, а найбільш докучливим покаранням було би припинення побудови Nord Stream 2:
«Держави Європейського Союзу мають одну можливість введення санкцій проти Росії – це зупинка проєкту Nord Stream 2. Немає нині нічого важливішого, зокрема для фінансового та економічного майбутнього російської влади, ніж проєкт Nord Stream 2, що фінансується з коштів держав Євросоюзу».
Кшиштоф Ґавковський із партії Лівиця вважає візит євросоюзного дипломата до Росії принизливим для Європейського Союзу:
«Цей візит та пресконференція пана Борреля із Лавровим був не тільки викривальною для Європейського Союзу, але й принизливою для пана Борреля. Візит не підготували відповідно і не було передбачено, що Лавров використає його в своїх цілях».
Віцеголова партії Право і справедливість Антоні Мацєревич, у свою чергу, висловив надію, що Захід збереже єдину позиції щодо Росії та опір її методам. Ексміністр національної оборони Польщі сказав, що Росія намагається змусити Захід прийняти використання нею недемократичних інструментів боротьби у внутрішній політиці.
Політик вважає, що дипломатичні дії Росії випливають із її відчуття, що вона є під тиском з боку Заходу:
«Тому була така провокативна та агресивна поведінка із витуренням трьох дипломатів головних держав Євросоюзу. Це провокативна спроба показати, що Росія загострить свою політику, якщо буде надалі продовжуватися політика, що змушуватиме Росію адаптуватися до демократичних правил верховенства права».
На думку Антоні Мацєревича, справа Навального є, як сказав він, «одним із чергових проявів злочинної політики адміністрації у російській державі»:
«Протягом попередніх 20 років множилися дії, коли політичні опоненти були просто вбиті спецслужбами і адміністрацією у Росії. Демократичні держави ніколи не приймуть цього і Росія повинна це зрозуміти. Але вона намагається змусити Захід прийняти режим Путіна із тими інструментами, з якими вбивства політичних опонентів є нормальним інструментом її політики».
Ексміністр оборони Польщі додав, що важливо, чи Захід залишатиметься згуртованим щодо питання, що вбивство як інструмент політичної дії є неприпустимим і така Росія завжди буде на задвірках світового політичного життя.
На переконання польського політолога, професора Пшемислава Журавського вель Ґраєвського із Лудзького університету, цей візит Жозепа Борреля до Москви є помилковим політичним сигналом:
«Приїзд очільника євросоюзної дипломатії до Москви і його зустріч із Лавровим у такий момент у дипломатичній мові є чітким сигналом того, що ЄС має надію на збереження з Росією нормальних відносин і навіть їх розвиток. Саме так Кремль сприймає цей сигнал, як ситуацію, в якій ритуальні жести та слова політиками в ЄС вимовляються, тоді як суть цих відносин є іншою, це курс на політику „business as usual”, таких відносин, що нібито нічого особливого не сталося. Крім того, цей візит сприймається як певний дозвіл. Щонайменше помилкою цей візит вважають Польща, країни Балтії і позаєвросоюзна Велика Британія, які були проти цього візиту. На жаль, євросоюзна дипломатія не представляє позиції усіх держав, а сама Німеччина входить у передвиборчий період, тому там політики теж висловлюють різні погляди. У Німеччині є сильна політична течія, що спирається на волю співпраці з Росією. Однак йдеться не про риторичні жести із засудженням, оскільки їх можна очікувати, а про конкретні політичні рішення, що свідчать скоріше про поглиблення відносин Німеччини з Росією, на що вказує, наприклад, бажання побудови Nord Stream 2, а не рішуча риторика введення санкцій і заходів, що були би болісними для російських інтересів».
Утім, Пшемислав Журавський вель Ґраєвський вважає, що для Заходу ціна бажання співпраці з Росією ставатиме дедалі більшою, негативнішою та фальшивою з погляду іміджу, позаяк західним державам буде все важче виправдовувати таку співпрацю із РФ в очах своїх виборців.
IAR, PR24/Тарас Андрухович