З часу незаконної анексії Криму у березні 2014 року минуло вже 7,5 років. Цього року у серпні напередодні 30-ї річниці Незалежності України відбувся форум Кримської платформи у Києві – важливий саміт, на якому були присутні представники декількох десятків країн, які разом у Декларації ствердили, що не визнають ефектів цих нелегальних дій російської сторони у Криму. Про значення цього саміту сьогодні, про те, чи Кримська платформа є початком кінця окупації, - говорили у Варшаві посол України в Республіці Польща Андрій Дещиця, керівник Бюро міжнародної політики при Канцелярії президента Польщі Якуб Кумох, а також представник кримськотатарської спільноти у Польщі, політолог Недім Усейнов, експерт з Інституту світової політики Євген Магда та Марія Пєховська з Польського інституту міжнародних справ.
Під час дискусії посол України Андрій Дещиця згадав час 2014 року, коли він був міністром закордонних справ України і те, як на той час міжнародна спільнота відреагувала на дії Росії в Криму.
«Говорячи про анексію Криму, говорячи про початки російської агресії у 2014 році, я б хотів згадати, що відбулося сім років тому. Я це дуже добре пам’ятаю, оскільки на той час я був міністром закордонних справ. Я не приховую, що для нас всіх це все було дуже зненацька, що Росія могла атакувати. Для нас як для української влади це було великим здивуванням, що Росія настільки агресивно, військово може прийняти рішення і вислати своє військо у Крим, нехтуючи всіма можливими правилами міжнародного права, не боячись жодної реакції зі світу. А другим здивуванням було те, що міжнародна спільнота не була до цього готова. Вона не очікувала, але, скажімо, дуже стрималася. Звісно, вдалося створити коаліцію країн, що підтримували Україну, хоч на той час це не була якась широка спільнота, але через місяць після російського вторгнення у Крим було опрацьовано резолюцію на рівні ООН про територіальну цілісність України. Цю резолюцію підтримало 100 країн. Але ми важко працювали впродовж місяця, аби цих 100 країн організувати. Але зараз через сім років з того часу Кримська платформа, яку було створено у Києві наприкінці серпня, звісно мала широкий відгомін і в Україні, і теж на міжнародній арені», - сказав Андрій Дещиця.
Керівник Бюро міжнародної політики при Канцелярії президента Польщі Якуб Кумох чітко висловив позицію Польщі щодо питання Криму і російської агресії там:
«Щодо російської окупації Криму, є одна мова – європейська мова... Це – європейська мова, якою ми всі разом не сприймаємо окупації Криму. Ми не погоджуємося з цим, оскільки це порушення норм, що їх було створено у повоєнній Європі, норм, відповідно до яких забороняється зміна кордонів між державами. Хоча були винятки у цьому правилі непорушності кордонів, але ці винятки завжди стосувалися добровільного розпаду федерацій. Ніколи у цьому питанні в міжнародному праві не було погодження на територіальну цесію, особливо у випадку, коли на це немає згоди однієї із держав. Отже, тут йдеться про елементарні правила європейського порядку, що стосуються кожної країни. І зараз кожна країна є жертвою російської агресії проти України. Ще у 70-х роках під час „холодної війни” була домовленість про те, що не буде зміни кордонів у Європі. А оскільки одна із держав порушила це правило, то ми всі – під загрозою. Отож, тут слід чітко сказати: коли йдеться про невизнання агресії Криму, то це невизнання є і буде. Не може бути варіанту, коли буде визнання, що Крим – це не Україна. Ні, Крим – це Україна! Це сказав президент Дуда, це кажу я. Це скаже кожний польський політик, державний службовець. І якщо будуть якісь винятки, то вони будуть екстремальні».
Очільник президентського Бюро міжнародної політики Якуб Кумох, з одного боку, звернув увагу також на політичну реальність, що панує в Європі, у питаннях Криму і російської агресії. Це, на його думку, також було помітним під час проведення Кримської платформи.
«Президент Анджей Дуда говорив про Кримську платформу не лише під час її проведення, але також і під час свого виступу в ООН. Він там висловився дуже зрозуміло, а саме: „Я шукав очима тих, що виступили за будівництво газопроводу Nord Stream 2. Я шукав їх на Кримській платформі. Цей газопровід вдяряє, головним чином, по інтересах України. І цих людей я там не побачив”. На жаль, ми повинні брати до уваги певну реальність. Польща підтримуватиме Україну, і це треба чітко зазначити. Польща ніколи не перестане підтримувати Україну. Натомість, чи ми можемо розраховувати на більшу солідарність зі сторони наших західних партнерів? На мою думку, не лише можемо, але ми повинні на це розраховувати і ми маємо весь час їм про це нагадувати. Саме засудження російської агресії – недостатнє, коли в той самий час з Росією є серйозний бізнес, коли одночасно де факто Росію фінансується. Росія і далі становить загрозу для України. Не маймо ілюзій! Ми говоримо про анексію Криму, але, окрім цього, є ще окупація частини території України. Росія погрожує подальшою військовою акцією проти України. І це розширюється і на інші країни. Де факто, це загрожує поглинанню Білорусі, і це також загроза територіальної цілісності декількох інших країн. Це, зрештою, дозвіл на гібридну акцію проти Польщі, Латвії та Литви. Адже, коли б не було погодження з Москви, то Аляксандр Лукашенко не дозволив би собі використовувати людей з близького сходу для „перекиду” їх через кордон і не піддавав би небезпеці їхнє життя».
За словами Якуба Кумоха з Бюро міжнародної політики у Канцелярії президента Польщі, Росія повинна зрозуміти, що питання Криму є своєрідним питанням табу у розмовах із Заходом. Це означає, що Крим ніколи жодним чином не буде визнано російським. Як він каже, на деяких рівнях це вдається, але на інших – не вдається. Росія має справу лише з деякими санкціями, але і далі є визнаним і шанованим членом міжнародної спільноти, де факто деякі політики погоджуються з цим. І такі думки є також в Польщі, але це не є офіційна позиція польського правління. «Ми вважаємо, що Крим є інтегральною частиною території України», - сказав Якуб Кумох. Тож як у цих умовах можна змусити Росію дотримуватись міжнародного права? Як можна впливати на Росію?
Посол України у Польщі Андрій Дещиця:
«Для цього нам потрібно не лише бажання, воля, позиції України і Польщі. Для цього також потрібна солідарність і одностайна європейська позиція, аби продовжувати тиснути на Росію. Адже, коли ми всі погоджуємося з тим, що Росія порушує міжнародне право і кожна з країн може бути під загрозою у зв’язку з цим порушенням і діями, то ми повинні, наприклад, мати спільну позицію у питаннях Nord Stream 2. Коли Росія розіб’є єдність і європейську солідарність, то складно буде боротися з Росією, не маючи такої єдності. Чому я кажу „боротися”? Адже Росія розпочала війну, і ця війна у збройній формі триває у Криму чи на Донбасі, але є ще міграційна війна через Білорусь, а в економічному контексті – через Nord Stream 2. Що ми повинні зробити з Росією? Пригадайте собі час 50 років тому, 70-ті чи навіть 80-ті роки. Тоді ніхто не думав, що Берлінська стіна впаде, але вона розпалася. Ніхто не думав, що країни Балтії будуть незалежні. У це ніколи не вірили, не визнавали цієї окупації Литви, Латвії та Естонії. І, якщо ми продовжуватимемо таку політику щодо Криму, то тоді матимемо успіх. І Крим буде деокуповано, буде повернуто до України. Але для цього потрібна рішучість, але також і дії. І тоді Росія це визнає».
Запрошуємо послухати передачу у доданому звуковому файлі
Мар’яна Кріль