Українська Служба

«24 лютого змінило все. Зокрема, кліматичний порядок денний»

20.10.2022 22:00
Про це під час конференції PRECOP27, яка проходила 18-19 жовтня у Міжнародному конгрес-центрі у Катовицях, виконавчий директор UN Global Compact у Польщі Каміль Вишковський розповів в інтерв’ю для Польського радіо для України
Аудіо
  • Про вплив збройного вторгнення Росії в Україну на навколишнє середовище та про повоєнну відбудову України розповідає виконавчий директор UN Global Compact у Польщі Каміль Вишковський
Ілюстраційне фото Khrystyna Pichkur

18-19 жовтня у Міжнародному конгрес-центрі у Катовицях проходила кліматична конференція PRECOP27.

Організаторами події є United Nations Global Compact Network Poland (укр. Генеральний договір ООН) і Польське товариство підтримки підприємництва.

Під час конференції експерти обговорювали, зокрема кліматичні цілі у світлі російської агресії в Україні.

В інтерв'ю Польському радіо для України виконавчий директор UN Global Compact у Польщі Каміль Вишковський розповів про вплив збройного вторгнення Росії в Україну на навколишнє середовище та про повоєнну відбудову України.

Міжнародний конгрес-центр у місті Катовиці, 19.10.2022 Міжнародний конгрес-центр у місті Катовиці, 19.10.2022.

PreCop27 у Катовицях. Чому присвячена ця конференція та яка її ціль?

«Передусім PreCop27 відповідає кліматичним переговорам Організації Об'єднаних Націй, тому ми готуємо не лише звіт щодо наших обговорень для Європейської комісії, для ООН і партнерів, які залучені до підготовки COP27, але це також має бути підґрунтям зустрічі наступного року, адже ця подія відбувається не тільки цього року, ми плануємо організовувати її щороку».

Вже незабаром у листопаді у Шарм-ель-Шейху в Єгипті відбудеться головна кліматична подія — це Конференція Організації Об'єднаних Націй зі зміни клімату, COP27. Нагадайте, будь ласка, нашим слухачам, якими були головні рішення минулорічного кліматичного саміту COP26, що проходив у Ґлазґо. Та чи у зв’язку з війною в Україні змінилися плани, які були обговорені на конференції рік тому?

«Війна в Україні та російська агресія проти цієї незалежної країни є центром кліматичних переговорів ООН, але, звичайно, внаслідок війни ми маємо продовольчу кризу та енергетичну кризу, тому саміт COP27 має бути зосереджений на сталому сільському господарстві — це був план одразу після COP26 у Ґлазґо. Але навіть тут, під час цієї конференції, посол COP26 з Великої Британії зазначив на відкритті (заходу, – ред.), що зараз все виглядає інакше. 24 лютого змінило, зокрема, кліматичний порядок денний. Звичайно, ми ведемо довгострокові переговори, ми рухаємося згідно із графіком, робимо те, що було заплановано, але, звісно, з’явилися нові чинники, і цими новими чинниками як наслідок війни є: продовольча криза та енергетична криза. Тож тема України буде в центрі цьогорічної дискусії».

Ви підкреслили, що зараз ми маємо справу із продовольчою кризою. Наскільки ми знаємо, в Україні один із найбільш родючих ґрунтів — чорнозем. Україна здатна давати високі врожаї. Однак зараз, під час війни, ми бачимо бомбардування, ми бачимо, як, наприклад, копають окопи… Який це має вплив на світове виробництво продуктів харчування?

«Гадаю, всі розуміють, що одна війна в одній країні може дестабілізувати весь механізм не лише виробництва їжі, але також її доставки до країн, які цього потребують. Особливо це стосується країн Близького Сходу та Африки. Тому ми, звичайно, плануємо уникнення конфліктів. Варто нагадати про ключову роль Організація Об'єднаних Націй, заснованої в 1945 році. ООН була створена саме для стабілізації світу, уникнення конфліктів і майбутніх глобальних воєн, подібних до Першої та Другої світових воєн. Тому, звичайно, ми намагаємося стабілізувати Україну та використовуємо для цього дипломатичні канали, тому що це єдиний спосіб, завдяки якому ми маємо спробувати налагодити весь процес для того, щоб домовитися з Росією. Ми намагаємося якомога швидше обговорити механізми для відновлення України, її стабілізації та побудови нових логістичних каналів для виробництва та транспортування продуктів харчування, тому що, ймовірно, Чорне море ще довго не буде безпечним. Тож нові канали, безперечно, потрібні. Із Янушем Войцєховським, польським комісаром в ЄС з питань сільського господарства, ми також обговорюємо це питання: як відновити логістичні канали для виробництва продуктів харчування в Україні, залучаючи у ролі країн-трансферів Молдову та Польщу».

Під час кліматичної конференції PreCop27 обговорювалося питання еко-відбудови України. Війна Російської Федерації проти України розпочалася майже 8 місяців тому. Ця війна досі триває. Як ви вважаєте, чи це дійсно можливо зараз говорити та планувати саме еко-відбудову України?

«Звичайно, це можливо, і ми фактично починаємо це робити. Також тут, на конференції PreCop27, був присутній Єнс Вандел, виконавчий директор, відповідальний за Управління ООН з обслуговування проектів (UNOPS) – це частина ООН, яка керує та координує механізм здійснення державних закупівель Організації Об’єднаних Націй, а також, яка зосереджена на Україні. Днями у Варшаві ми маємо перелік запланованих зустрічей із польським урядом, із польським прем’єр-міністром, зустріч в Офісі президента Польщі. Ми будемо обговорювати, як можна якомога швидше запровадити у Польщі механізм здійснення державних закупівель ООН і відразу після цього розпочати програми, які будуть спрямовані на відбудову України. Ми починаємо вже зараз. Цього тижня я їду, власне, в Ірпінь та Бучу для того, щоб обговорити із місцевою владою список речей, які необхідно доставити. Приватний сектор доставляє, а ми будуємо так звану "тріангуляційну модель", тому приватний сектор — це одна сторона, система ООН — інша. Ми можемо доставити необхідне в українські міста, які цього потребують. Йдеться не лише про продукти харчування чи медикаменти, а й, наприклад, вікна для Бучі, також Ірпеня, тому що більшість будинків там знаходяться без вікон, у вікнах немає скла. Тож люди бояться того, як пережити зиму. Тому, безумовно, ця допомога потрібна, і ми повинні діяти дуже швидко».

А який вплив має війна безпосередньо на довкілля? Мені йдеться не лише про екологічний стан в Україні, а й в інших країнах, зокрема у Польщі.

«Звичайно, війна в Україні має вплив і на Польщу. Передусім йдеться про економічну кризу — частково це наслідок війни такого масштабу. Але крім того є також екологічні проблеми. Кожен ракетний удар, який щось руйнує, наприклад, знищує нафтобазу або склад, звісно, впливає на навколишнє середовище. Ми намагаємося провести розрахунки в рамках Програми ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП). В одному із нещодавніх звітів показано, скільки коштів потрібно для того, щоб, по-перше, відбудувати Україну, а по-друге, захистити навколишнє середовище, яке сильно постраждало внаслідок цієї несправедливої війни. Повертаючись до механізмів здійснення державних закупівель ООН треба сказати, що ми також матимемо довгий список програм, які будуть докладніше зосереджені на захисті навколишнього середовища».

Запрошуємо послухати передачу у доданому звуковому файлі.

Христина Пічкур