У Європарламенті відбулася міжнародна конференція «Як виграти війну і не втратити мир. Комплексна стратегія для безпечного майбутнього України».
Хоча конференція була запланованою, проте свої корективи внесла ситуація з підривом росіянами дамби на Каховському водосховищі.
На конференції, участь у якій взяли представники міжнародних організацій, євродепутати, міністри і політичні експерти, наголошували, що цей, 2023 рік, має стати вирішальним роком у російсько-українській війні.
Окрім майбутнього України зараз на карту поставлена здатність ЄС та НАТО формувати європейський порядок безпеки, аби не тільки покласти край російській агресії, а й забезпечити гарантії, щоб подібні війни не повторювалися.
Наша кореспондентка Оксана Грузицька запитала депутатку Європарламенту від Польщі Анну Фотиґу, яка проводила конференцію, чи ситуація з підривом росіянами дамби і загроза вибуху на Запорізькій атомній електростанції не підштовхнуть Євросоюз до більш рішучих кроків.
– Немає сумнівів, що в попередній політиці Євросоюзу було багато помилок стосовно Росії. Мені здається, що на сьогодні це вже дуже змінилося. Напевно, те, що ми маємо зараз робити у першу чергу — це прискорити і краще скоординувати постачання озброєння до України, постачання різних видів гуманітарної допомоги, і, звичайно, — скоординувати сигнали політичні, адже інколи ті сигнали, що виходили з деяких столиць, так насправді, не були тими сигналами, які стримували би Росію у певних діях, в таких військових справах, як руйнування дамби у Каховці.
Аналітики, про це важко говорити, але передбачали, що це може бути одним з таких рухів. Схоже, що Росія є значно рішучіше налаштована на продовження війни. Так що, правду кажучи, короткостроковим розв'язанням і поліпшенням ситуації, яке я бачу на цей момент, є краще постачання озброєння. Так, щоб українці були спроможні результативніше і успішніше відбивати російські атаки.
Чи буде Росія відповідати за свої вчинки?
Росія буде відповідати за свої вчинки. Так, буде, буде. Про те говорили ми на конференції, і тут немає найменшого сумніву, що Росія, і не тільки Кремль, але також і суспільство, яке підтримувало того типу агресію, буде відповідати за це. Ми включаємося, ми власні засоби і кошти призначаємо на допомогу Україні, але немає сумніву, що ті, хто є винним в агресії ( я маю на увазі Російську федерацію) будуть покарані, будуть покривати кошти всіх збитків, Україна буде відбудована.
Анна Фотиґа також прокоментувала значення конференції та її результати.
– Це є дуже важко, особливо на тлі такої трагедії як руйнування дамби на Каховці і страждання людей. Росія виконує такого типу рухи, щоб зневірити українців до боротьби, до оборони. Росія хоче досягти песимізму і капітуляції. Не думаю, що це буде можливим. Я припускаю, що та воля до оборони є дуже могутня, і про це ми говоримо тут, у стінах Європарламенту, але робимо це також і у своїх країнах: це є підтримка України, в цьому немає сумнівів.
Також, однією з цілей цієї конференції було врівноваження конференцій, які відбуваються тут, на форумі парламенту, і які представляють хоча і не прокремлівський, але, однак, російський погляд на перебіг подій. На мою думку, ми маємо зосередитися на Україні.
На конференції також йшлося про необхідні кроки щодо прискорення членства України у НАТО.
– Я вважаю, і я говорила про це сьогодні, що українська армія і також українське суспільство не піддаються російській пропаганді, і не мають найменших ілюзій стосовно росії. Це значить, що є суспільством стійким. Чого не можна сказати про багато інших суспільств, які зараз є членами НАТО. Або про значні частини цих суспільств.
Українська армія є найдосвідченішою у боях у цілому світі на цей час.
Але реальність є такою, що НАТО вимагає одностайної згоди своїх теперішніх членів, щоб прийняти нового члена. І цю умову не можемо і не хочемо змінювати, бо то є цінність НАТО. Одночасно мусимо робити все, щоб згода членів була якнайшвидша.
Те, що сьогодні було представлено у звіті Alphen Group, це є певні кроки, які будуть прискорювати членство України, але також будуть заповнювати прогалини браку цієї одностайності ще протягом якогось часу. Бо те, що вона наступить, то я не маю сумнівів щодо цього. Так було з Фінляндією, так було зі Швецією (так є і досі зі Швецією), але це подолають. І я також переконана, що такою ж буде доля членства України, що так буде. Тому що це є в інтересах України і нас усіх.
Брюссель, Європейський парламент
Фото — Оксана Грузицька
Своїм баченням ситуації стосовно підриву дамби Каховського водосховища поділився член Alpha Group, професор Роб де Вейк.
Він є провідним експертом і професором у галузі міжнародних відносин, геополітики та міжнародної безпеки.
– Я думаю, що наразі незрозуміло, якими є військові наслідки, і причиною цього є те, що ми не знаємо, наскільки великими будуть масштаби затоплення. За моєю оцінкою, українцям буде досить складно перетнути Дніпро. Але найбільша проблема буде для жителів Херсона.
Можна також стверджувати, що постачання питної води до Криму також може бути проблематичним, але росіянам вдалося це зробити з 2014 до 2022 року, тому це, мабуть, не є головним питанням.
Інша проблема — це, звичайно, Запорізька атомна електростанція. Ми просто не знаємо, що там сталося, це великий невідомий фактор.
Якщо там щось піде не так, ми матимемо жахливу катастрофу. Це вже зараз страшне стихійне лихо, яке може набути дійсно катастрофічних масштабів.
У роботі конференції взяла участь голова Українського форуму Орися Луцевич, яка представляла українську точку зору на можливий розвиток подій навколо повені. I її наслідки.
– Наслідки будуть дуже серйозними: вони будуть і екологічними, і безпековими.
Акваторія Чорного моря буде затоплена великою кількістю прісної води, що буде змінювати екологічний басейн моря, і це буде дуже негативно впливати на флору, риби, і все, що там відбувається.
Крім того, росіяни цим підривом затопили першу лінію оборони України, і дуже багато мін, які Україна замінувала для того, щоб зупинити наступ Росії, зараз будуть плисти, вони будуть чіплятися за дерева, за різні речі, і тому буде таке абсолютно неконтрольоване розповсюдження мін, що дуже небезпечно для життя жителів, для населення цих регіонів.
Цікаво, тут, у Європарламенті, депутати розуміють, наскільки це лихо може огорнути всю Європу, весь світ?
– Я думаю, що Європейський парламент порівняно з іншими інститутами Європейського Союзу, Комісією і Радою, є завжди таким на крок уперед, і приймає важливі резолюції у підтримку України, і військової, і щодо членства України в ЄС. І навіть визнання дій Росії терором проти українського народу. Тому якраз Парламент — це є менша проблема, хоча він може створювати політичний тиск на Комісію, і на країни-членів ЄС для того, щоби збільшувати фінансову і військово-політичну допомогу.
Оксана Грузицька