Інвазійні види рослин характеризуються тим, що дуже активно розмножуються. Чужорідні дерева — потужні конкуренти місцевих рослин. Вони затінюють низькорослі рослини та ускладнюють ріст місцевим рослинам. Крім того, у нових просторах вони не мають своїх натуральних ворогів, з якими в межах еволюції мали б змагатися. Тому природоохоронні організації контролюють висадку інвазійних видів у лісах і також застерігають від їх висадки на приватних територіях.
В Україні ж Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів скасувало вже затверджений перелік чужорідних дерев, заборонених до висадки в лісах. Як розповідає Єгор Гриник, біолог громадської організації «Українська природоохоронна група», «якийсь перелік Міндовкіллю все одно доведеться затвердити.
Зараз є постанова Кабінету Міністрів, яка зобов’язує Міндовкілля затвердити перелік. Проблема в тому, яким буде цей перелік. Коли розроблявся той перелік, який нещодавно скасували, там були дуже гарячі дебати з лісівниками. На думку лісівників, ті види, які науковці вважають інвазійними, начебто такими не є. Найбільш проблемні види — це була акація біла, дуб червоний, маслинка вузьколиста та деякі інші».
Скасований список був затверджений навесні 2023 року після масштабної кампанії екологів, природоохоронців і науковців. «Фактично у 2023 році у нас в Україні з’явилася перша законодавча норма, яка хоч якось регулювала поводження з деякими інвазійними видами, зокрема з інвазійними деревами, але проіснувала вона дуже недовго. Чому вона, власне, виникла? Тому що, попри те, що про інвазійні види говорять всі і всюди, українська лісова галузь, на жаль, дуже любить інвазійні дерева. І у нас постійно відбуваються ситуації, коли під час осінньої або весняної висадки дерев лісівники по всій Україні висаджують різноманітні інвазійні дерева. Ми порахували, що навесні 2023 року в одинадцяти областях висадили понад мільйон інвазійних дерев», — пояснює Єгор Гриник.
Заборонити висаджувати інвазійні дерева — це лише одне із численних завдань, які стоять перед природоохоронною сферою на шляху до впровадження законодавства, яке діє у Європейському Союзі.
Як розповідає Ева Пісарчик, спеціалістка з охорони видів рослин Головного управління охорони навколишнього середовища у Варшаві, контроль над інвазійними видами у ЄС діє з 2014 року, а кожна держава може складати власні списки: «У Польщі теж є такий список, адже у списку Євросоюзу є всього лише один вид чужорідного дерева — айлан високий (китайський ясен). Щодо решти інвазійних дерев, яких немає ані в державному списку, ані в загальноєвропейському, то ми просто використовуємо правила щодо чужорідних видів. Їх загалом заборонено засаджувати, можуть бути окремі винятки. Частина із цих чужорідних видів може мати негативний вплив на біорізноманіття, здоровʼя людини, а також на господарство. Натомість інша частина може не надто загрожувати. Наприклад, в міру безпечним деревом є тополя канадська. Це чужорідний вид, але в Польщі він не вважається інвазійним. Лише 10-15% з чужорідних видів становлять загрозу. І їх або взагалі не можна висаджувати, або обмежено».
Також існує не обов’язковий до виконання документ, т.зв. Кодекс добрих практик. «У цьому Кодексі перераховано всі рослини з інвазійним потенціалом, а також вказано, що з ними краще зробити: зовсім від них відмовитись чи просто обережно поводитись. Ми заохочуємо і керівників заповідних територій, і власників приватних садів спиратися на Кодекс добрих практик. Цей Кордекс заснований на аналогічному Кодексі Євросоюзу, що своєю чергою виростає з Бернської конвенції про охорону видів дикої флори і фауни, її підписувала також і Україна», — пояснює Ева Пісарчик.
ГО «Українська природоохоронна група» заохочує продовжувати тиснути на Міндовкілля, щоб воно повернуло перелік інвазійних дерев і посилило контроль над висадками в лісах.
Аудіоверсію можна послухати в доданому файлі
Матеріал підготувала Олена Руда