Українська Служба

«Словаччина не стала другою Угорщиною»: польський експерт про двоколійну політику Роберта Фіцо щодо України

04.02.2024 11:15
З одного боку, прем’єр-міністр Фіцо робить обурливі заяви щодо вторгнення росії в Україну, з іншого — чинний уряд Словаччини підтримує Україну в деяких важливих справах. Це, зокрема, підтримка програми ЄС Ukraine Facility. Тож яку гру веде Роберт Фіцо? Відповідь на це питання у розмові з аналітиком з Польського інституту міжнародних справ Лукашом Оґродніком
Аудіо
  • «Словаччина не стала другою Угорщиною»: польський експерт Лукаш Оґроднік, аналітик із питань країн, що входять до Вишеградської групи, з Польського інституту міжнародних справ (PISM), про двоколійну політику Роберта Фіцо щодо України
-    ()  -    ()       , , 01.02.2024
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан (ліворуч) і прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо (праворуч) на початку спецзасідання Європейської Ради в Брюсселі, Бельгія, 01.02.2024 PAP/EPA/OLIVIER HOSLET

«Словаччина не стала другою Угорщиною», — говорить Лукаш Оґроднік, аналітик із питань країн, що входять до Вишеградської групи, з Польського інституту міжнародних справ (PISM), коментуючи політику словацького уряду щодо України та поведінки в ЄС.

Нагадаємо, що Роберт Фіцо та його партія Smer-SD прийшли до влади восени 2023 року за результатами парламентських виборів.

«Політичний легіон рф у ЄС», «"миротворець", який пропонує Україні віддати росії частину своєї території» та «політик, який створюватиме антиукраїнське суголосся разом із Віктором Орбаном», — такі слова найчастіше лунають на адресу прем’єр-міністра Роберта Фіцо.

Подекуди, однак, нинішня політика словацького уряду щодо України здається двоколійною.

Більше про це Польському радіо для України розповів експерт Лукаш Оґроднік.


Ми наближаємося до другої річниці початку повномасштабного російського вторгнення в Україну. Україна мужньо захищається, але треба визнати, що без допомоги багатьох країн, які надають техніку та необхідні ресурси українській армії, це було б неможливо.

Однією з країн, яка на початку повномасштабної війни стала надійним партнером для Києва, активно постачаючи зброю, а також підтримуючи запровадження санкцій проти рф, стала Словаччина.

Згідно з даними «Ukraine Support Tracker» – інструменту, створеного Кільським інститутом світової економіки, який відстежує, як західні країни підтримують Україну – у квітні 2022 року найбільшу підтримку Києву відносно власного ВВП надала Естонія, потім Польща та Литва. США опинилися на 6 місці, а Словаччина – на 4 місці.

(Зокрема, у 2022 році Словаччина передала в розпорядження ЗСУ свою єдину батарею С-300ПМУ. У 2023 році Братислава передала Україні 13 винищувачів МіГ-29, які посилили ВПС ЗСУ. Крім цього, ще до широкомасштабної російської агресії Словаччина також передала Києву дві системи розмінування).

Чи можна зробити висновок, що така потужна допомога Україні була «логічною поведінкою» західного сусіда України, який просто не хоче стати наступною жертвою Кремля?

– Словаччина була в авангарді країн, які допомагали Україні. Це була комплексна допомога: гуманітарна, політична, яка виражалася в підтримці вступу України до НАТО та ЄС, але це була й військова допомога. У перші дні (повномасштабної, – ред.) війни словаки одними з перших відправили боєприпаси, а згодом також винищувачі МіГ-29 і гаубиці Zuzana 2. Загалом Словаччина надала Україні 13 пакетів військової допомоги на суму 671 млн євро (з 24 лютого 2022 року, – ред.). 14-й пакет був підготовлений попереднім урядом Людовіта Одора. Проте через, м’яко кажучи, політичні умови, що склалися, 14-й пакет не було затверджено (новим урядом, – ред.).

Це, однак, не змінює факту, що Словаччина була однією з найактивніших країн, які допомагали Україні. Тоді (на початку повномасштабної війни, – ред.) в урядових органах існував політичний консенсус, який підтримувався позицією президента Зузани Чапутової. Це була політична позиція, яка не відповідала суспільним настроям, тому що словаки, як показують і внутрішні опитування, і опитування Євростату, є одними з найбільш скептичних суспільств в ЄС, коли йдеться про підтримку України. Проте всупереч волі суспільства політичний клас з початку війни вирішив зосередитися на всебічній підтримці, зокрема військовій, сусіда, який опинився в потребі.

До повномасштабного вторгнення в Україну в лютому 2022 року росія була найбільшим постачальником газу до ЄС, російський газ покривав 40% поставок. Однією з найбільш залежних від російського газу та нафти країн-членів ЄС була Словаччина. Однак після початку широкомасштабної війни в Україні російська компанія «Газпром» відмовилася від своїх стверджень, що російський газ — це просто бізнес, і розірвала більшість контрактів на постачання газу до Європи в рамках, так би мовити, політичної розплати за санкції і загалом реакцію Заходу на агресію та воєнні злочини, скоєні росією в Україні. Словаччина – як одна з багатьох країн – почала шукати альтернативи та шляхи диверсифікації.

Як Братислава справляється на цьому «газовому фронті»?

– Прем'єр-міністр Фіцо говорить про потенційну подальшу співпрацю в енергетичному секторі з росією.

Проте Словаччина, як і багато держав-членів ЄС, фактично відірвалася від «газової пуповини» росії. Це стало можливим завдяки розширенню газових інтерконекторів і отриманню газу з нових напрямків. Зокрема, нещодавно було відкрито газове сполучення між Словаччиною та Польщею.

Однак це зусилля, які не були ініційовані російським вторгненням. Словаччина була країною, яка зазнавала наслідків перебоїв у постачанні, і це стосується не лише останніх двох років. Є історія, коли політична криза між Києвом і москвою та припинення поставок сировини через територію України рикошетом вдарили по Словаччині. Тому Словаччина усвідомлювала, що варто шукати диверсифікації поставок енергетичної сировини.

24 січня прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо зустрівся зі своїм українським колегою Денисом Шмигалем в Ужгороді у західній частині України. Того дня Фіцо тріумфально оголосив «чудову новину». За інформацією Bloomberg, прем'єр-міністр Словаччини говорив із прем'єр-міністром України про «домовленість з українською стороною щодо продовження транзиту російського газу в 2025 році».

Проте прес-служба українського уряду повідомила, що «позиція української сторони чітка: контракт на транспортування (російського газу – ред.) закінчується в кінці цього року» і що українська сторона «не має наміру вести переговори з росіянами та продовжувати контракт, про що говорив прем'єр-міністр України словацькому колезі».

Чи варто очікувати, що прем’єр-міністр Словаччини шантажуватиме Україну? Якщо так, то що Роберт Фіцо міг би використати як «розмінну монету», щоби змусити Україну, яка обороняється, вжити вигідних для очільника словацького уряду дій?

– Виникає питання, чи не суперечитимуть заяви Роберта Фіцо реальності в контексті цих заяв українського уряду.

Проте Словаччина має певні «розмінні монети» у контактах з Україною. Наприклад, вона може відновити військові поставки у випадку політичного консенсусу.

Ми точно знаємо, що одна потенційна «розмінна монета» вже відпала… Мова про підтримку механізму ЄС для України, про прийняття якого було ухвалено рішення на саміті Європейської Ради 1 лютого в Брюсселі. 27 лідерів ЄС погодили пакет підтримки для України вартістю 50 мільярдів євро до 2027 року.

Проте, повертаючись до ставлення Роберта Фіцо до України... Вибори у Словаччині, безперечно, були однією з найгучніших подій у Європі другої половини 2023 року. Очікувалося, що в разі перемоги Фіцо Словаччина матиме «нового дружнього до росії лідера».

Проте нинішню політику словацького уряду щодо України подекуди можна назвати двоколійною. З одного боку, прем’єр-міністр Фіцо робить обурливі заяви щодо вторгнення російської федерації в Україну, як-от його заява напередодні візиту до Ужгорода про те, що життя в українській столиці «цілком нормальне». Роберт Фіцо також неодноразово говорив, що виступає проти членства України в НАТО і навіть заявляв про застосування «усіх засобів», щоби блокувати вступ України до Північноатлантичного альянсу. Він також запевняв, що Словаччина не допомагатиме Україні зброєю на державному рівні.

З іншого боку, чинний уряд Словаччини підтримує Україну в деяких дійсно важливих питаннях. Це, зокрема, згадана підтримка програми ЄС Ukraine Facility.

Тож яку гру веде Роберт Фіцо?

– Позиція Словаччини дійсно не є однозначною. Після формування четвертого уряду Фіцо Словаччина не стала другою Угорщиною.

... Часто кажуть, що Орбан має нового друга в Європі.

– Йдеться не лише про географічну близькість Угорщини та Словаччини, а й про багаторічну дружбу обох прем’єр-міністрів, яку ще більше зміцнив другий закордонний візит Роберта Фіцо до Угорщини після присяги нового уряду. Мова також про заяву Фіцо про припинення військової допомоги Україні.

Проте є «зелене світло» для комерційної підтримки, підтримки з боку словацьких військових холдингів. Є «зелене світло» – на відміну від Угорщини – для транзиту зброї через територію Словаччини, але це також «точкова» поставка техніки, наприклад, протимінних тралів. Також надається допомога в розмінуванні території України, або це теж підтримка Європейського інструменту на користь миру. Це те, що відрізняє Словаччину від Угорщини.

Раніше єдиним, хто «вирвався з лінії» в Євросоюзі, був прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан. Однак тепер кажуть, що по інший бік барикади Орбан і Фіцо вже разом.

Заяви Будапешта неодноразово викликали скандал. Прем'єр-міністр Угорщини висловлював свої сумніви, що напад росії на Україну є війною. В інтерв'ю для німецького видання «Bild» Віктор Орбан заявив, що не вважає владіміра путіна воєнним злочинцем, а в жовтні 2023 року до річниці початку Угорської революції 1956 року Орбан виступив із промовою, в якій порівняв ЄС з радянською окупацією.

Відповідь на необережне висловлювання угорського політика не змусила себе довго чекати. Очільник європейської дипломатії Жозеп Боррель, відповідаючи Орбану, заявив, що «ніхто не тримає Угорщину в ЄС».

Прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо останнім часом досить часто говорить подібними текстами про Україну, яка, за його словами, «не є суверенною» (оскільки залежить від США), а також про необхідність Києву відмовитися від частини своїх земель в обмін на припинення російського вторгнення.

Тож виникає питання: що у випадку Словаччини? Чи тримають Словаччину в ЄС?

– Саміт Європейської Ради 1 лютого показав, що Роберт Фіцо обирає іншу тактику в Євросоюзі – на відміну від Віктора Орбана, котрий був єдиним серед лідерів ЄС, який блокував довгостроковий пакет фінансової допомоги Україні. На цьому саміті не було угорсько-словацького тандема, на самоті залишився лише Віктор Орбан. Такі лідери, як канцлер Німеччини Олаф Шольц, президент Франції Еммануель Макрон і голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, зустрічалися з Орбаном, щоби переконати його в консенсусному підході Європейської Ради щодо надання «зеленого світла» для допомоги Україні. Роберт Фіцо більш обережний і не так неохоче допомагає Україні.

Однак це не змінює факту, що угорська допомога може стати в нагоді Фіцо в разі можливої ​​загрози статті 7 Договору про Європейський Союз, коли б Роберт Фіцо вирішив продовжити судові реформи, про що вже говорить така інституція ЄС, як Європейський парламент. Ідеться, зокрема, про ліквідацію спеціальної національної прокуратури. У цьому випадку на форумі ЄС на допомогу Словаччині може прийти Угорщина.

Запрошуємо почути розмову у доданому звуковому файлі!

Христина Пічкур