Українська Служба

Ірина Верещук: «Я абсолютно переконана, що ми про все можемо домовитись»

29.03.2024 17:00
Ексклюзивне інтерв’ю віцепрем’єр-міністра України Ірини Верещук Польському радіо для України
Аудіо
  • Інтерв'ю віцепрем'єр-міністра України Ірини Верещук
 , -
Ірина Верещук, віцепрем'єр-міністр УкраїниФото пресслужби Ірини Верещук

Зернове питання, блокування польсько-українського кордону, статус українських вимушених мігрантів у Польщі, шлях України до Європейського Союзу та НАТО. Про все це Польське радіо для України поговорило із віцепрем’єр-міністром України Іриною Верещук, співголовою міжурядової комісії з питань економічного співробітництва Польщі та України. Інтерв’ю було записане напередодні Міжурядових консультацій, які відбулися у четвер, 28 березня, у Варшаві.

— Ви — у Варшаві, які цілі ставите перед собою Ви і загалом українська делегація?

— Ми тут, щоб домовитись, як ми будемо працювати і співпрацювати у майбутньому. У нас є багато тем для розмови, але основні — це оборонне співробітництво, економіка і торгівля. Це дуже важливо, а також соціальний захист українців у Польщі.

По кожному напряму у нас є напрацювання, якими ми хочемо поділитися, допрацювати питання економічні. Нам дуже важливо розуміти, якими будуть напрями відновлення, які є зацікавленості з польської сторони, в тому числі, торговельні. Ми знаємо, що є проблема з кордоном, сільськогосподарською продукцією  фермери у Польщі блокували кордони. І я абсолютно переконана, що ми про все можемо домовитись.

Я мушу констатувати: так сталося, що в силу обставин уряд України був зайнятий повністю війною. Ми виживаємо. Ви бачите, які зараз ракетні атаки відбуваються по всій території України. І очевидно, що для нас пріоритети — це безпека і оборона. І ми дійсно визнаємо, що не допрацювали у комунікації, здавалось би, очевидних речей. Українське зерно не є ворогом польському зерну. Український і польський фермери — це партнери. Разом ми можемо збагатити один одного і додати один одному. Ворогом є російське зерно, ворогом є білоруське зерно, яке їде в Європейський Союз, заливає безсанкційно, без жодних обмежень територію усього ЄС і, звичайно ж, Польщі. І такі очевидні речі, як виявилось, треба комунікувати.

— Які можуть бути шляхи вирішення цього питання?

— Ми вбачаємо, що, до прикладу, коли буде спільний митний і прикордонний контроль, то питань буде менше. Коли ми будемо знати, що їде, скільки їде, якою вагою, яка країна походження, тобто, буде повний митний і прикордонний обмін інформацією, то, очевидно, що у польської сторони не буде виникати питань. Не буде також зловживань і маніпуляцій, які часто —безпідставні щодо якості, щодо кількості, щодо транзитних перевезень тощо. І у нас вже є напрацювання.

Я дякую уряду Польщі — у нас зараз є готова угода, яка знаходиться в Європейській комісії, вона вже пройшла погодження з українською і з польською стороною. Після того, коли вона буде погоджена в Європейській комісії, буде підписана і ратифікована нами. Вона полягатиме у спільному контролі. 

І звичайно, що це полегшить розуміння з обох сторін. Також є напрацювання з митною угодою. Власне, зараз відбувається пілотний проєкт на Львівщині, де одна з митниць, а саме Рава-Руська — Гребенне, отримує інформацію в робочому порядку про митні вантажі, які декларують на польській митниці.

Ми хочемо поширити це на всі митні переходи, але для цього теж треба регуляція з Європейського Союзу, тому що Польща є членом Європейського Союзу, а ми поки що — третя країна, яка готується ним стати. І нам, очевидно, треба ще допрацювати, але головне, що є воля це робити, є бажання.

— Для розуміння: тобто, якщо буде спільний митний контроль, то це зніме питання — чи залишається українське зерно в Польщі чи йде просто транзитом? І це має зняти напруження?

— Так, воно буде зняте. Це теж можна проконтролювати. Коли ми кажемо про транспортні перевезення, то також готується угода про вантажні перевезення, і вона теж зараз знаходиться в Європейському Союзі. Вона верифікується обидвома сторонами, і ми не бачимо заперечень, щоб її допрацювати.

Ми маємо намітити, як то кажуть, дорожню мапу. Ми маємо чітко розуміти, якщо є до нашої сторони питання, то давайте їх чітко випишемо.

Якщо польський фермер хоче щось запитати у Брюсселя, для цього блокує український кордон. А ми вважаємо, що це не лише кордон з Польщею, а кордон із ЄС. Ви бачите, яка у нас страшна трагічна ситуація на всіх фронтах, в тому числі, економічних, і, очевидно, що при заблокованому кордоні з ЄС, нам важко знаходити аргументи для українського суспільства, що насправді відбувається. Ми бачимо, що там стоять автобуси, які інколи теж блокують, є гуманітарний вантаж — хоча польська сторона заперечує, і це, дійсно, якісь поодинокі випадки, це не має якогось системного характеру. Але знову ж таки, якщо, наприклад, після Великодніх свят польський фермер повернеться до блокування кордону, то, очевидно, що нам треба ще щось один одному пояснити. Але це треба робити в Брюсселі, або давайте робити це у Варшаві, в Києві, зустрічатись з асоціаціями, не боятися питань і відповідей, бо вони є. Ми не боїмося діалогу, брати заручників кордону — це теж неправильно.

— Українців, які в Польщі отримали тимчасовий захист, дуже хвилює, які зміни відбудуться після 30 червня. Чи обговорювали з польськими колегами питання перебування вимушених мігрантів у Польщі?

— Так, такі перемовиини ведуться. Я хочу подякувати пану послу Василю Зваричу за його невтомну роботу, бо ми постійно — на зв'язку. Соціальна сфера — це мій напрям як віцепрем'єра, і я розумію, про що говорю.

Дійсно, люди хвилюються, чи буде продовжено після червня поточного року систему захисту українців. Так, її буде продовжено. Також нам відомо, що зараз напрацьовують зміни до законодавства, які допоможуть плавно перейти на систему «карти побиту» чи інші системи, які дозволять старшим людям, вразливим категоріям, які, можливо, не мають Дії, не мають інших цифрових інструментів, допоможуть перехідний етап пережити спокійно і нормально.

Єдине, можу запевнити, що ми працюємо над цим, ми розуміємо, що людям потрібна підтримка. Ми б не хотіли, щоб вони їхали, переїжджаючи з держави в державу, шукаючи притулку, знову ж отримуючи стрес і так далі. Це наші люди, на яких ми розраховуємо. Ми хочемо, щоб вони повернулися свого часу. Але поки це — неможливо, ми просимо польську владу підтримувати наших українців, даючи їм змогу адаптовуватись, працевлаштовуватись, дітям давати можливість ходити в школу. Я дуже дякую.

Ми теж розмовляли з українцями, які приходили до посольства. Ми обговорювали ці всі питання. І бачу, що проблеми є, але найголовніше, що я бачу, це бажання польської влади вирішувати їх. Бажання — чути. І щодо змін до законодавства  — невдовзі будуть громадські слухання, громадське обговорення, буквально на початку квітня. І, власне, люди дізнаються. Я дуже прошу польську владу заздалегідь прокомунікувати, щоб люди не хвилювалися, що вони залишаться без захисту і будуть вимушені шукати притулку в інших країнах.

Повністю інтерв’ю можна послухати в доданому файлі.

Лариса Задорожна