Порядок денний останнього пленарного засідання Європейського парламенту був насичений. Однак перш ніж перейти до обговорення останніх рішень євродепутатів гості Третього каналу Польського радіо підсумували останні п’ять років роботи законодавчого органу Європейського Союзу.
Анна Залєвська підкреслює, що це була одна з найважчих каденцій:
Ця каденція стане вирішальною для майбутнього Євросоюзу. Пандемія, війна, енергетична криза, яка насправді ще не закінчилася, а ще й конфлікт з фермерами, «Зелений лад», яка все більш незрозуміла громадянам і буде бити саме по них, різні заплутані положення, які формують фінансову систему і які спрямовані на отримання зисків різноманітними лобі, це доводить, що ми стоїмо перед викликами. Мова не йде виключно про виборчу кампанію, рішення поляків про те, якою буде більшість, чи та, яка буде з поляками, яка дозволить затримати це безумство, або та, яка буде продовжувати політику, що наближає європейців до зубожіння.
Боґуслав Ліберадзький проаналізував, що вдалося євродепутатам цього скликання:
Нам вдалося дуже багато, тому що вдалося відповісти на основні загрози. Я погоджуюся з пані депутаткою Залєською щодо того, що COVID-19 був першим викликом, перед яким ми опинилися. Виявилося, що спільні дії призвели до того, що ми були забезпечені щепленнями за розумними цінами. Це був великий успіх. Тоді ми зрозуміли, що ми як Європейський Союз не маємо імунітету від COVID-19, я маю на увазі, що у нас нема промисловості, яка б могла швидко виготовити відповідну кількість вакцин. Ми мусили шукати порятунку у світі. Ми отримали дуже важливу відповідь — Фонд відбудови і зміцнення стійкості, в межах країни це називається Національним планом відбудови. Ми знайомі з цим інструментом, адже в ЄС діє «Політика згуртування», аграрна політика, Європейський соціальний фонд. Давайте не будемо забувати про те, якими були пропорції — 1070 млрд — це багаторічний бюджет. До цих 1070 млрд євро ми додали 750 млрд євро з Фонду відбудови і зміцнення стійкості. Це дуже великий успіх, зокрема окремих країн-членів Спільноти, які ратифікували цей новий фонд, тому що це суперечило Лісабонській угоді. Тут треба визнати, що зокрема і в польському Сеймі депутати «Права і справедливості» і Лівих сил ще за попередньої каденції склали цей іспит, і зараз ми зможемо використати ці майже 60 млрд євро, які ми можемо отримати.
Війна в Україні також дала нам зрозуміти, що ми не можемо впоратися з припиненням постачання газу і нафти, взагалі горючих корисних копалин. Під шаром ґрунту в Європейському Союзі й всіх країн-членів нема таких ресурсів. Ми залежали від Росії. Не забуваймо, що увесь час це викликало гарячі дискусії. Тут можна згадати «Північний потік-1», «Північний потік-2». Потім почалася війна, і всі в Європі, зокрема в Іспанії, Німеччині та Італії, але в й інших країнах, а не тільки в Польщі чи країнах Балтії, нарешті зрозуміли, що справжня загроза, якій ми також не готові протистояти, надходить зі Сходу через те, що ми не маємо достатньо запасів енергоресурсів. У зв’язку з цим варто поговорити про «Зелений лад» як можливість продукувати енергію з власних відновлювальних джерел, які ми маємо. Тут ми стикаємося з певними суперечностями. Я увесь час дотримуюся думки, що «Зелений лад» потрібна, тому що це альтернатива горючим корисним копалинам, яких в нас нема. ЄС немає бути залежним від Росії чи Саудівської Аравії – навіть не знаю, що з цього краще, хоча у випадку Саудівської Аравії можна хоча б сподіватися, що вона на нас не нападе, але треба буде багато платити. Однак є питання про те, як це реалізується, комунікується. В нас неправильний спосіб комунікування на цю тему. Одночасно те, що відбувається серед фермерів — у Франції, Брюсселі, в Бельгії були масштабні протести фермерів. Трактори їздили по Бельгії. І в Польщі так само.
Вже прийняте перше рішення Європейського парламенту, яке має задовольнити фермерів. Мова йде про зменшення вимог. Питання у тому, чи це рішення може вплинути на протести фермерів не тільки в Польщі, але й в Європі. Коментує Анна Залєська:
Звичайно, про «Зелений лад» можна говорити дуже довго, тому що ці рішення не були підготовлені. По-перше, різні ідеологи приймають різноманітні рішення, алгоритми, рахують відсотки, вважаючи, що громадяни за це заплатять. По-друге, створення незалежних фінансових систем, які не контролюються і спричиняють, серед іншого, зріст цін на електроенергію. Я хотіла б нагадати, що відновлювальна енергія продукується, перш за все, китайцями. Наприклад, в ЄС виготовляється 34% фотовольтаїчних панелей, все інше — це китайське виробництво. Пан євродепутат правильно зробив, що згадав про незалежність від Росії. «Право і справедливість», зокрема, попереджало про наслідки від німецько-російського проєкту «Північний потік-2». Я працюю в Комітеті з екології з лівими, зеленими й народними партіями, я часто з ними розмовляю. Я злісно нагадую про те, що ми стаємо незалежними від Росії, але одночасно ми увійшли у повну залежність від Китаю, про що говорить президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, пишучи різноманітні розпачливі звіти. Зараз вона також відчайдушно говорить про зниження конкурентоспроможності фірм, тому що вони виходять з Європи. Ми час від часу голосуємо за гроші для працівників, яких звільняють з тієї причини, що європейська фірма переносить свій бізнес за межі Євросоюзу. Ми мусимо натиснути на гальма. Це дуже важко, тому що є дуже багато люті. Це найбільший виклик. Наприклад, будівельну директиву неможливо виконати, тому що нема таких грошей в системі. Ми створюємо прилади, які виділяють вуглекислий газ. В нас нема таких енергетичних ресурсів. На те, щоб до кінця привести до ладу наші електричні мережі в Польщі та приготувати їх до цього безумства, треба декілька сотень мільярдів злотих. В Європейському Союзі — 20 трильйонів євро треба витратити на електричні мережі. Ніхто ніде не має таких грошей.
Анна Залєська згадала про будівельну директиву. Це положення, спрямовані на скорочення викидів парникових газів у секторах житлових і нежитлових будівель. Починаючи з 2030 року, всі нові будівлі повинні мати нульовий рівень викидів. Однак найбільшою проблемою, пов’язаною з будівельною директивою, буде впровадження цих положень стосовно будівель, що вже побудовані.
Повертаючись до рішення Європейського парламенту, яке має задовольнити фермерів. Мова йде про зменшення вимог. Це одна з багатьох поправок до «Зеленого ладу», які були внесені на вимогу Європейської комісії. Питання у тому, чи це стане початком пом’якшення «Зеленого ладу», який так масово критикують фермери не тільки в Польщі, але й в усій Європі. Відповідає Боґуслав Ліберадзький:
«Зелений лад» потребує змін з різних поглядів, зокрема, з погляду усього ЄС. В цьому випадку ми говоримо про норми і стандарти, так звані квоти. Одночасно є механізм, який невигідний Польщі. Якщо ми говоримо про збільшення на 50% підживлення штучними добривами всюди, то ми кажемо комусь, хто до цього моменту використовував 100 кг, а також комусь, хто використовував 50 кг добрив, зменшити на 50% їх використання. Таким чином ми, м’яко кажучи, ставимо у невигідні умови регіони, які використовували менше добрив. Або вони взагалі втратять можливість конкурувати.
Анна Залєська зазначає, що таке рішення в листопаді 2023 року прийняв саме Європейський парламент, а не Єврокомісія чи Міністерства сільського господарства країн-членів ЄС. Продовжує Боґуслав Ліберадзький:
Однак «Зелений лад» була створена в Єврокомісії. Я багаторазово бачив відео, на яких єврокомісар з питань сільського господарства Януш Войцєховський, виходець з «Права і справедливості», на ріпаковому полі говорить про те, який чудовий цей «Зелений лад». Єврокомісія визнала, що вона перестаралася, але протести фермерів ясно показали, що ми не будемо гратися в ці ігри. До цього всього варто ще додати одну важливу річ — відносини з Україною і закупівлю на українському ринку, тут варто зазначити, що не від українських виробників, а саме з українського ринку, пшениці, яка навіть не проходила контролю якості. Її продавали по неконкурентній ціні. Також прошу не забувати, що ми не можемо собі дозволити втратити здатність до виготовлення продуктів та їх переробки. Ми можемо прожити пів року без нових машин, але ми не проживемо 1-2 місяців без харчів.
PR3/Д.Ю.