Експерт Пьотр Анджеєвський з Інституту політичних студій ПАН підкреслив, що Австрійська партія свободи вже не вперше проходить у парламент: «Цей нинішній результат не настільки радикально відрізняється від того, що відбувалося 25 років тому або навіть 15 років тому. Це певна константа в австрійському суспільстві — голосувати антисистемно. Проте чи можемо ми навіть досі говорити це про партію, яка чотири рази була частиною панівної коаліції? Напевно, вже ні. З іншого боку, цей різкий стрибок підтримки Австрійської партії свободи порівняно з минулими виборами є певною мірою збігом. Він пов'язаний з тим фактом, що п'ять років тому колишній лідер Хайнц Крістіан Штрахе потрапив на відео під час зустрічі на віллі на острові Ібіца, на якому був з імовірним представником російських олігархів. У скандалі йшлося про вплив росії на медіа-ринок Австрії та маніпуляції з опитуваннями виборців. Це призвело до кризи, розпаду уряду, падіння довіри до партії. А тепер ми повернулися до цього політичного мегатренду в Австрії. Праві партії повернулися до тих рівнів підтримки, які вони мали десятиліття тому, так що це ніяка не революція. З іншого боку, треба сказати, що це найкращий результат за всю історію Австрійської партії свободи».
У передвиборчій кампанії Австрійської партії свободи також з'являвся й український акцент.
«Австрійська партія свободи — це надзвичайно проросійська партія. Нагадаю, що в 2016 році це була перша європейська партія, яка підписала угоду про співпрацю з Єдиною росією, так, ця партія переповнена російським впливом, і вона має чітко антиукраїнський нахил. Якщо президент Володимир Зеленський навіть виступає онлайн в австрійському парламенті, Австрійська партія свободи на знак протесту виходить і залишає папірці з написом "нейтралітет". Таким чином вони вимагають миру. Але насправді поширюють російський наратив. Також досить сильний російський вплив загалом у соціал-демократичній партії і меншою мірою в Народній партії, це стосується, зокрема, економічних кіл, це стосується торгової палати. Не забуваймо, що останній західний банк, який працює в росії, це австрійський "Reichweiser". Це складає своєрідну картину російського троянського коня в Європі, це Австрія. Тож тут ми могли б також додати Угорщину. Щоправда австрійці відрізняються від угорців тим, що якщо західні країни запроваджують якісь, скажімо, пакети санкцій, то австрійці трохи поскаржаться, але врешті-решт вони будуть разом із західними країнами і приєднаються до цих санкцій», — підкреслив Пьотр Анджеєвський.
Підтримка правих сил у Австрії є радше закономірністю і не повинна шокувати, як наголошував експерт, проте результати місцевих виборів у Німеччині і зріст там підтримки для правих сил став шоком і потрясінням.
Бартломєй Кот, програмний директор Варшавського форуму безпеки, каже, що є два основні чинники, які впливають на такий вибір німців:
«Якщо ми подивимося на те, що спричиняє високе зростання крайніх партій на виборах у Німеччині, то це чинники, пов’язані з тим, що Німеччина втратила свою конкурентну перевагу, базовану на цих низьких цінах на енергоносії, а також піддається міграційному тиску. Обидва ці елементи впливають на сприйняття пересічним німцем свого економічного становища. У цьому теж є різниця між нами, українцями та німцями. Наш політичний вибір у цій частині Європи дуже часто продиктований симпатіями, пов’язаними із зовнішньою політикою. Оскільки ми маємо досвід близькості цієї загрози, ми хочемо обирати політиків, які у своїй риториці головним чином зосереджуються на тому, як вони захистять нас від загрози, наприклад, із російської сторони. У внутрішній німецькій політиці перспектива цієї загрози ще далека і не функціонує. Багато німців не сприймають це як щось близьке, те, що їм загрожує щодня».
Невдовзі очікуємо на візит до Німеччини лідерів США, Великої Британії та Франції. Бартломєй Кот зауважив, що він розчарований тим, що на цій такій представницькій зустрічі не заявлені політики з Центрально та Східної Європи.
«Чого я очікую? Чесно кажучи, коли я читав, що цей візит буде поєднаний із зустріччю не лише Шольца та Байдена. Президент США приїжджає до Німеччини, це логічно, але що буде ширша зустріч, де є британці й французи, — то я був неприємно здивований через відсутність у цій зустрічі когось з Центральної та Східної Європи. Це якось надто яскраво нагадує, у негативному сенсі цього слова, ситуацію 2014 року. Звісно, це побоювання завжди є, і в нас, тут, у Польщі, думаю, що те саме відчуває і українська сторона, що, на жаль, найважливіші рішення щодо результатів цієї війни, будуть прийняті так трохи без участі представників цієї частини Європи. Натомість я маю досить скромні очікування на цей момент. Я усвідомлюю, що Байден під час свого одного з останніх, якщо не останнього, візиту вже обмежений у часі та в плані прийняття рішень. Це все відбувається під час дуже інтенсивної виборчої кампанії в Сполучених Штатах. Тому прийняття будь-якого серйозного рішення, що потенційно може мати негативний вплив на вибори або навіть негативну оцінку, швидше за все неможливе. Тому я сприймаю цю зустріч більше як політичний хід, показати, що ми, звичайно, підтримуємо Україну, що ситуація в Україні та результати війни і надалі важливі для країн Західної Європи та Сполучених Штатів. Якщо мало би бути якесь переломне рішення, то сьогодні ми очікуємо лише одного — дати можливість Україні обстрілювати цілі в глибині росії. Але заяви Пентагону, зроблені майже безпосередньо перед зустріччю Зеленського з Байденом, швидше обережні та негативні щодо цього. Якщо Байдена досі не переконали, я не думаю, що це станеться у найближчій перспективі. Ну але що ж, тримаймо кулаки за тих, хто приймає рішення. І, зрештою, важливо теж показувати солідарність Заходу», — пояснив експерт.
Більше запрошуємо послухати в доданому аудіофайлі.
Анастасія Купрієць, Сніжана Чернюк