Тиждень тому у Молдові відбулися президентські вибори та референдум щодо Європейського Союзу. Проєвропейська позиція на референдумі перемогла з невеличким відривом, трохи більше ніж половина проголосувала за конституційні зміни і закріплення там євроінтеграційного шляху. Якщо говорити про президентські вибори, то буде необхідний другий тур, який відбудеться 3 листопада. На досягнутому росія точно не зупиниться, на чому наголошує Маргарита Хвостова:
«Інтеграція Молдови з ЄС для росії, звичайно, є дуже небезпечною і вона, як ми бачимо, робить все, що можливо, враховуючи вливання надзвичайно великих коштів, щоб вплинути на результати референдуму та виборів. Вплив росії в Молдові здійснюється через політичні партії, які мають надзвичайно багато зв'язків. Той самий Ілан Шор, який працює, власне, з Москви, проводить всі збори партії звідти. Також він впливає на кандидатів в Молдові, соціалістичної, комуністичної партії. Тому надзвичайно важливим є ось цей другий тур виборів. Росія буде продовжувати посилювати свій вплив під час другого туру. Тому дуже важливо за ним стежити».
Проросійські сили активно діють і в Грузії. 26 жовтня там відбулися парламентські вибори, і 54% підтримки здобула партія «Грузинська мрія», яка має владу ще від 2012 року. Опозиція натомість результати виборів не визнає.
«Грузинську мрію» заснував Бідзіна Іванішвілі, який був у 2012—2013 роках прем'єр-міністром Грузії. І спершу партія себе не позиціювала проросійською, проте згодом все ж звернула в бік росії та показала своє справжнє обличчя.
«Іванішвілі має російське громадянство, має бізнес, економічні інтереси в росії. Він цього не приховував, але коли він прийшов до влади, то не позиціював себе як проросійський політик. Він підтримував реформи, він також інвестував у реформи, які започаткував Саакашвілі. Але потроху все змінювалось. І от сьогодні це вже дійшло до абсолютно прямолінійного російського впливу. Ті самі закони про іноагентів, про пропаганду ЛГБТ, які вже є великою проблемою для Грузії на шляху до її євроінтеграції», — нагадала Маргарита Хвостова.
Росія активно втручається й у справи країн Західних Балкан, передусім через медіа, церкву та російську діаспору. У країнах Західних Балкан не бракує етнічних, релігійних та політичних криз та суперечок, що росії, звісно, на руку, бо так легше підривати євроінтеграційні наміри країн. Проросійські сили у цих країнах мають чудовий ґрунт, щоб проростати й розвиватися. Проте навіть найбільш контроверсійні політики намагаються балансувати між ЄС та росією. Маргарита Хвостова навела останній з прикладів із Сербії:
«І позиція Сербії змінюється. Наприклад, Вучіч робить кроки й до ЄС. Він намагається маневрувати. Наприклад, він відмовився відвідати саміт БРІКС, тому що в нього була зустріч з польською делегацією. Але в той самий час, відомо, що він має телефонні розмови з путіним. Тобто тут таке маневрування, щоб отримати, напевно, найвигідніші умови як від ЄС, так і від росії, а також зручно використовувати ось цей аргумент, що. якщо ЄС не піде нам на зустріч, то ми будемо ще більше співпрацювати з росією».
Багато дій проти російських впливів є реактивними, а не проактивними. Тобто ми маємо тепер гасити пожежу, бо запобігти їй не вдалося.
«Треба два важливі кроки робити. По-перше, це комунікація, пояснення, чому потрібна ця інтеграція. Знаходити ще більше аргументів, проте теж не забуваймо, що прихильність до євроінтеграції в Молдові, в Грузії все ж є доволі великою. Однак теж бачимо, що треба ефективніше комунікувати з тими, хто ще не визначився, розказувати, чому це потрібно, які вимоги, які процеси, що буде відбуватись далі. Інший бік — це обмеження російського впливу. Тут, знову ж таки, в Молдові були вже певні кроки ось цього виборчого кодексу, який забороняв організоване транспортування на виборчій дільниці, певні агітаційні обмеження. Треба слідкувати, щоб ті, хто вже був помічений в цих фальсифікаціях, у зв'язках з росією, щоб ці люди були притягнені до відповідальності», — підкреслила експертка.
Більше запрошую послухати у доданому аудіофайлі.
Анастасія Купрієць