До коаліції у Литві запросили партію «Зоря Німану». Це був неочікуваний хід, адже, здавалося, щодо співпраці з цією партією був консенсус — більшість партій висловлювало небажання вступати у коаліцію з Зорею Німану. Новий прем'єр Ґінтаутас Палуцкас зазначив, що за помилкою однієї людини, тобто Жемайтайтіса, не можна судити про цілу партію. Литовців це не переконало. На вулиці Вільнюса вийшли протестувальники, щоби висловити незгоду з цим рішенням.
Також президент Литви Ґітанас Науседа відмовився призначати на міністерські посади представників «Зорі Німану». Чому політична картина у Литві зараз виглядає так, а не інакше? Чому до коаліції запросили саме цю партію? Алєксандра Кучинська-Зонік каже, що це, можливо, через недостатню підготовку соціал-демократів та розроблення плану дій після перемоги.
«Відмова Вілії Блінкявічюте від посади прем'єр-міністерки, висунення Палуцкаса, який запросив суперечливого партнера по коаліції — все це справляє враження, що соціал-демократи діють хаотично, що вони не підготовлені. А це дійсно дивно, тому що всі передвиборчі опитування свідчили про перемогу соціал-демократів, здавалося б, всі кроки мали б бути продумані заздалегідь. З іншого боку, навіть у передвиборчий період Блінкявічюте не давала такого чіткого сигналу, вона вагалася, і можна було очікувати, що прем'єр-міністром стане хтось інший. Однак сам факт запрошення до коаліції популістської партії "Зоря Німану" і особливо заяви її лідера, які викликали гостру суспільну реакцію не лише самих литовців, а й міжнародної спільноти, свідчить про те, що це був не надто продуманий крок. Питання, чому була запрошена саме ця партія? Бо ж раніше деякі партії зазначали, що не увійдуть до коаліції, не будуть співпрацювати із "Зорею Німану". Тож чому ця партія в коаліції? Я думаю, що це було потрібно для того, щоби соціал-демократи мали партнерів по коаліції, які не мають якоїсь особливо великої позиції, адже менші партії, хоч досить багато місць в парламенті отримали, загалом їхня позиція була набагато слабшою. Можу теж припустити, що в ході коаліційних переговорів з іншими партіями, як "Партія селян" і "Ліберальний союз" стало ясно, що їхні напрямки суттєво відрізнялися від концепції соціал-демократів, тому ці партії й відкинули, і було запропоновано співпрацю іншим партіям, які були більш відкриті й могли б посилити позицію соціал-демократів», — пояснила експертка.
Алєксандра Кучинська-Зонік також висловила надію на демократію у Литві, яка насправді є дуже сильною. Майже безперебійно на виборах змінюються владні партії. Збереглась ця тенденція й цьогоріч, бо, як знаємо, перемогла опозиція. Литовське суспільство свідоме та стежить за політичними процесами, і це дуже важливо у контексті неочікуваної коаліції.
«Я думаю, що ця суспільна реакція, ці протести, які відбулися у Вільнюсі, вони дійсно чітко показують, що суспільство не погоджується з такою поведінкою. Звичайно, самі протести безпосередньо не означають, що відбудуться якісь зміни, що, скажімо, соціал-демократи запропонують співпрацю комусь іншому. Все ж я думаю, що ця реакція суспільства є дуже важливою, тому що вона показує, що суспільство усвідомлює, що воно не погоджується з певною поведінкою, і що воно здатне висловити своє незадоволення. Власне це політики й мають брати до уваги, тому за деякий час знову будуть вибори, і ці ж політики будуть підзвітні суспільству. Така реакція суспільства в Литві свідчить про високий рівень демократії, попри те, що іноді до влади приходять популістські партії. Хочу навести приклад Латвії, там також такі більш популістські партії приходили до влади в останні роки. Перевага таких партій у тому, що вони нові, цим вони приваблюють виборців, а з іншого боку, вони також швидко йдуть з політики. І я думаю, що питання в тому, чи буде ця коаліція стабільною, чи через кілька років не буде різкого спаду підтримки партії? Чи, наприклад, переходу певних політиків в інші партії, що теж трапляється. Тому я б не очікувала якогось постійного майбутнього для цієї партії. Попри те, що є певне розчарування серед населення в попередньому уряді, в консерваторах, все ж вони посіли друге місце, а соціал-демократи здобули найбільшу підтримку. Тобто це такі партії, які мають стабільну позицію на політичній сцені Литви. Щодо нових партій, часто популістичних, вони отримують велику підтримку перед виборами, тому що суспільство очікує якоїсь свіжості, але зауважу, що таки не новизни. Тож згодом дуже часто виявляється, що такі партії втрачають виборців і часто не отримують достатньої кількості голосів на наступних виборах».
Протистоїть рішенню створення коаліції із «Зорею Німану» не тільки суспільство та міжнародна спільнота, а й сам президент Литви Ґітанас Науседа. Він заявив, що не затвердить кандидатів в уряд із партії «Зоря Німану», тож якщо так справді буде, то попри місце в коаліції, вплив партії на рішення може виявитись обмеженим.
«Питання в тому, що якщо дійсно президент не прийме ці кандидатури із "Зорі Німану", то як ці парламентарі будуть впливати на те, що насправді відбувається в Литві, не маючи такої виконавчої влади, не маючи реальної влади? Можливо, вони будуть пропонувати якісь кандидатури не з партії, тобто буде створений якийсь більш технічний уряд за домовленістю з президентом. Тоді вони зможуть пропонувати когось від себе і потім впливати на таких політиків. Хоча де-факто це досить безпрецедентна ситуація, але вона також показує, що навіть якщо партія отримує владу, запрошується до коаліції, то її вплив якимось чином обмежується», — підкреслила Алєксандра Кучинська-Зонік.
Вже розпочався процес призначення міністрів у Литві. Про дві ключові кандидатури знаємо точно. Президент країни провів зустріч з кандидаткою на посаду міністра оборони Довіле Шакалієне, а Кястутіса Будріса призначать на посаду міністра закордонних справ, тобто це дві важливі посади з погляду Польщі та України. Ці кандидатури Алєксандра Кучинська-Зонік оцінила позитивно.
«Я думаю, що з погляду принаймні Польщі або міжнародного іміджу Литви в цілому, це хороше рішення, тому що це кандидати, які мають досвід. Говорячи про кандидата на посаду міністра закордонних справ, я думаю, що це хороша інформація, бо це кандидат, якого підтримує президент, і котрий раніше працював з ним. Тому тут ми навряд чи побачимо ситуацію, яка склалась за попередньої парламентської каденції, згадати хоча б про призначення послів. У Польщі ми довго чекали на посла, тому я думаю, що таких ситуацій напруги не буде. Що стосується кандидатури на посаду міністра оборони, я також вважаю, що це позитивно, з огляду продовження цього курсу на зміцнення оборони, продовження перерахування значних коштів на оборонні цілі, на ці інфраструктурні проєкти, тому тут я досить позитивно оцінюю це рішення».
Більше можна почути в доданому аудіофайлі.
Анастасія Купрієць