Головування Угорщини в Раді ЄС добігло кінця. Діяльність прем'єр-міністра Віктора Орбана за останні шість місяців зазнала чимало критики. Згадати хоча б те, як починалось головування Угорщини. Віктор Орбан у перший день головування у липні вперше за роки повномасштабного російського вторгнення, поїхав із несподіваним візитом в Київ. Проте потім Орбан відвідав і Москву, Пекін і США, зустрічався із тоді ще кандидатом в президенти Дональдом Трампом. Керівництво ЄС тоді заявляло, що Орбан не мав повноважень представляти ЄС, адже ці візити не були узгоджені ні з союзом, ні з НАТО. Так само Україна підкреслювала, що не надавала Орбану повноважень говорити про мирні переговори.
Тож перші кроки головування Угорщини не сприяли ані ЄС, ані Україні, хіба що самому Орбану. Про це говорить і політолог Філіп Терешкевич.
«І тут можна сказати, Угорщині не вдалось повністю справитись зі своєю роллю. Відносно небагато законодавчих актів вдалося реалізувати під час угорського головування. Однак, ті негативні очікування, які були на початку, також не повністю втілились. Хоча це головування почалося не дуже добре з погляду інтересів Європейського Союзу, його закінчення було не таким вже й поганим. Одна з цілей угорського головування була досягнута. Просунулись вперед переговори про вступ з країнами Західних Балкан. І також Болгарія і Румунія повністю увійшли до Шенгенської зони. Це також значною мірою заслуга Угорщини, вони вели переговори. Проте, також зрозуміло, що Угорщина грає дуже чітко для власних інтересів. Та ж сама зустріч з путіним, поїздка до Китаю про це свідчать. Дуже часто Орбан намагався показати себе як такого європейського лідера, який розвиває позиції ультраправих, консервативних, скептичних рухів. І він досяг успіху в цьому. Побудова його іміджу як альтернативи основним партіям була дуже чітко підкріплена під час угорського головування», — наголошує експерт.
Щодо акцентів, то Польща оголосила, що хотіла б зосередитися на таких семи вимірах безпеки: здатність захищати себе, захист людей і кордонів, стійкість до іноземного втручання та дезінформації, безпека та свобода підприємницької діяльності, перетворення енергії, конкурентоспроможне та стійке сільське господарство, безпека для здоров'я.
Очільник МЗС Польщі Радослав Сікорський кілька разів у своїх виступах підкреслював, що Польща буде вимагати загострення санкцій проти росії: «Натомість під час нашої президенції сподіваємося посилити вже накладені санкції та накласти нові, особливо на так званий російський тіньовий флот. Тобто на ці дуже небезпечні танкери, які спричиняють гігантське забруднення довкілля, хоча б зараз на Азовському морі. Вони становлять загрозу як геополітичну, так і екологічну».
Політолог Філіп Терешкевич також підкреслив бажання Польщі подбати про ефективність санкцій і загалом використовувати комплексний підхід до безпеки України та ЄС.
«Перше — це підвищення ефективності санкцій. Ці санкції, які вже є, вони до певної міри ефективні. А все ж таки, система обходу санкцій дуже добре продумана. І тут головну роль відіграють Туреччина, Індія, Грузія. Ці країни або економічних суб'єктів з цих країн треба було б якимось чином переконати поважати рішення про санкції. Друга проблема, така загальноєвропейська — це необхідність посилення оперативних можливостей Європейського Союзу на основі європейської збройової промисловості. У цьому сенсі важливо, якою буде позиція Трампа. І одним із пріоритетів Єврокомісії, про який ще в березні говорила фон дер Ляєн, є саме зміцнення цієї європейської збройової промисловості. І третя річ — це питання атак на критичну інфраструктуру. Знову були розриви ліній електропередач, кораблі якорями або ланцюгами тягнули за собою і пошкоджували ці лінії. Це повторюється кожні кілька тижнів, і з цим, безумовно, треба щось робити. Це дуже велика загроза, тому що вартість ремонту такого оптоволоконного кабелю становить десятки мільйонів доларів. Мені здається, що якщо ці атаки будуть посилюватися, то ця тема з погляду безпеки Польщі та арктичних країн буде головною проблемою», — підкреслив політолог.
За час головування Польщі на Балтиці створять спеціальну зону безпеки. Про це 31 грудня прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск.
Загалом Польща має дуже великий шанс посилити свою позицію в ЄС. Зараз період турбулентності — саме президентство Трампа це один великий знак питання. Франція та Німеччина мають не стабільні уряди, а це передові країни ЄС, які часто формували й визначали напрям руху спільноти, тепер вони потроху втрачають позиції. І всю цю невизначеність можна конвертувати у шанс посилити позицію Польщі. Проте політолог Філіп Терешкевич менш оптимістичний щодо цього. Він висловив побоювання, що президентські вибори в Польщі можуть змістити увагу на внутрішні питання:
«Це такий поширений наратив про кризу французько-німецького двигуна. Зараз він і не працює, тому що вибори в Німеччині. У Франції політична ситуація дуже нестабільна. Взагалі, французька конституція не передбачала такої ситуації, що є три політичні блоки, майже рівні в парламенті, і тепер неможливо створити стабільну більшість. І є очікування, що Польща відіграватиме тут більш активну роль, буде встановлювати певні пріоритети чи бачення для Європейського Союзу. Я не переконаний, що польські політики мають якесь чітке бачення, куди має рухатися Європейський Союз, але інша проблема полягає в тому, що у нас будуть президентські вибори в Польщі. У нас є, можливо, шанс в перспективі зайняти дуже важливу роль в Європейському Союзі, але я дуже скептично ставлюся до можливості реалізувати це саме через зазначені фактори».
Більше запрошуємо почути в доданому аудіофайлі.
Анастасія Купрієць, Сніжана Чернюк