Протягом найближчих шести місяців Польща головуватиме в Раді Європейського Союзу. 1 січня Варшава розпочала виконувати президентські завдання в цьому органі.
Що це насправді означає, і якою є сила президентської країни: що Польща зможе вирішувати? На ці запитання відповідала на хвилях Польського радіо 24 політологиня і соціологиня, професорка Варшавської школи економіки Малґожата Молєнда-Здзєх, яка була гостею журналістки Еви Васонжнік.
— Нагадаймо, що ми виконуватимемо президентські завдання, або, як кажуть мовні пуристи, керуватимемо Радою Європейського Союзу, вдруге від вступу Польщі до ЄС. Уперше ми мали таку роль у другій половині 2011 року. І, власне, при владі є ця ж команда, бо прем’єр-міністр Дональд Туск також тоді очолював уряд. Ми стали багатші досвідом, проте зараз особливий момент. Юристи наголошують, що президентство вже не має такого значення, після змін у договорах про ЄС, але протягом пів року саме ми будемо керувати календарем та організацією, порядком зустрічей Ради ЄС. А календар цих зустрічей — дуже важливий і наповнений подіями. У Польщі відбудуться 22 неформальні засідання міністрів різних відомств. По-друге, буде 300 офіційних зустрічей різного характеру. Взагалі за цих шість місяців до нас приїде 40 тисяч осіб, що займають різні посади. Це дуже важливо також і в логістичному розумінні, воно вплине на те, що Польщу буде більше видно на форумі Європейського Союзу, таким чином можна посилити свій вплив і свою видимість.
Перед Польщею в Раді ЄС головувала Угорщина, проте її ставлення до ЄС призводило до деяких незручностей.
— Ми перебираємо головування від Угорщини, яка є дуже непростим, якщо вжити цього евфемістичного визначення, партнером у Європейському Союзі. Тому на Польщі ще більше зосереджена увага. Є великі очікування, що наше президентство змінить ситуацію ЄС, який починає роботу в новому особовому складі після виборів до Європарламенту, що відбулися в червні – зокрема, змінився склад Європейської комісії, у ній є польський комісар у справах бюджету, державного управління та боротьби з шахрайством. Отже, перед Польщею чималі виклики в цьому шестимісячному циклі. Нагадаймо, польський уряд ухвалив рішення стосовно пріоритетів ЄС, особливо наголошуючи на безпеці, звідси й девіз «Безпека, Європо». Програму президентства склали з натиском на безпеку в семи вимірах. Йтиметься і про зовнішню безпеку, тобто ми зосереджуємося на обороноздатності, але також і на переконанні всіх країн-членів ЄС, що східний фланг, східний кордон Польщі є також східним кордоном Європейського Союзу. Ми будемо закликати країни ЄС підтримати європейську програму оборонної промисловості. Маємо надію довести до кінця переговори в цій сфері. Також сподіваємося переконати країни ЄС підтримати «Щит Схід» з огляду на воєнну ситуацію в Україні й те, що наш кордон повинен бути міцним і з огляду на дії Росії. Також порушимо питання енергетичної безпеки в розумінні енергетичної трансформації, але й стабілізації, що пов’язана із зовнішньою безпекою. Плануємо порушити проблему економічної безпеки. Йдеться передусім про гарантування свободи економічної діяльності. Є обіцянка спрощення бюрократичних процедур, а ще питання продовольчої безпеки. У контексті «Зеленого ладу» ця проблематика була негативно представлена; ми зосереджуємося на певних питаннях, які, можливо, були погано пояснені.
Професорка Малґожата Молєнда-Здзєх звернула увагу також на переговори з державами Глобального Півдня МЕРКОСУР. За її словами, необхідно наголошувати на безпеці та стійкості сільського господарства. А з представниками цієї галузі, які в ЄС добре зорганізовані, варто зосередитися на розмовах.
— Звернімо увагу, що спільна сільськогосподарська політика дуже важко піддається реформуванню. Хоч зайнятість у рільництві зменшилася в рази, проте витрати на цю галузь не зменшуються. Фермери — це сильна група натиску, тому треба покласти натиск на комунікаційні елементи, але й запрошувати їх до спільного створення нової політики, пояснювати. Адже побоювання часто беруться з відсутності відповідної інформації, або живляться дезінформацією з різних джерел, вона присутня і в сільськогосподарській політиці й часто походить із зовнішніх осередків, з інших держав. Така дестабілізація в ЄС — бажаний фактор хоча б для Росії.
Під час головування Польщі в Раді ЄС своє правління на посаді президента США почне Дональд Трамп, і це також немалий геополітичий виклик, ввважає співрозмовниця Польського радіо.
— Як дехто каже, новий рік, принаймні політичний, розпочнеться, коли Дональд Трамп 20 січня обійме посаду. Побачимо, наскільки американська політика буде переосмислена, а обіцянки чи плани Дональда Трампа будуть реалізовані. Але нагадаймо, що одним із важливих вимірів нашого головування в Раді ЄС є також підтримати добрі трансатлантичні відносини, пристосувати їх до актуальних геополітичних викликів. Добрі відносини президента Анджея Дуди з Дональдом Трампом дають певну надію, що діалог і контакти будуть тривати, для ЄС це також надія на стабілізацію трансатлантичних відносин, які послаблюють зокрема процеси у внутрішній політиці Франції та дострокові вибори в Німеччині.
Політологиня звернула увагу, що ці дві найбільш могутні європейські держави, Франція та Німеччина, створювали ЄС і протягом багатьох років мали найсильніший вплив на цю організацію, а зараз — втратили роль природних лідерів у ЄС. За її словами, на виклики варто дивитися в контексті шансів.
— Я думаю, безперечно, це шанс, бо завжди кризова ситуація дає певний шанс, також на появу нових акторів. Після 20-ти років участі в ЄС не можемо говорити, що Польща — новий актор, але йдеться про те, що в новому політичному порядку ми можемо діяти, використовуючи свій досвід, а також розуміння і знання про регіон. Якщо говоримо про ЄС, треба сказати про плани подальшого розширення. Ми є речниками передусім розширення на Україну, але також треба мати на увазі країни півдня Європи. Польща має знання про цей регіон, може бути амбасадором і лідером у цьому процесі.
Гостею Польського радіо 24 була політологиня і соціологиня, професорка Варшавської школи економіки Малґожата Молєнда-Здзєх.
Встановлення логотипу головування Польщі в Раді Європейського Союзу, Брюссель, 3 січня 2025 року, PAP/Wiktor Dąbkowski.
Нещодавно у Варшаві представлено мистецьку програму на період польського головування в Раді ЄС. Як повідомлено, польське президентство зосередиться на двох пріоритетах — першим є підтримувати молодих творців, а другим — оновлювати правові рамки для аудіовізувальної галузі, — звернула увагу очільниця Міністерства культури Ганна Врублєвська.
— Ми робимо ставку на молодих творців, та це не означає, що не цінуємо середнього й старшого поколінь, традиції та локальності. Хочемо показати, що важливим є молоде покоління, але також це молоде покоління каже нам: «це ми житимемо у світі, який ви, тобто старше покоління, влаштували. Це ми повинні придумати цей світ заново, і ми мусимо порозумітися — отож, послухайте нас». І ми хочемо їх слухати.
На цю тему висловиласся також заступниця міністерки культури Марта Цєнковська.
— Справді, це буде дуже цікавий час — шість місяців 2025 року. Звісно, це дуже складні політичні розмови на політичному рівні, де будемо говорити про штучний інтелект, про перегляд та зміни в аудіовізувальній директиві, про зміцнення молодих митців і про те, як їх підтримати у входженні на ринок праці. Але також хочемо показати енергію польської культури в європейській співпраці, під час багатьох заходів у багатьох країнах — ми будемо присутні і нас буде видно.
У квітні варшавській галереї Захента відбудеться конференція, присвячена ситуації молодих мисткинь і митців, а в місті Лудзь — зустріч експертів на тему викликів та можливостей, які створює штучний інтелект для ЗМІ та креативного сектора.
Майже 100 подій, присвячених популяризації творчості молодих представників польського мистецтва, відбудеться за кордоном, у понад 20-ти країнах Європейського Союзу та в країнах, які є кандидатами до ЄС — повідомила заступниця директора Інституту Адама Міцкєвича Ольґа Бжезінська.
— Власне, з кожної сфери мистецтва, бо в цій закордонній програмі презентуватимуть і літературу, і театр, і перформенс, і танець, і фотографію, виставки. Можна буде зустрітися з нашими визнаними творцями й творчинями, в програмі не бракуватиме Ольґи Токарчук, Юзефа Якуба Орлінського, Марціна Васілєвського, як також знаменитого одноденного фестивалю «Ансем», який проходитиме в Брюсселі. Але також буде й чимало нових прізвищ у сфері театру — Лукаш Тварковський зі спектаклями «Quanta» та «Rohtko»; Анна Смоляр, Малґожата Вдовік, Алєкс Бачинський-Дженкінс, Войцєх Ґрудзінський, знаменита плеяда найактивніших творців і творчинь польського театру. У сфері візуального мистецтва — і фотографія, і мистецтво з використанням тканини Малґожати Miрґи-Таск, дуже багато пропозицій. Власне, в усій Європі можна б почати відпустку і їздити від події на подію, бо щодня і в Польщі, і за кордоном відбуватиметься щось для душі й серця. Це велика радість і гордість, що культура не є тим, що супроводить велику політичну програму польського президентства. Це його рівноправний важливий елемент, вагомий стовп.
Координатором культурної програми польського президентства є Національний центр культури. Заплановано, зокрема, концерти молодих артистів, міжнародний форум «Європа з видом на майбутнє» і Європейське свято музики в кількох містах Польщі — розповів директор Національного центру культури Роберт Пясковський.
— Парламент слова, Європа з видом на майбутнє, організована в Європейському центрі Солідарності в Ґданську у дуже промовистий день — 4-го червня, який ми вважаємо початком нашої мирної трансформації і перших частково вільних виборів. Отже міф солідарності з малої літери «с», солідарності з нашими сусідами, солідарності з Україною, яка бореться з Росією, наша солідарність з усіма суспільними групами, солідарність між поколіннями, але й солідарність із планетою — все це прозвучить під час конференції, якої патронами є двоє польських лауреатів нобелівської премії — Ольґа Токарчук і Лєх Валенса. А накінець, у червні зустрінемося на великому європейському святі музики в п’яти містах Польщі — ці концерти записуватиме й транслюватиме Польське телебачення — у Бидґощі, Кракові, Ґданську, Познані та в Ряшеві — звідси взявся імпульс Європейського стадіону культури, тобто події, що стала містком між першим польським президентством 2011 року і була продовжена в проєкті «Схід культури». Чимало є проєктів з молодими оркестрами, які виконують різновидний репертуар, заплановано присутність на фестивалях і заходах у 19 містах Польщі. Загалом передбачено 125 подій у понад 75 містах і містечках нашої країни.
Директор Великого театру — Національної опери Вальдемар Домбровський звернув увагу на концерт з нагоди відкриття президентства Польщі в ЄС 3-го січня, саме у Великому театрі — Національній опері, це велика художня подія. Відповідальним за програму є молодий композитор Радзімір Дембський.
— У задумі — віддати шану великій польській музиці, видатним композиторам ХХ століття — Каролю Шимановському, Ґражині Бацевич, Вітольду Лютославському, Генрикові Міколаю Ґурецькому, Кшиштофу Пендерецькому з боку видатного молодого артиста, який своєю мовою класичної музики, але адресованої ширше, не лише шанувальникам філармонії, хоче їм вклонитися і сказати вголос: я — з вас. Це оригінальний твір, його композитція, сюїта, що посилається на певні мотиви творів згаданих вище авторів, але складається в органічно авторський концерт Радзіміра Дембського.
Польське головування в Раді ЄС триватиме до кінця червня 2025 року.
PR24,IAR/Н.Б.