Європа поставила за мету перейти до циркулярної економіки і виробляти менше відходів, адже середньостатистичний її житель щороку купує близько 26 кілограмів одягу. Лише у Польщі кожного року викидається два з половиною мільйона тонн текстилю, який немає належної утилізації і потрапляє на загальні сміттєзвалища. 1 січня відповідно до норм ЄС набув чинності обов'язок роздільного збору таких відходів. Одяг, взуття, постільну білизну та інший домашній текстиль, як і раніше, не можна викидати у контейнери зі змішаними відходами. Проте відтепер невиконання цього обов'язку загрожує штрафами, а відповідальність за нього несуть не лише муніципалітети, а й їхні жителі. За неправильне сортування можуть нараховуватися від 200 до 400% від базової плати за вивезення сміття. Якщо мешканці будинку і надалі не дотримуватимуться встановлених законом зобов'язань, фінансові санкції можуть бути нараховані і в наступні місяці. Нові правила мусять збільшити обсяги розумної утилізації текстильних відходів, але запроваджувати шостий додатковий контейнер для них наразі не планується, а всі речі із відповідної фракції прийматимуть у так званих PSZOK-ах — пунктах роздільного збору побутових відходів (Punkty selektywnego zbierania odpadów komunalnych — ред.). Як діятиме дотримання нових норм на практиці у різних воєводствах Польщі, наразі ще не цілком зрозуміло, зауважила в ефірі Польського Радіо 24 головна редакторка порталу Ekologia.pl Йоанна Шубєрайська. Підсилює скептицизм і те, що на всю Варшаву таких пунктів роздільного збору побутових відходів нині є тільки чотири.
«Я знаю, що багато ґмін досі не вирішили цю проблему. Найпростіший спосіб — вивозити такі відходи у PSZOK-и і тоді не потрібно встановлювати додаткові контейнери і це не призведе до додаткових витрат. Однак проблема виникне у багатьох невеликих містах, де немає цих пунктів роздільного збору відходів. Тож їх жителям доведеться їхати за кільканадцять, кілька десятків кілометрів до міст, де вони є, і, не виключаю, що буде зручніше залишити це сміття десь у лісі. У цих випадках ми не вирішуємо проблему, а просто створюємо нову. Я знаю, що є міста, які вже запровадили контейнери для текстилю або надають мешканцям мішки для збору одягу, які, приміром, забиратимуть кілька разів на рік. Тільки це пов’язано із додатковими коштами, чи ляже це на плечі користувачів, чи ґміни виділятимуть їх із власного бюджету, наразі невідомо. Чи будуть накладені штрафи справедливими, бо, однак, йдеться зараз про колективну відповідальність. Ніхто не проконтролює, хто саме викинув черевики у змішані відходи, але відповідальність буде колективною. Виконання цього закону є складним, адже я ніколи не бачила, щоб хтось інспектував, оглядав контейнери і перевіряв, чи правильно сортовані відходи. Однак я знаю, що такі ситуації існують, і це також буде додатковим зобов'язанням. Не виключено, що ґміни будуть якимось чином забезпечувати його виконання. Напевно, проблема буде зростати, адже з'являється все більше платформ з дешевим одягом низької якості. І його насправді важко переробляти, адже він зроблений з матеріалів, які дуже швидко псуються. Такий одяг може розкладатися десятиліттями. А в процесі також утворюються мікропластик, як і у випадку з пластиком, який потрапляє в навколишнє середовище, тобто в повітря, воду, океани, ґрунт», — зауважила головна редакторка ekologia.pl Йоанна Шубєрайська.
Експертка наголосила, що йдеться не лише про сортування відходів, але і про підвищення обізнаності щодо цього і про вироблення звичок свідомого споживання, яке заохочує купувати лише ті речі, які нам дійсно необхідні. Ті ж текстильні вироби, якими ми не користуємося, але, які у гарному стані можна віддати на благодійність.
«Я намагаюся дбати про одяг, аби він слугував мені якомога довше. А той, що я вже не ношу, найчастіше віддаю подругам і навзаєм отримаю якесь вбрання від них. Ще частину речей, які у хорошому стані, я перу і залишаю у контейнерах Червоного Хреста зі сподіванням, що вони продовжать своє життя в добрих руках. То, що не годиться для передачі іншим, можна порізати на шматинки і використовувати вдома до прибирання, або переробити для створення дитячих іграшок. Гадаю, що кожен може знайти спосіб, аби сміття і відходів було якомога менше», — поділилася жителька Варшави Данута.
Використаний текстиль у хорошому стані можна пожертвувати благодійним організаціям (наприклад, Польському Червоному Хресту, Карітасу, будинкам для одиноких матерів, притулкам для бездомних) або віддати у благодійну крамницю. Зокрема, по всій країні, у великих містах, маленьких містечках, у сільській місцевості зараз встановлено близько 30 000 контейнерів від Польського Червоного Хреста.
«Все, що ми робимо, повинно бути свідомо і розумно. Кожна річ має певну вартість. Для виробництва однієї футболки потрібно близько 2,5 тисячі літрів води. Це набагато більше, аніж кожен з нас використовує протягом року. А ще врахуємо енергію, паливо. Тому важливо, аби ми дійсно дали цьому одягу друге життя, як підказує екологічність, а також логіка і серце. Для цього є збори одягу у контейнерах Польського Червоного Хреста, концепція експериментального проєкту DobroSklep (доброчинної крамниці — ред.). Це місце, куди можна принести одяг, речі, аксесуари, а також книги, іграшки тощо. Проте важливо, аби ми передавали ці речі, з яких ми виросли, які нам більше не подобаються, які ми більше не будемо використовувати. Не дозволяйте їм затримуватися у вашій шафі, а передавайте їх далі. Проте заохочуємо віддавати речі у хорошому стані, такі, які ми хотіли би мати самі. Ці речі ми відсортовуємо, знезаражуємо, озонуємо, а потім віддаємо їх у пунктах особам, які цього потребують, у Варшаві є два таких пункти. Або ми передаємо їх на запити з дитячих будинків і притулків. Гроші, які ми отримуємо від продажу таких речей ми потім переказуємо на наші програми із допомоги для людей похилого віку, дітей, тренінги з надання першої медичної допомоги, різдвяні пакунки. Таким чином ці речі отримують друге життя, і це прекрасне поєднання екологічності, виконання закону, а також допомоги іншим», — розповів голова правління Польського Червоного Хреста Міхал Миколайчик.
У 2023 році завдяки такій доброчинності одяг змогли отримати 178 000 людей. Наразі пілотна благодійна крамниця DobroSklep працює лише у Варшаві. Наостанок додам, що з січня у Польщі мало би набрати чинності ще одне нововведення — система застави за продукти у пластикових пляшках та алюмінієвих бляшанках, яку повертатимуть за умови здачі цих ємностей до магазину. Депозитна система поширюється на всі напої об'ємом від 0,1 до 3 літрів, за винятком молочних продуктів та фруктових сиропів. Орієнтовно у Польщі це може запрацювати восени. Натомість від початку року система застави почала діяти, зокрема, в Австрії.
Запрошуємо послухати матеріал.
Христина Срібняк